Як редакція Marie Claire Маланку святкувала

Після новорічних канікул, які хтось провів у Києві, хтось у Європі, ми зустрілися в експедиції до Чернівців, щоб дослідити таке унікальне та автентичне українське явище, як Маланка. 

Маланка, це свято Нового Року згідно григоріанського календаря, яке частіше називають Старий Новий рік. Україна перейшла на юліанський календар у 1918 році. Таким чином радянська влада хотіла відокремити християнської традіації від улюблених свят населення – Різдва та Нового року. Тому 31 грудня по сучасному стилю набуло більше політичних та радянських ознак, а традиційний Новий Рік по старому стилю зберігав автентичні, народні ознаки у селах, всупереч утискам радянської влади. 

Красноїльська Маланка 

Ми рушаємо в експедицію з Києва, попереду 8 годин у дорозі та перша Красноїльська Маланка у нашому житті. Красноїльська – це селище на кордоні з Румунією, де 90% населення корені румуни. Потрапляємо через безліч блокпостів до центру селища майже вночі, лишаємо авто, беремо фотоапарати та рушаємо на пошуки маланкарів. Дуже швидко натрапляємо на групу ряджених людей та починаємо слідувати за ними неосвітленими вулицями та подвір’ями. 

Головні учасники дійства – це неодружені парубки та чоловіки у костюмах ведмедів, циган, повій, дідів та матерів-одиначок. Маленькі дівчата зображають циганок та царівен. 

Ми потрапляємо у вихор подій, де кожен хоче тебе вдарити, бо такі звичаї (іноді, це досить принизливо), де усі п’ють оковиту та співають пісні румунською, які схожі на ритуальні наспіви. 

Враження невимовні, наче ти став свідком чогось таємничого, незрозумілого та навіть язичницького. Напевно, це через герметичність традиції регіону, через те що ми не були свідками нічого подібного у межах нашої країни. Та можливість доторкнутися, зафільмувати чи запам’ятати це – неоціненна. 

Вашківецька Маланка 

Наступного ранку ми вирушаємо до міста у Чернівецькій області – Вашківці. І тут вже зовсім інша атмосфера. Маланка набуває більш веселого та хмільного градусу. Ніхто не вимагає грошей на блокпостах, а зупиняють, щоб привітати та побажати щастя. Маланкарі дружньо посміхаються та запрошують до танців. Наряди дещо більш світські, але різноманітні та цікаві. Тут можна зустріти хтиву медсестру, орків, вікінгів, клоунів та лицарів, які запрошують до своїх кораблів, вантажівок, автомобілів, прикрашених на традиційний манір. 

Потрапляючи на Вашківецьку Маланку неможливо стояти осторонь дійства, необхідно поєднатися з ним, стати частиною події або просто весело танцювати, та не відмовлятися від оковитої. 

Бо головний сенс Маланки – це весело зустріти рік прийдешній, відлякати нечисту силу та святкувати життя. 

Ми впоралися! 

Після двох Маланок, коли фестиваль починався, саме на вулиці де ми зупинилися – у Чернігові, ми вирушили до Києва: ділилися враженнями та фото з надзвичайнішого, українського свята сучасності. 

Фото: Ліза Приходько