Алло, ми шукаємо таланти: як пройти співбесіду

Як не виглядати лузером під час зустрічі з роботодавцем, намагався з’ясувати Роман Щербаков у консультанта з підбору та розвитку персоналу Олени Матвійчук.

Генрі Форд писав: «Найкраща робота – це високооплачуване хобі». На жаль, для більшості робота не розвага, а добровільне рабство. За даними американського інституту Геллапа, у всьому світі близько 2/3 людей незадоволені своєю роботою. Саме в Україні 67% з них повільно божеволіють від щоденної рутини, а 23% – відкрито ненавидять те, чим займаються. І лише 10% українців заявляють, що добре влаштувалися. І якщо ви не входите до цих щасливчиків, роботу потрібно терміново міняти. Але визначити мрії та цілі у житті – це лише півсправи, набагато складніше – виділитися серед десятків інших кандидатів на заповітну посаду та успішно пройти співбесіду.

Допустимо, диво трапилося – вас запросили на співбесіду, і ви вже з насолодою уявляєте, як робите ручкою нинішньому примхливому босу, ​​а також купуєте на нову зарплату дорогі туфлі, про які мріяли останні два роки. Але не поспішайте радіти.

«Зазвичай люди провалюють співбесіду, бо дуже нервують, – каже Олена Матвійчук. – Тут порада одна: якщо не можете вгамувати тремтіння в руках під час інтерв’ю, ходіть на співбесіди якомога частіше доти, поки це не стане рутиною. І ретельно готуйтеся до розмови. В Інтернеті ви знайдете купу статей, де перераховуються стандартні питання, на які у вас мають бути заготовлені відповіді з прикладами реального життя. І постарайтеся вивчити всю доступну інформацію про компанію, в якій хочете працювати, щоб не виглядати невігласом».

Читайте також: Як скласти ідеальне резюме?

Розмова тет-а-тет – не єдиний вид співбесіди, щоб дізнатися, як людина поводиться в конкретних ситуаціях, іноді влаштовують кейсові інтерв’ю. 

«Я претендувала на посаду аналітика у великій міжнародній компанії, – каже фінансовий аналітик Марія. – Після низки співбесід 20 кандидатів розбили на чотири департаменти: ейчари, продажники, фінансисти та виробництво. Нам змоделювали завдання – пошук приміщення нового заводу. Кожен департамент мав свої вступні (наприклад, ейчарам видали опитування співробітників, де вони хочуть працювати, а фінансисти вивчали ціни на оренду). Звісно, ​​приміщення, яке влаштовувало один департамент, категорично не підходило іншому – командам слід було пролобіювати свої інтереси. Але оцінювалася не перемога, а вміння працювати у колективі. Під час кейсової співбесіди важливо проявляти активність та грамотно відстоювати свою точку зору. Я люблю такі штуки, тож цікаво провела час».

Читайте також: Шість правил успішних стосунків із колегами

Втім, одна справа – участь у цікавій бізнес-грі, та інша – інтерв’ю зі «стадом».

«Під час кризи я спокусився зарплатою в $2000 і відправився на групову співбесіду до благодійного фонду, який допомагає бомжам, хоча насамперед керував виробництвом кераміки і нічого в подібних справах не тямлю, – каже Євген. – Нас (п’ятьох людей) посадили за стіл і попросили по черзі розповісти про себе та про те, як ми готові допомогти фонду. Після розповіді першого кандидата кожен наступний підлаштовувався під те, що говорили перед ним. Звучало це нещиро і огидно. Я вирішив ні під кого не підлаштовуватись і запропонував своє бачення співпраці з урахуванням навичок у виробництві. Роботи я не отримав, зате не виставив себе дурнем».

Олена Матвійчук вважає, що Євген усе зробив правильно: «Групова співбесіда у такому вигляді – це, на мою думку, неповага до кандидатів. Роботодавець піклується тільки про свій час: у нього є півгодини та п’ять осіб, яких треба швиденько “прогнати”, щоб обрати більш-менш відповідного. Нічого доброго такий підхід, звісно, ​​не принесе».

Читайте також: Нова робота: п’ять правил новачка

Тест на IQ – ще один варіант співбесіди, який часто проводять у тому випадку, якщо у людини свідомо немає досвіду для кейс-інтерв’ю та потрібно оцінити його потенціал. Проте Американська психологічна асоціація зробила доповідь, в якій повідомила, що IQ говорить лише про 29% продуктивності – решта залежить від навичок спілкування, характеру людини тощо.

«Щоб перевірити особисті якості кандидата, ейчарів спеціально вчать влаштовувати стресові інтерв’ю, – каже Матвійчук. – Але тут має виникнути питання: “Якщо компанія перевіряє мене в таких жорстких умовах, що ж буде далі?” Особисто я не вважаю надто стресову роботу гідною навіть дуже великих грошей. Здоров’я важливіше».

Коли на співбесіді справа доходить до обговорення зарплати, багато хто губиться: соромно озвучити надто високу ціну, але й продешевити теж не хочеться. 

«Ви маєте розуміти “середню температуру по палаті”, – радить Олена. – Вивчіть сайти про роботу, прочитайте дослідження, розпитайте колег. Так ви розумітимете реальний рівень зарплат у галузі. Інший шлях – накинути до старої зарплати 20-50%, але не більше, інакше вам буде важко це обґрунтувати. Чітких правил обговорення зарплати немає – тут важливо вміти вести діалог і домовлятися. Наприклад, можна зійтися на тому, що перші півроку оплата вашої праці буде скромною, але потім, якщо ви добре себе покажете, її піднімуть або оформлять премію за успішний проект. Головне – не починати співбесіду з фрази: “А скільки ви платитимете мені?” Ейчари таке не люблять, адже будь-яка компанія шукає співробітників, для яких гроші – не єдина мотивація. Якщо це точно не про вас, то хоча б вдайте, що просто любите працювати … »