Фільм Аркадія Непиталюка “Уроки толерантності” вийде на великі екрани 14 лютого 2024 року. Дату виходу стрічки на екрани кінотеатрів обрано не випадково, адже вона покликана вкотре нагадати усім, що любити можна по-різному. Комедія про ставлення нашого суспільства до ЛГБТК(ІА+)-спільноти допоможе переглянути власні фобії та відкрити своє серце до здійснення найпотаємніших мрій, всупереч осуду суспільством.
Україна – це Європа. За останні півтора роки ми впевнилися у цьому ще більше. Та все ж вагомій європейській цінності “толерантності” нам ще вчитися та вчитися. Кожного дня ми стикаємося з гомофобією, расизмом, ксенофобією, сексизмом і, як наслідок, з обуренням, а головне страхом до інакшості. Але особливості нашого менталітету такі, що через непорозуміння та побоювання, ми вчимося і вміємо приймати це. Адже, коли “інакшість” приходить до близького кола українців – вони проявляють свої найкращі якості. Ось про ці протиріччя стереотипів та реального життя і йдеться в новому фільмі Аркадія Непеталюка “Уроки толерантості”. В основі фільму п’єса Ігоря Білиця “Гей-парад”, яка вже декілька років успішно йде на українській театральній сцені і вже зовсім скоро основні меседжі проти наших затисків, упереджень та застарілих уявлень глядачі зможуть побачити на великих екранах.
«Комедія, навіть, якщо висміюють особисто тебе, завжди сприймається легше і не ображає. Більше того, коли комедія показує якісь людські вади, то глядач спочатку сміється з когось, не усвідомлюючи, що на екрані відображено і його риси характеру. Але підсвідомо він сприйме це висміювання і з часом почне змінюватися», – Аркадій Непиталюк, режисер та співавтор сценарію фільму.
За сюжетом, пересічна українська родина, аби дати раду фінансовій скруті, пристала на пропозицію стати учасниками програми з євроінтеграції “Уроки толерантності”. Чи вдасться провінційній вчительці, її безробітному чоловіку та дітям приборкати власні стереотипні погляди, щодо права людини мати будь-яку сексуальну орієнтацію та жити своє життя? І найголовніше, чи зможуть вони поглянути на світ очима тих, кого обходили десятою дорогою?
«На мій погляд, це трошки хибна уява про те, що під час війни недоречно робити комедії. Наш фільм повністю зроблено під час повномасштабного вторгнення. Девелопмент під обстрілами, зйомки, постпродкш, дистрибуція. Це важливий сигнал для індустрії, що за певних умов кіно можна і потрібно знімати. Наше кіно не є чисто комедією, це, все ж таки, драмеді. Це історія про людей, про взаємовідносини в сім’ї, про любов до один одного, про повагу до один одного, росказана через призму комедійних моментів. Таким і має бути драмеді. І дату премʼєри – 14 лютого – ми обрали не випадково, тому що наш фільм наповнений коханням», – Сергій Лавренюк, продюсер фільму.
Читайте також: ОГОЛОШЕНІ НОМІНАНТИ НА 6-ТУ НАЦІОНАЛЬНУ ПРЕМІЮ КІНОКРИТИКІВ «КІНОКОЛО»