Симфонія Криму. Повернення: у 18 містах України вперше пройшли концерти кримськотатарської симфонічної музики

Береза Поліна

10 Вересня, 2024

Благодійний тур присвятили 80-м роковинам геноциду кримських татар.

Великим концертом у Києві завершився всеукраїнський благодійний тур “Симфонія Криму. Повернення”, який охопив 18 міст та понад 10 000 глядачів. Вперше в історії кримськотатарська симфонічна музика звучала по всій країні, від Ужгорода до Дніпра, від Чернігова до Одеси.

Національний президентський оркестр під орудою диригента Ділявера Османа виконував композиції однієї з найяскравіших сучасних кримськотатарських композиторок Ельвіри Емір. Серед них “Кримські візерунки,” Симфонія №2 “Avdet” (Повернення) та Ода “О, мій святий народе!”.

Слід відзначити, що Ельвіра Емір є однією з небагатьох жінок-композиторок в кримськотатарській культурі, що само по собі є винятковим фактом. Її музика відчутно вкорінена у кримськотатарський мелос, неповторний своїм колоритом. Разом із тим, її стиль, крім національних фольклорних традицій, гармонійно поєднує деякі стильові явища музичного модернізму ХХ століття, зокрема, неоромантизм та імпресіонізм. Симфонії композиторки – потужні й масштабні, вони вражають рівнем драматизму і широтою музичного «дихання». Безумовно, їхня авторка – самобутня й глибока композиторка, а її музика варта представлення на найбільших концертних майданчиках світу.

У виконанні автора проєкту “Симфонія Криму. Повернення”, майстра художнього слова Олександра Рудька також прозвучала поезія польського класика Адама Міцкевича – вірші з циклу “Кримські сонети” (у перекладі Максима Рильського), що були написані митцем під враженням від його двомісячної подорожі Кримом.

Виступи супроводжувались відеорядом, який візуально висвітлив ключові події життя кримськотатарського народу за останні 250 років: від доби хана Криму Ґерая та приєднання Криму до росії, першої хвилі міграції до депортації кримських татар в 1944 році, анексії Криму та повномасштабного вторгнення.

Олександр Рудько розповів, що ідея проєкту народилась ще до початку повномасштабного вторгнення. Головним мотивом було поширити у медіапросторі тезу “Крим і Україна”: “Мені захотілося створити культурний продукт, який закцентує на тому, що Крим – це Україна. І якраз сонети Адама Міцкевича, вони дуже чітко передавали мої почуття, людини, яка не має безпосереднього відношення до Криму. У них дуже добре показано погляд незаангажованої людини на Крим, на його історію і культуру”.

Диригент і музичний керівник проєкту “Симфонія Криму. Повернення” Ділявер Осман розповів: “Для мене цей проєкт має особливе значення. Наша місія зробити все, щоби люди, які мешкають у Криму, відчували нашу підтримку. А для тих, хто живе на материковій частині України, через поезію та музику показати всю красу нашого Криму. Це наша земля і ми маємо об’єднуватись у спільній боротьбі, заради звільнення наших громадян з окупації, в якій вони опинились після 2014 року. Кожен на своєму місці має робити все, щоб наблизити перемогу над ворогом і допомогти повернутись до рідної землі всім тим, хто вимушений був її залишити після ворожої навали. Ми мріємо про концерти після перемоги України на деокупованих територіях та обовʼязково в Бахчисараї та впевнені, що цей проєкт став вагомим внеском у культурну дипломатію, сприяючи зміцненню іміджу України як невіддільної частини європейського культурного та історичного простору.”

“Всеукраїнський тур став потужним інструментом єднання українців. Завдяки музиці, силі слова та емоційним відео тур не лише підняв бойовий дух, але й нагадав кожному українцю про нашу незламність та прагнення до свободи, – розповідає Світлана Євдокименко – кураторка туру. – Наш проєкт став яскравим свідченням того, що українська культура є непереможною і продовжує жити навіть у найскладніші часи”.

Гастрольний тур реалізований Національним президентським оркестром та ГО “Культурно-мистецька фундація DUSHA UA” за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Меджлісу кримськотатарського народу, телеканалу АТР, мережі ресторанів кримськотатарської кухні “Мусафір” та “Хаджибей”.