Small Talk: художниця по костюмам Леся Патока про створення національного костюму для конкурсу «Міс Всесвіт»-2022

Вперше в історії «Міс Всесвіт», у конкурсі національних костюмів перемогла Україна. Патріотичний та войовничий образ «Воїн світла» нашої представниці Вікторії Апанасенко вразив серця прихильників престижного шоу краси. Вони віддали більшість голосів під час онлайн голосування саме за український національний костюм. Про це повідомили на офіційному сайті «Міс Всесвіт». Його створила художниця по костюмам Леся Патока. Дизайнерка працювала над ним протягом 4 місяців. Про роботу над костюмом Леся розповіла арт-журналістці Дарії Кибець.

Хто чи що надихнули вас створити костюм «Воїн світла» для конкурсу «Міс Всесвіт»?

До нас звернулася Вікторія Апанасенко, яка хотіла співпрацювати саме стосовно виходу в національному костюмі. А це завжди складна історія, оскільки вбрання має показати твою країну, відображати національні риси, при цьому бути ефектним, запам’ятовуватися. До того ж, досвід України у цьому питанні в минулі роки не можна назвати вдалим. Вікторія хотіла зробити щось, що стосувалося б війни, усієї нашої ситуації, висловила свої ідеї. Але чим вона мене справді підкупила, так це словами: «Я ж прийшла до вас як до професіонала, тому можу лише виразити якісь свої побажання, але в цілому готова до вас дослухатися». І цей підхід є дуже важливим. Оскільки іноді приходять люди, які вважають себе експертами у всіх сферах, а це не так. І для того, щоб дійсно створити щось круте, ти маєш дослухатися. Тож ми почали працювати, генерувати, думати, що б це могло бути. Я почала збирати якісь референси і уявляти, як би хотіла донести образ України до світу. Я точно знала, що не хочу, щоб це був образ обездоленої України, понівеченої… Тому що це така банальність. І це не про Україну зараз. Мені хотілося показати сильну, незламну, незалежну країну, і таку, щоб у всіх просто відвисла щелепа. І, мені здається, нам вдалося цього досягти.

Я придумала «Воїна світла», тому що війна триває не з лютого, а з 2014 року, і я дуже добре пам’ятаю, що головним гімном того року була якраз пісня «Воїни світла». І мені здалося, що це буде символом того, що ми б’ємося, ми не здаємося. А вже історія про архангела з’явилася паралельно в процесі роботи над ескізом, його фіналізації. Я запитала Вікторію, чи вона киянка, і виявилося, що так. Врешті, ми дійшли до того, що нас обох надихає архангел Михаїл як захисник Києва. Дуже важливо, щоб костюм був не просто гарним, а щоб в ньому була глибина, щоб ти могла пояснити, про що він – чому дівчина з мечем, чому у неї крила. Тому вийшов такий мікс «Воїна світла» і Архангела Михаїла. В будь-якому разі, для мене це воїн світла, який нічого не боїться. А зараз кожен з нас щодня бореться – на фронті чи поза його межами.

Чий образ у цьому році вважаєте вдалим?

З початком війни я настільки зосередилася на подіях своєї країни, що випала з інформаційного поля. Я не слідкую за жодними «оскарами», жодними Греммі чи іншими преміями. Мені просто важко це сприймати, знаючи, що відбувається в Україні. Так, я знаю, що люди продовжують жити, це їх світ, їх країни, де немає війни, але особисто мені як творчій людині, яка рефлексує з цього приводу кожного дня, важко на це дивитися. І я не можу тішитися. Релізи, прем’єри, червоні доріжки – це все чудово, але наразі йде повз мене. Я зрозуміла в якийсь момент, що не знаю жодного тренду, хоча з цим дуже тісно пов’язана. Мій головний тренд – це форма захисників і захисниць і бронежелети.

Хто, на вашу думку, є трендсеттером?

Мені здається, це дуже особисте, але нашими трендсеттерами є всі чудові дизайнери, які перекваліфікувалися і почали шити, наприклад,  взуття для ЗСУ або термобілизну. Очевидно, що рівень нашої подачі комфортного тактичного одягу, зробив колосальний стрибок. А це насправді дуже специфічна тема. Я спостерігаю, як в Україну приїжджають неймовірні матеріали. Особисто для мене це головний тренд. А що там у світі коїться – з 24-го лютого це відійшло на другий план. Я зрозуміла, що нам не потрібно аж так багато одягу. Це має бути невеликий набір, але необхідний для виживання. І це не про Balenciaga чи Chanel. Абсолютно.

Ви повернулися з Португалії на постійній основі?

Я повернулася наприкінці вересня. На це вплинуло чимало факторів. По-перше, донечка, якій необхідно було йти до школи, і ми зрозуміли, що в португальську школу вона не піде. Ми з нею удвох дуже сумували за домом. А ще я мала кілька проєктів, реалізація яких можлива була лише, якщо я буду фізично у Києві. Все- таки моя спеціальність – дуже крафтова. Все, що ми виготовляємо, ми робимо руками. Це не про IT, якими можна займатися у будь-якій точці світу. Це про фізичну присутність тут, роботу в холодних умовах з різними матеріалами і створення краси. І тому так, я повернулася на постійній основі і точно зараз нікуди не збираюся, тому що вдома, не дивлячись на всі труднощі, найкраще.

Авторка: Дарина Кибець

Читайте також: ПРО ЩО ЖІНКА МОВЧИТЬ: АНАСТАСІЯ ЄРШОВА, ЗАСНОВНИЦЯ ATELIER HANDMADE