Шити чи не шити: про продакшни модних брендів Made in Ukraine

Дизайнерський одяг українського виробництва переживає справжній бум і останніми сезонами користується особливою популярністю не лише в країні, а й далеко за її межами. Причому Made in Ukraine розвивається у всіх напрямках: від мас-маркету до люксу, від жіночого прет-а-порте до базових аксесуарів. Успіх дизайнерів – вже факт, але тепер головним предметом дискусій стала якість, продакшн, а також тканина та фурнітура, з яких шиється український одяг.

Ярічний дизайн, активна соціальна позиція, інтенсивна робота з баєрами та світовими селебріті дозволили українським дизайнерам люксового сегменту з’явитися на сторінках світових журналів мод, авторитетних онлайн-порталах, а також у стінах найпрестижніших бутиків та шоу-румів. Минулого року, на думку The Telegraph, вишиванки авторства Віти Кін стали головним хітом літа. Сьогодні вони не тільки представлені в Collette, Farfetch і Bergdorf Goodman, але й улюблені світовою елітою, включаючи головних редакцій модних глянців і королівських осіб. Днями Рита Ора одягла шовковий кроп-топ та спідницю від українського бренду Тhe Coat by Katya Silchenko. Власниця легендарного шоу-руму Fabre Жанет Фабр у своєму інтерв’ю закордонній пресі згадала дизайнера Надю Дзяк серед найцікавіших брендів, які вона представляє.

Якісний крій та пошиття, різноманітність силуетів та демократичні ціни зробили і український мас-маркет конкурентним по відношенню до закордонних марок. Але у наших брендів немає можливості закуповувати вітчизняні тканини, фурнітуру та обладнання, щоб зробити Made in Ukraine таким же значущим, як, наприклад, Made in Italy. Адже, за оцінками експертів, за два останні десятиліття наше виробництво бавовняних, лляних та вовняних тканин знизилося майже у півтора рази. В Україні легка промисловість міцно зайняла позицію аутсайдераОднак, звернувши на неї увагу, модна спільнота може досягти хороших результатів.

Читайте також: Авторське право: де закінчуються модні тренди та починається плагіат

Оксана Правник, дизайнер брендів Анна-Mariee та Оксана Pravnik Ательє:

Ідея створення брендів Anne-Mariee та Oksana Pravnyk Atelier народилася з мого переконання в тому, що можна робити якісний, вишуканий одяг в Україні, з нашими фахівцями. Вона народилася з бажання робити елегантний одяг доступним. Наше виробництво знаходиться у невеликому містечку Кам’янець-Подільський, звідки я родом. На виробництві працює штаб спеціалістів різних вузьких напрямків. Досвід роботи старших працівників налічує 10-20 років. Є й молоді таланти, які я завжди охоче приймаю до штату. Усі, хто працює над створенням виробів Oksana Pravnyk Atelier, працюють у відмінних умовах, на сучасному обладнанні, відповідно до європейського підходу до ручної роботи. Команду ретельно підбираємо, намагаючись знайти не лише людей з добрими навичками, освітою та талантом, а й любов’ю до своєї справи. Сьогодні це велика проблема, при тому що на виробництві практикується навчання та стажування, високий рівень оплати праці. Більшість фахівців емігрує як після навчання, так і із солідним досвідом роботи.

[metaslider id=53131]

Анна Яковенко, дизайнер бренду ANNA YAKOVENKO:

Створення українського бренду дизайнерського одягу – це довгий шлях до конкретної мети, чітке розуміння з дитинства, ким хочеш бути і чим займатися в житті. Скільки пам’ятаю себе, я завжди мріяла бути дизайнером одягу. Підтримка, віра сім’ї, сестри Олени ніколи не давали зупинитися у навчанні, роботі та творчому розвитку.

Наш бренд базується на сімейних цінностях. Немає неможливих цілей, коли ти не один, а працюєш у команді. Наш продакшн знаходиться в Харкові, штат на виробництві на сьогоднішній день складається з 16 осіб і повністю ще не укомплектований. Це – дизайнер, конструктори, технологи, закрійники, швачки. Професіоналів, на жаль, знайти дуже складно. І ми, як, напевно, і багато інших брендів Made in Ukraine, підбираємо персонал роками.

[metaslider id=53137]

Зоряна Нагребельна, засновник бренду ШАСТКА:

Якось під час чергового українського Тижня моди я вирішила доповнити образ стильною хусткою і нічого не знайшла. Справжнім мотиваційним поштовхом став спеціальний показ українського історичного костюма у Музеї Івана Гончара. Тоді я відзначила для себе, що хустки, зав’язані оригінально, були точкою кожного образу. Ось так і народилося бажання повернути їх до життя та обіграти цю традицію на новий лад. У бренду ЧАСТИНА немає власного виробництва, і ми працюємо з покупними тканинами. Нині це італійський льон. Основні складнощі, звичайно, пов’язані з відсутністю власної якісної тканини. Ми були б тільки раді використати, скажімо, український льон. Натомість у нас дуже багато талановитих людей: художниця, яка розробляла перші принти, майстри ручної вишивки… Тож, незважаючи на далеко не досконалий ринок, пробиваються люди, які хочуть творити та творити щось. Це, на мою думку, найголовніше.