Як подолати синдром самозванця: поради від експертки з самооцінки Анастасії Авілової

Чи доводилося вам мати сумніви у власних здібностях, відчувати себе маленькою дитиною, яка тільки прикидається, що працює і чекати на момент, коли вас спіймають на тому, що насправді ви нічого не вмієте? Що таке синдром самозванця та як з ним впоратися, обговорюємо з нашою експерткою з самооцінки коучем Анастасією Авіловою.

Синдром самозванця — це психологічний феномен, який змушує людину знецінювати і не помічати власні успіхи та картати себе за найменші помилки. Це невпевненість у своїх силах, яку людина ретельно приховує від оточення. Проявлятися такий синдром може як в усіх сферах життя людини, так і в окремих. Наприклад, хтось може вважати себе гарною матір’ю та дружиною, але нікчемною спеціалісткою на роботі. Якщо людина часто потерпає від цього синдрому в якоїсь одній сфері, то невпевненість може поступово переходити на інші сфери. В такому разі починає з’являтися відчуття повної безпорадності.

«Самозванці» нерідко страждають на прокрастинацію, бо страх неминучого провалу не дає їм взятися за справу та відчувають себе не на своєму місці. «Дарма я пішла на цю посаду, я ж тільки осоромлюся», — приблизно так вони думають.

Вчені дійшли висновку, що «синдром самозванця» — це суб’єктивний психологічний досвід людини, яка боїться викриття та впевнена, що є шахраєм. І за статисткою близько 70% людей хоч раз в житті відчули на собі це явище.

Ознаки синдрому самозванця:

• Відчуття, що всіма вашими досягненнями ви завдячуєте іншим або везінню («Та то мені просто пощастило»)
• Страх розпочати працювати «по дорослому» — масштабуватися, гучно заявити про свою справу, встановити справедливі ціни («Я ще не відчуваю себе готовою, треба пройти ще декілька курсів»)
• Сором брати гроші за свою роботу («А раптом я не зможу допомогти?», «Та за що мені тут мають платити, це ж зовсім маленька послуга»)
• Почуття нікчемності на фоні успіхів інших людей («Я так нічого і не досягла в житті. Хороша робота і щаслива родина? Ну так, але це ж є у всіх. А ось у Лесі три свої фірми!»)

6 дієвих порад, як подолати синдром самозванця:

1. Установка на розвиток

Щоразу, коли з’являються сумніви у своїх силах, нагадуйте собі: «Щодня я стаю більш досвідченішою, а мої результати кращими. Я молодець». Такий прийом перенесе фокус вашої уваги зі страху зробити щось не так на процес професійного розвитку. Адже цей шлях колись проходили всі, навіть зірки вашої галузі.

2. Фіксуйте свої успіхи

Наш мозок влаштовано таким чином, що невдачі ми запам’ятовуємо, а про успіхи і перемоги забуваємо та згодом знецінюємо їх. Пропоную вам вести щоденник успіху, в якому ви занотовуватимете будь-які досягнуті вами результати. Нарешті наважилися спитати про кращі умови? Ви молодець! Запропонували на нараді свою ідею? Браво Пам’ятайте, що маленьких перемог не буває. Вони всі важливі!

3. Знаходьте підтвердження своєї компетентності та зберігайте їх

Збирайте відгуки задоволених клієнтів, компліменти у вашу адресу, похвалу та відзнаки. Це — факти, які прямо в лоб кажуть вам: «Дівчинко моя, ти така крута!» В моменти, коли опускаються руки, звертайтеся до цих фактів. Нагадуйте собі словами інших про свої перемоги, адже ці слова дійсно про вас. Ви заслужили на кожен з цих компліментів!

4. Слідкуйте за своїм мовленням

Форми мовлення, якими ми звикли користуватися, не тільки багато розповідають про наш характер, а й можуть на нього впливати, адже спрацьовує психологічний ефект «самопророцтва». Порівняйте «Я там трохи допомогла Олегу з тим проєктом. Не знаю, правда, що вийшло» та «Олег і я разом нарешті закінчили той проєкт, за який ніхто не хотів і братися».

Замість виразів, які видають вашу невпевненість в собі і результатах ваших зусиль:

• я там трошки
• я спробувала
• ну принаймні
• мені здається

транслюйте спокій і твердість:

• я зробила
• я прийняла участь
• я працювала над
• я впевнена, що

5. Знайдіть собі наставника, який вже є авторитетом в вашій галузі

Якщо ви ще не навчилися довіряти власній думці, то працюйте тим, чиїй експертності ви довіряєте. Зверніться до коуча, наставника або ментора, який підтримуватиме вас і завжди дасть вам конструктивний зворотний зв’язок.

6. Якщо ви все ж таки десь зіткнулися з негативом, завжди перепитуйте себе: «А чи досягла ця людина вже того, чого прагну досягти я?»

Бо якщо ні, то навіщо вам її думка? Дійсно успішні експерти і профі ніколи не стануть цькувати новачків. Хіба що боятимуться сильної конкуренції, тож для вас це в будь-якому разі визнання. Тож спробуйте приборкати свого самозванця, обирайте амбітні цілі та успішно працюйте над ним — і у вас все вийде, навіть якщо шлях до мети буде трошки не ідеальним.