Як вилікувати фригідність?

Наш автор Олена Сатарова запитала, чому у продажу немає аналога Віагри для жінок.

Фото: Thinkstock

Кя збентежено опускає очі і вимовляє: «Так, він мені подобається. Ну і що, що я зовсім його не хочу? Каті – 25, її не можна назвати секс-бомбою, але вона симпатична молода дівчина, яка зовсім не хоче сексу. Оле 36 років, вона – мама п’ятирічного малюка та зразково-показова дружина. Розповідає, що раніше могла займатися сексом із чоловіком по п’ять разів на тиждень. Після народження дитини стався гормональний збій, але вже через півроку все прийшло в норму. Окрім бажання інтимної близькості. Обидві дівчата знають, що таке оргазм, і відчували сексуальний потяг раніше. Зараз вони намагаються зрозуміти, що з ними не так і як це можна виправити. Втрату статевого потягу, яку переживають Катя та Оля, можна приписати одразу трьом явищам – фригідності, гіполібідемії та асексуальності.

З ФРИГІДНІСТЮ ВСЕ ПРОСТО – ЇЇ НЕ ІСНУЄ. Принаймні у термінах офіційної медицини. «Фригідність» та її абсурдний синонім «статева холодність» сьогодні грають роль ярликів, навіть лайок, що пахнуть патріархальним фанатизмом і спалюванням відьом на багаттях.

НАУКОВИЙ АНАЛОГ ФРИГІДНОСТІ – ТЕРМІН «ГІПОЛІБІДЕМІЯ» (англ. HSDD – Hypoactive sexual desire disorder, чи SIAD – sexual interest/arousal disorder) – це відсутність чи втрата статевого потягу, які пов’язані з порушеннями функцій статевих органів, захворюваннями чи прийомом ліків. За даними дослідження Obstetrics & Gynecology, у якому взяли участь 31 тисяча американок, БЛИЗЬКО 9 % ЖІНОК У ВІКУ ВІД 18 ДО 44 РОКІВ ТРАВУЮТЬ ВІД ГІПОЛІБІДЕМІЇ. Тобто, говорячи простою мовою, взагалі не хочуть сексу.

Асексуали, у свою чергу, виступають за те, щоб гіполібідемію перестали вважати діагнозом, а асексуальність (самовизначення людей, які не мають статевого потягу) офіційно визнали третьою сексуальною орієнтацією. Вони акцентують увагу на тому, що, НАЗИВАЮЧИ SIAD ДИСФУНКЦІЄЮ, СУСПІЛЬСТВО НАДАЄ ТИСК НА АСЕКСУАЛІВ У ТОМУ Ж МЕРЕ, ЯК У СВІЙ ЧАС НА ГОМОСЕКСУАЛІСТІВ.

Психологи вважають, що провести межу між асексуалами і людьми, які страждають на гіполібідемію, допомагає просте правило: перші просто не хочуть сексу, а другі не хочуть, але мріють відчувати бажання. Катя та Оля відносять себе до другого типу, бо сподіваються, що їхня ситуація вирішиться.

Є хвороба – отже, мають бути й ліки. Про чарівні властивості препарату силденафілу (або, як ми звикли його називати, Віагри), який мав посилити приплив крові в область серця, а посилив – в область чоловічого члена, знає кожен. У Віагри багато побічних ефектів – від головного болю до зупинки серця. Проте вже 16 років чоловіки рятують цим засобом свої сім’ї та сексуальну репутацію. У 2012 РОКУ ПРОДАЖУ ВІД ВІАГРИ І ЇЇ АНАЛОГІВ – ПРЕПАРАТІВ СІАЛІС, ЛЕВІТРА І СТЕНДРУ – ДОСЯГЛИ $4,3 МЛРД.

З жіночим аналогом «пігулки для насолод» ситуація куди складніша. Офіційно дозволених до продажу ліків такого типу поки немає навіть у США, де дослідження жіночої сексуальності та препаратів, що її стимулюють, активно ведуться останні кілька років. Жіноче бажання, як і оргазм, починається з голови – у цій думці сходяться всі фармацевтичні компанії. Тому принцип дії потенційних гравців ринку жіночої Віагри (препаратів флібансерин та бремеланотид) – це вплив на рецептори мозку та регулювання рівня гормонів.

За ідеєю, така дія має викликати саме відчуття потягу, а не просто простимулювати механічні реакції збудження – вироблення мастила та набухання сосків. Намацати кнопку в жіночому організмі, яка без наслідків для здоров’я увімкне відчуття, а не механіку – заповітне бажання фармацевтів. Однак, на думку FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів), над втіленням мрій у життя фармацевтам доведеться ще ґрунтовно попрацювати.

Той факт, що FDA фактично блокує випуск «жіночої Віагри» у широкий продаж, розділив небайдуже американське суспільство на два войовничі табори. Перші, на чолі з організацією National Organization for Women, вважають такий стан речей відвертим сексизмом.

«Існує офіційно визнане медичне захворювання, але ми досі не маємо від нього ліків, – каже голова цієї організації Террі О’Нілл. – Безумовно, робота FDA – дбати про безпеку. Але ми також спостерігаємо довгу історію зневаги до медичних проблем жінок. Таке враження, ніби жінки взагалі не потребують сексуальної насолоди».

Проти легалізації Флібансерину та Бремеланотиду виступає організація New View Campaign з гаслом «Секс для нашого задоволення чи для їх вигоди?»: «Фармацевтична індустрія хоче, щоб ми вважали, ніби сексуальні проблеми – це просте медичне питання, яке можна вирішити однією дорогою, але чарівною таблеткою», – каже Леонор Тіфер, професор психіатрії у Нью-Йоркській Школі медицини та член організації New View Campaign. На думку Леонор, вирішення проблем як жіночої, так і чоловічої сексуальності криється у зміні культури сексуальних відносин та припинення пропаганди «нереалістичного сексу», що нав’язується у порнофільмах, музичних відео, еротичних журналах та інших видах медіа.

Якось, добре напившись зі знайомим повісою-ловеласом, я вирішила відігратися на ньому за всіх жінок. Висловила емоційно, що «ситий голодному не товариш»: той, хто закінчує під час кожного статевого акту, ніколи не зрозуміє ту, якою для якісного оргазму треба, щоб усі зірки зійшлися. Своєю відповіддю він мене приголомшив: «Дівчатам здається, що якщо чоловік викинув сперму – значить, все – суцільний кайф! Але часто чоловічий оргазм – як лоскіт. На кшталт тієї, коли старший брат з усієї дурниці елозить пальцями по ребрах, і доводиться сміятися, інакше не відчепиться. Саме такий механічний оргазм я відчуваю з дівчиною, яку цілуєш, а вона стискається, як парашутист перед стрибком – очі заплющила, шию втягнула, кулаки стиснула – приготувалася, загалом, “беріть мене, гаразд”. Задоволення від цього мало й хочеться якнайшвидше з цим, у всіх сенсах слова, закінчити».

Жінки на кшталт Каті не прагнуть сексу просто тому, що ніколи не відчували справжнього задоволення. Катя мала секс із трьома чоловіками, і під час кожного з них сексуальний партнер старанно «працював» у двох позах аж… чотири хвилини. Прелюдії теж були так собі, але дівчина вже готова визнати себе хворою. Хоча, що таке оргазм, Каті відомо – вона досягала його за допомогою мастурбації. Тому перш ніж вирішувати проблему медикаментозно, можливо, потрібно спробувати просто поговорити про свої бажання, розслабитися і не бути тим самим «парашутистом». Розпочати розмову надто складно? Можна включити в присутності партнера серіал «Майстра сексу» і, як би між іншим, вигукувати: «Ну, треба ж! Колись чоловіки взагалі не знали, навіщо жінці клітор і що з ним треба робити!