UA
RU

У Києві відбулась презентація майбутнього проєкту національного павільйону України на 59-й Венеційській бієнале сучасного мистецтва

Редагувати переклад
17 січня в галереї The Naked Room відбулась презентація проєкту національного павільйону України на Венеційській бієнале — найвідомішій міжнародній виставці сучасного мистецтва.

Павло Маков 9

У 2022 році Україну у Венеції представлятиме харківський художник Павло Маков із проєктом «Фонтан виснаження. Висока вода».

Кураторами українського павільйону стали співзасновниці галереї The Naked Room Марія Ланько і Лізавета Герман, та куратор і головний редактор IST Publishing Борис Філоненко. Комісаром павільйону виступило Міністерство культури та інформаційної політики України в особі заступника Міністра з питань європейської інтеграції Катерини Чуєвої.

На заході співкураторки павільйону Марія Ланько та Лізавета Герман серед іншого пояснили вибір роботи та художника для представлення України.

«Для нас Павло Маков — не лише один із найвизначніших українських художників нашого часу. Важливо, що він не зупиняє розвиток творчої практики, експериментує, не боїться повертатися до своїх старих, але досі актуальних робіт. Мистецтво Макова політичне, але не прямолінійне. Обрана спільно з Павлом робота розповідає про універсальні глобальні питання за допомогою художньої метафори та краси самого художнього об’єкта».

Павло Маков 5

Павло Маков 2
 
Павло Маков 7
 

Співкуратор Борис Філоненко зробив екскурс в історію «Фонтана виснаження». Як дослідник творчості Макова він розкрив контекст виникнення роботи та розповів про її чисельні трансформації: від образу на рисунках та офортах у 1990-х роках до повноцінного діючого об’єкта у 2022-му році на 59-й бієнале у Венеції.

Автор фонтана Павло Маков поділився особистою історією створення роботи та глибше занурив у різні етапи її еволюції. Історія «Фонтана виснаження» бере початок із середини 1990-х років, коли Харків переживав помітні зміни міського ландшафту і соціальних відносин. Занедбані недіючі фонтани, інфраструктурні аварії у водопостачанні підштовхнули Макова звернутися до мотиву води та виснаження ресурсів. Місце впадання річки Лопань у річку Харків привело художника до образу воронки з двома лійками. Зібрані у велику конструкцію, воронки утворили «Фонтан виснаження» — символ часу і місця, яке досліджував Маков. Попри спроби художника, фонтан так і не був встановлений у міському просторі Харкова. Однак за чверть століття він перестав бути локальним символом та отримає втілення на міжнародній виставці у Венеції — місті, яке щороку переживає піднесення високої води, посуху в каналах та жваво обговорює проблему виснаження. 

Архітекторами експозиції павільйону виступає офіс «ФОРМА», який вперше презентував архітектурне рішення проєкту.

Його розташування на перехресті головної експозиції бієнале та зони національних павільйонів ускладнило роботу архітекторів. Однак вони змогли використати локацію за призначенням та перетворити український павільйон на зону для рефлексії та емоційного відпочинку. «Ми проводимо паралелі з міським простором, де люди рухаються власними маршрутами. Місце із фонтаном здатне розбивати ці потоки, запропонувати людини зупинитися і побути в стані спокою. У цьому випадку, заглибитися та побути наодинці з роботами художника». Серед інших викликів проєктування — робота із пам‘ятником архітектури, де неможливе проведення води для забезпечення роботи фонтану. Для втілення задуму, архітекторам довелося створити самодостатню конструкцію із наносною системою.

Павло Маков 6

Павло Маков

Комісарка павільйону та заступниця Міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва долучилась до презентації проєкту. Вона відзначила, що участь у Венеційській бієнале — важлива подія як для мистецької спільноти, так і для України як держави-учасниці. Історія Венеційської бієнале нараховує вже 126 років. З них Україна бере участь лише протягом останніх 20, хоча чи не першим, хто усвідомив важливість репрезентації країни у виставці, понад 100 років тому був колекціонер і благодійник з України — Богдан Ханенко. Однак у його часи права такої репрезентації Україна була позбавлена: ним користалася Російська імперія, котрій і належав зведений коштом Ханенка павільйон у Венеції. Сьогодні ж Україна має власний голос, котрий завдяки участі у Венеційській бієнале «чує» не лише мистецька спільнота. Водночас участь у таких подіях робить сучасне мистецтво більш «видимим» і в Україні, що важливо для подальшого розвитку мистецьких практик — і, зрештою, для розвитку українського суспільства. 

Венеційська бієнале сучасного мистецтва триватиме з 23 квітня до 27 листопада 2022 року. Український павільйон працюватиме впродовж всієї виставки.

Читайте також: ІДЕЇ МОДНИХ ЛУКІВ НА 2022 РІК ВІД УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ 

Статьи по теме