Small Talk: Катерина Бабкіна, письменниця

Катю, як ви ставитеся до премій?

Я ставлюся до премії, як до рушія, підтримки і важливої складової літературного процесу та книжкового ринку. Точно ані як до підсумку, ані як до нового старту, бо я і не думала зупинятися, щоби стартувати наново.

Ваш талант було відзначено вже не раз. Взагалі, це якось вплинуло на ваше життя чи творчість? Можете навести приклад?

Ну, власне, у форматі літературних премій мій талант було відзначено поки що ніколи, в Україні мої книжки, зокрема й та, що була відзначена «Ангелусом» і призом глядацьких симпатій імені Наталії Горбанєвської, не потрапляли навіть до шорт-листів щорічних рейтингів та премій. Тим часом мій твір вийшов у фінал змагання за Міжнародну премію «Зустріч», яку отримують книжки, що висвітлюють єврейську тематику, і цим я дуже пишаюся. А взагалі, мої книжки добре купують і дуже тепло приймають читачі — люблять їх, діляться ними в соцмережах, створюють за ними малюнки, пишуть пісні, організовують вистави, тематичні вечори. Ось це мені справді важливо.

Читай также: Small Talk: София Чкония, основатель Kyiv Art & Fashion Days

У 2018 році мене запросили до США на International Writing Program в Iowa University, це така письменницька Мекка світу. Там навчалися, писали, брали участь у різних заходах чи викладали Філіп Рот, Майкл Каннінгем, Орхан Памук, мій улюблений Джон Ірвінг, Стівен Кінг — та хто завгодно з нобелівських і пулітцерівських лауреатів чи просто видатних авторів. Це вплинуло на моє життя — саме там я написала значну частину своєї книжки «Мій дід танцював краще за всіх». І за неї я тепер отримала відзнаку.

Чому варто прочитати вашу книжку «Мій дід танцював краще за всіх»?

Бо вона про вас.

З ким із видатних людей минулого ви хотіли б обговорити події цієї книжки?

Я більше цікавлюся сучасниками. (Усміхається.) А так — зі своїм дідом, звісно, хотіла б обговорити події цієї книжки. А потім зробила б видання друге, доповнене й перероблене.

Ви робите позначки на берегах книжок?

Дуже нечасто. Найбільше страждають від позначок, коментарів і запитань мої власні книжки, коли перед версткою мені їх повертають після редактури.

Фото: Саша Коровка