UA
RU

Як українські художники фіксують війну в Україні

24 лютого російські війська розпочали повномасштабне вторгнення в Україну. Триває 40 день війни рф проти незалежної країни. Українські художники не залишаються осторонь - відтворюють воєнні події тут і зараз, показуючи світові жорстоку реальність: зруйновані міста, покинуті домівки, біль та втрату. Доки ЗСУ та тероборона відстоюють міста, українські митці тримають зброю на культурному фронті. Для деяких з них події повторюються, наче страшний сон, адже “русский мир” прийшов “рятувати” українців не вперше. Досліджує журналістка Дар'я Савченко.
Сергій Захаров 2

Автор картини: Сергій Захаров

Поліна Кузнецова 

Поліна Кузнецова, художниця з Харкова, писала “Мій крик” після 19 днів перебування під обстрілами, спостерігаючи, як руйнуються її рідні вулиці, як мати тримає стіну дома, доки сусідні будівлі зносять градами. 

Перші 19 днів війни я з дітьми та друзями жила у бомбосховищі.

«Там було багато чого гарного: згуртованість, взаємодопомога, дбайливе ставлення один до одного. Спочатку з міста поїхали мої старші. На дев’ятнадцятий день війни місто залишила я з дітьми. Мабуть, це було найстрашніше, що зі мною сталося. Момент відриву від міста, прощання мого сина з його дівчиною у Львові”, — згадує Поліна Кузнецова. 

Вона виїхала у Таллінн, де її зустрів старий друг. 

“Він вислухав, що я хочу залишити йому своїх дітей і бігти назад до свого улюбленого міста, стати волонтером, прибирати вулиці, переживати це горе разом зі своїми друзями та зі своїми вулицями, боротися…

Вислухав і купив мені фарб і полотен”, — згадує Поліна.

“Мій крик” вирвався вже у Талліна, на 3 день розлуки з рідним містом, проте помітити мирне небо над містом, відчути безпеку все ще не вдається, додає художниця.

Поліна Кузнецова

 

Сергій Захаров 

У своїх роботах воєнного часу Сергій Захаров показує реальний результат “освободительной военной спецоперации”: спустошені дитячі майданчики, зруйновані міста, де раніше гучно лунало життя, а зараз — лише звуки вибухів, сирен і між ними — тиша. Це — війна. І для Сергія вона однозначно триває з 2014 року — тоді він жив у Донецьку. Ще в ті часи йому довелось пережити допити і катування російськими окупантами. Свій досвід виживання у полоні митець описав раніше у графічному романі “Дыра”. Сьогоднішня війна також знаходить вихід у роботах Сергія Захарова. Такими стали Escape, “Вибачте за тимчасові незручності”, “Повітряна тривога” та інші.

Сергій Захаров 3

Сергій Захаров 4

Сергій Захаров

 

Алевтіна Кахідзе

Художниця та перформерка Алевтина Кахідзе народилась і жила у Донецькій області, у місті Жданівка, доки не переїхала у Київ у 1991 році. В її роботах завжди є відповідь на той чи інший соціальний феномен. Мисткиня також відома своїми роботами про війну. У 2014 році Кахідзе створює проєкт “Клубніка Андріївна”, який присвячений її матері. У малюнках і текстах вона розповідає про буденне життя своєї мами в самопроголошеній «ДНР». Цей проєкт переривається трагічною смертю Клубніки Андріівни на блокпості 16 січня 2019-ого року. Але рефлексія на тему війни продовжується — зараз Алевтина Кахідзе створює малюнки, фокусуючись на внутрішніх переживаннях, думках та станах під час війни. Переглянути роботи можна на сторінках художниці у соціальних мережах.

Алевтіна Кахідзе

 

Давид Чичкан

Художник-анархіст Давид Чичкан також не стоїть осторонь війни. Свою роботу “Леся Українка й Тарас Шевченко» він продав за 150 доларів, які відправить на користь ЗСУ й анархіської тероборони. Художник пише, що захоплюється ЗСУ і продовжує створювати нові роботи для продажу, щоб можна було робити пожертви.

Давид Чичкан

 

Катерина Лисовенко

Київська художниця створила серію з 4 робіт “Вони можуть повторити”. Картини опубліковані у хронологічному порядку — від війни росії проти України у 2022 році до війни у Чечні в 1994-1996 роках. Усі картини в серії — однакові. Відрізняється лише назва війни і рік.

  1. Зґвалтована та вбита жінка та її вбита дитина в Україні, 2022 р.
  2. Зґвалтована та вбита жінка та її вбита дитина в Україні, 2014 р.
  3. Зґвалтована та вбита жінка та її вбита дитина в Джорджії, 2008 р.
  4. Зґвалтована та вбита жінка та її вбита дитина в Чечні, 1994-1996 рр.

Катерина Лисовенко

 

Євген Барабан

Український художник Євген Барабан говорить про війну через пост-іронію. Він і до повномасштабного вторгнення регулярно у своїх роботах засуджував “русский мир”, а зараз особливо активно веде бій на культурному фронті. На своїй сторінці у Facebook Євген пише:

Протягом усього свого творчого шляху продовжував серію робіт, якою засуджував режими СРСР і Росії. І мене завжди всі клювали і намагалися переконати, що росія – це брат, а ссср – батько. І ось хочеться звернутися: «Агов, російський мужик і російська баба, виходьте зустрічати, російський світ приїхав! путін – це кожен окремий росіянин»” 

Євген Барабан

Євген Барабан 2

Автор: Дар’я Савченко

#ВсеБудеУкраїна!

Статьи по теме