Small Talks: Настя Верлінська про фестиваль актуальної анімації та медіамистецтва LINOLEUM
Міжнародному фестивалю актуальної анімації та медіамистецтва LINOLEUM в цьому році виконується 10 років. Він відбудеться офлайн, попри всі виклики повномасштабного вторгнення, і пройде з 4 по 8 жовтня на території першого інноваційного парку в Україні – UNIT.City. З його директоркою Анастасією Верлінською ми поговорили про виклики, перемоги та майбутнє життя-буття української анімації.
Як почалось твоя співпраця з фестивалем? Скільки ви років разом?
Фактично я приєдналася до команди у 2014 році, як координаторка. А вже з 2016-го очолила його як директорка. Тому можна сказати, що всі ці 10 років я з ним, ну або він зі мною. (Усміхається.)
Тоді і зараз — як відчувається ця різниця?
Тоді я боялася всього, здебільшого через брак досвіду організації фестивалів, обмеженого знання про українську анімацію, страху виступу на публіці, невпевненості у собі в принципі, через що здавалося, що я взагалі нічого не вмію робити нормально. Фестиваль мене виховав і сформував остаточно як особистість. Я вже і не знаю чи є якісь челенджи які ми ще не проходили разом. Але ми точно класно вміємо не влазити у нескінченні срачі нашої кіношної тусовки. (Усміхається.)
Що відчуваєш напередодні ювілейного фестивалю? Відчуваєш свою відповідальність та дотичність до того, де фестиваль зараз, завдяки тобі, та яке майбутнє на нього очікує?
Відчуваю те саме, що і завжди. МИ НІЧОГО НЕ ВСТИГАЄМО! Особливо, чесно кажучи, щось святкувати і не хочеться, слава Богу та ЗСУ, що взагалі можемо його провести. Раніше я б у цьому не зізналася певно, але зараз точно сказати можу, що він існує зараз завдяки мені. Бо я вже декілька років поспіль хотіла все це кинути і нарешті мати якусь стабільність у житТІ. Хахаха. Проте я збрешу, якщо скажу, що тут немає крутих бенефітів. Подорожі, неймовірні люди, круті фільми і важливі життєві уроки. Відповідальність я звісно відчуваю, але я ставлюся до цього набагато спокійніше ніж декілька років тому.
Що найскладніше в твоїй роботі?
Тримати себе у руках. Не хамити. Не намагатися спалити все навколо. Не покалічити психіку власній дитині. Іноді рівень стресу дуже високий, реально або штиль, або просто все до купи, буквально. І ти сидиш і не розумієш, що з цим всім робити. Послати куди подалі чи дати собі трохи часу, сісти і розібрати. Судячи з усього у мене непогано виходить другий варіант.
І який момент — твій улюблений?
Їх декілька. Коли українські проєкти представляють на міжанродних фестивалях, пітчингах, коли наші митці отримають визнання, резидеції, стипендії. Я щиро тішуся усім маленьким і великим успіхам. І ще день після закінчення фестивалю, він трохи сумний, але саме тоді я відчуваю, що ось, нарешті, я можу видихнути.
Яким ти бачиш майбутнє української анімації?
Це складне питання, поки триває вторгнення нічого конкретного сказати не можна. Проте є речі, якими я пишаюся. У першу чергу, це ентузіазм молодого покоління аніматорів. Я інколи вражаюся їхньою шаленою мотивацією продовжувати щось створювати незважаючи на обставини. За ними точно її майбутнє.
В тебе є улюблена анімаційна робота?
Ох, це дууууже складне питання. Насправді я рідко дивлюся анімаційні фільми поза фестивалем. Але є одна — “Мері та Макс” Адама Елліота.
Чим зумовлена тема цьогорічного фестивалю?
Мемами, які стали виникати під час вторгнення. Минулого року у нас був важкий фестиваль, важкі фільми, теми. Цьогоріч ми хотіли все ж таки додати більше гумору, більше легкості тим самим важким темам. Звісно ми всі розуміємо у яких обставинах ми живемо і з чим боремося, але українці борються з усім цим з гумором. Гумор став просто невід’ємною частиною всіх історій, подій, байок. Тому наша тема “Життя-буття” про наші історії, про те, що настав наш час їх писати, вигадувати, розповідати.
Фестиваль LINOLEUM 2023 проходить за підтримки програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та посольства Швейцарії в Україні. Фінансування здійснюється зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut.
Читайте також: SMALL TALK: ВІЙСЬКОВИЙ ОЛЕКСАНДР БУДЬКО З ПОЗИВНИМ «ТЕРЕН» ПРО АВТОБІОГРАФІЧНИЙ РОМАН «ІСТОРІЯ ВПЕРТОГО ЧОЛОВІКА»