Small Talk: Даша Малахова, Наталія Чижова, продюсерки проєкту «Театр 360 градусів»

Напередодні онлайн-прем’єри  гоголівської «Шинелі» у постановці «Театр 360 градусів», ми поспілкувалися з продюсерками вистави Дашею Малаховою та Наталією Чижовою про театр, мистецтво та соціальну відповідальність.

Рік тому, з початком карантину, акторка Даша Малахова та івенторка Наталія Чижова почали створювати проєкт, якого ще в Україні не бачили. Розробили ідею, зібрали креативну та професійну команду та головне: поставили собі ціль — зробити український театр доступним для кожного. Відзняли першу відеовиставу, показали її онлайн, потім — у кінотеатрах, а паралельно вже працювали над новою постановкою — гоголівською «Шинеллю». Зусилля команди «Театру 360 градусів» не залишились без уваги: про проєкт дізналися мільйони глядачів, виставу переглянули десятки тисяч українців, а оргкомітет престижної театральної премії «Київська пектораль» віддав проєкту перемогу у номінації «Подія року».

Чому цей спектакль треба подивитися?

Наталія: Ще ніколи камерне мистецтво не було так близько — прямо у вас вдома. Дивитися театр потрібно, в першу чергу, для отримання емоцій. Вистава «Шинель» зворушує, викликає емпатію.

У найскладніші часи завжди рятувала культура. Ми зробили все, що від нас залежить, щоб дати українцям можливість стати її частиною без будь-яких зусиль. Де завгодно, безкоштовно, безпечно.

Даша: Це спектакль для сімейного перегляду. Він підходить для дорослих, адже вони можуть зануритися у своє дитинство, порадіти якимось дрібницям, поностальгувати з приводу якихось простих речей з дитинства. А для тінейджерів і дітей цей спектакль дуже цінний тим, що робить з них дорослих, а з дорослих — дітей.

Чому ви обрали саме його? Ви вважаєте, що він залишається актуальним?

Даша: Тому що це класика. «Шинель» яскраво ілюструє нашу потребу в другому проєкті «Театру 360 градусів» давати людям ефект присутності в театрі за допомогою звукових технологій. Ми хотіли поспівпрацювати з молодими сучасними композиторами електронної музики. І знайшли таких: Саша Філоненко та Діма Авксентьєв спеціально для спектаклю написали треки, а потім відтворили їх у симфонічному виконанні.

У «Шинелі» зачіпаються важливі теми, про які сьогодні, в епоху «досягаторства», ми часто забуваємо. Булінг, несприйняття суспільством різних людей, антиконсьюмеризм. Ця історія про те, як Акакій довго зашивав свою стару шинель, а сьогодні ми двічі надягаємо річ і викидаємо її.

Читайте також: ЧОЛОВІК ГОВОРИТЬ: РОМАН ХАЛАІМОВ, АКТОР 

Які невеликі відкриття ви зробили в процесі підготовки?

Наталія: Гоголь — автор, який тонко відчував речі. Його «Шинель» — твір про таку ж глибоку людину. Коли дивишся спектакль вперше, розумієш, що Акакій Акакійович відрізняється від інших людей. І світ не завжди готовий сприймати його.

Коли ми зрозуміли, про що нам говорить поведінка Акакія, ми зустрілися з Олесею Яскевич із ГО «Бачити серцем» і сказали, що хочемо за допомогою цієї вистави звернути увагу на те, як почувають себе у соціумі люди з порушеннями розвитку. У цей момент у нас вже була запущена підготовка до зйомки і обрана технологія — створення звучання з ефектом присутності в залі театру. А тепер задумайтесь: що таке музика, і як її можуть «бачити серцем» люди? Ось таке несподіване відкриття ми зробили для себе вже у процесі роботи.

До речі, переглянувши наш спектакль безкоштовно, ви можете зробити благодійний внесок ГО «Бачити серцем» на спеціальній платформі, щоб допомогти і надалі створювати проєкти для соціалізації дітей, підлітків та молодих людей з комплексними порушеннями розвитку у суспільстві.

Ви б могли дати пораду глядачам, як підготуватися до спектаклю?

Наталія: Наша місія — популяризувати український театр, роблячи його доступним для кожного. Це означає, що тобі не потрібна ніяка підготовка. Можливо, в якісь теми глядач захоче заглибитися вже після перегляду. Але це залежить лише від його допитливості та інтересів.

Головне правило — немає правил. Театр потрібно відчувати. Не соромно, якщо ти чогось не зрозумів або не знав. Важливим є те, наскільки в момент вистави ти забуваєш про всі життєві завдання і присвячуєш півтори години часу тільки їй. Тоді на виході ти отримаєш значущий емоційний досвід, і він назавжди залишиться з тобою.

Даша: Ми ж не готуємося перед тим, як зробити бутерброд або закинути речі до пральної машини (усміхається). Так само і мистецтво повинно плавно увійти в твоє життя. Потрібно просто почати ходити до театру. Не аналізувати, просто відчувати, відстежувати якісь асоціації. Наше завдання — зробити мистецтво щоденним.

Хто із сучасників попереду всієї планети у світі театру? Кому вдалося вас вразити?

Наталія: Це приблизно як рекомендувати всім мої улюблені страви, слухати мій плейлист і обирати сукню по моїй фігурі. Будь-який вибір і рекомендація суб’єктивні. Кожному потрібно шукати «своїх» творців у всьому: кіно, театрі, музиці. А для цього необхідно «дегустувати». Коли є певна палітра досвіду, ти можеш подивитися на нього і сказати: «Так, тепер я розумію, які вистави мені до смаку». І тут може бути як класичний театр, так і експериментальний, імерсивний чи навіть ляльковий.

Кілька років тому в мій день народження ми були з чоловіком у Мадриді, щоб відвідати мюзикл «Король Лев». Це бродвейська постановка під музику Елтона Джона. Артисти на сцені виконували свої ролі у розкішних лялькових костюмах, з якими вони практично злилися в одне ціле. І це шоу було до мурашок!

Даша: Так, знаєте, це як з вином: перед тим, як вийти на певний рівень, піти в школу сомельє і почати пити більше вишукане вино, ти починаєш з чогось досить простого і зрозумілого. При цьому у кожного свій шлях до цього.

Я рекомендую розпочати з українських театрів. Подумати, що подобається. Якщо це щось зухвале, ультрасучасне, іноді навіть шокуюче, то вам скоріше до «Дикого театру». Якщо ви готові побути у невеликому залі, пережити якийсь експірієнс, сходіть до театру «Золоті ворота». Калейдоскоп вистав різного спектру від різних режисерів знайдете у Театрі на Подолі. А якщо хочеться чогось максимально класичного, то потрібно йти у класичні театри. Головне: подумати, чого хочеться, а потім шукати спектакль та театр. У всіх їх зараз є сайти, де можна подивитися репертуари.

Щодо крутих режисерів, вони, звичайно, є але в нинішніх обставинах на їхні вистави буде важко потрапити. Тому я б радила онлайн-вистави. Є чудові ресурси, на які можна заходити і дивитися, але знову ж таки: це наступний етап. Спершу, просто зараз рекомендую заходити на сайт «Театру 360 градусів» і реєструватися до перегляду спектаклю «Шинель», який ідеально підходить для того, щоб полюбити театр.

Що стосується українських режисерів, рекомендую подивитися вистави Стаса Жиркова, Вані Уривського, Тамари Трунової — це молоді режисери, які заслуговують на увагу. Серед світових імен це Тьяго Родрігес — цікавий португальський режисер, Франк Касторф — прекрасний режисер, який почав використовувати тему з відеоприсутністю. І звичайно ж, Пітер Холланд, крутий британський режисер, був режисером шекспірівської трупи, та Роберт Вілсон, який є основоположником сучасного театру, хоча й уже немолодий.

Перегляньте відеовиставу «Шинель» за Миколою Гоголем, долучившись до безкоштовних онлайн-показів, які пройдуть з 1 до 10 квітня. Як? Просто заповніть форму на сайті .

Фото надані прес-службою

Читайте також: ФЕСТИВАЛЬ «ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА В УКРАЇНІ – 2021» ОГОЛОШУЄ КІНОПРОГРАМУ