Футурама: топ-6 трендів майбутнього

Ми часто забуваємо, що живемо в переломну епоху, адже нинішня диджиталізація схожа на промислову революцію в XIX столітті. Що про майбутнє говорять далекоглядні уми людства, намагалася підсумувати Олена Заєць.

Світ майбутнього ближчий, ніж ми думаємо. Поки більшість людей виконують рутинну роботу, яка підтримує нинішній стан речей, невеликий відсоток світлих умів зайнятий завтрашнім днем. Їхні ідеї – одні робітники, інші утопічні, треті, що вимагають ґрунтовного доопрацювання – зрештою і зрушать наше сьогодення з мертвої точки. Мабуть, головна порада від фізика-теоретика і футуролога Мітіо Каку, якому варто слідувати, звучить так: «Будьте серфером – побачите хвилю технології, що накочує, осідлайте її. Якщо ви підете проти такої хвилі, вас змиє. Подивимося, чого слід чекати!

Четверта хвиля

Отже, першою хвилею розвитку технологій був паровий двигун, другою – електрика, третьою – високі технології. Усьому цьому ми завдячуємо науці фізики. Четверта хвиля неминуча, і вже зараз ясно, що це буде прорив на молекулярному рівні: нано- та біотехнології, штучний розум, про який ламають списи всі головні уми сучасності. Прийдешні трансформації вражають. Нейроучений Джастін Санчез стверджує, що у світі нанотехнологій люди (тобто користувачі) зможуть взаємодіяти із навколишнім середовищем та іншими людьми силою думки. За допомогою нанотехнологій можна буде перебудувати весь звичний світ наново – прибрати його «баги», змусити матеріали набувати небачених досі властивостей, а, наприклад, архітектурних споруд – самовідновлюватися. До 2020 року, пророкує Мітіо Каку, “комп’ютери стануть настільки потужними, що звичайні чіпи не зможуть справлятися зі своїм завданням, і тоді комп’ютери стануть квантовими, в них буде реалізована технологія з використанням атомних частинок”. А значить, нові чіпи вбудовуватимуться у все – від нашого тіла до шпалер, дизайн яких можна буде змінити одним кліком. І, звичайно, все буде під’єднано до Інтернету. Ідея кастомізації та персоналізації – суперактуальна останнім часом, а подібний крок став би її логічним продовженням.

Сто років на обід

У 2010 році реальністю стали біонічні протези, що керуються за допомогою електричних імпульсів і дозволяють людині відчувати відчуття, близькі до реальних. Винахід розумних таблеток з камерами, які збиратиму дані в організмі і робитимуть висновки за допомогою штучного інтелекту, також не за горами. Наносенсори в приміщеннях і навіть туалети будуть аналізувати стан вашого здоров’я, а ліки доставлятимуться лише у хворі клітини. Відростити нові органи стане справою буденною, а перепрошивка генів (у вигляді спеціально запрограмованого вірусу) уповільнить процес старіння. У фільмі «Час» з Джастіном Тімберлейком таке майбутнє доступне тільки для найбагатших, проте зі стрибком технологій завжди відбувається соціальна перебудова – то навіщо думати, що люди не зможуть нарешті взяти кастовий бар’єр?

Побут чи не побут

Тих, хто живе в Києві, напевно, вже не здивуєш видом електромобілів Nissan Leaf, які їздять містом (сьогодні, до речі, в Києві офіційно відкривається служба таксі на електрокарах). На даху супермаркету, де зазвичай купую продукти на тиждень, навіть є станція підзарядки для цих автомобілів. А днями до моєї пошти прийшов прес-реліз, в якому йдеться, що наступного року Opel збираються запустити в тираж електрокар Ampera-e. Ми чекаємо і відчутних новин про доступний електромобіль від революціонера в даній області Ілона Маска та його Tesla, який стверджує, що протягом кількох років така машина зможе проїжджати 1000 км на одній зарядці. Хайвеї з підзарядкою, розумні будинки, де всі ресурси використовуються виключно раціонально, сади та ферми у хмарочосах там, де людям тісно: наш побут зміниться так, що ми не встигнемо помітити, як це сталося з мобільними телефонами – минуло лише кілька десятків років, а ми вже майже не пам’ятаємо, як без них жили.

Думай сам

Про кризу та закостенілій структурі системи освіти говорять давно. І начебто в цій галузі вже намітилися зрушення – онлайн-освіта переживає неймовірний бум, оскільки Інтернет перевів навчання зі сфери елітної в доступне кожному. Однак має відбутися ще одне фундаментальне зрушення. Багато хто злякався, що у них проблеми з пам’яттю – масив інформації збільшився в геометричній прогресії, і ми не можемо втримати все це в голові. Насправді, не треба цього боятися. Потрібно сприйняти це як даність, і тоді відкриються нові перспективи. Мітіо Каку каже: «Освіта має піти іншим шляхом. Ми не хочемо забивати голову нашим дітям марною інформацією. У майбутньому, коли ви захочете подивитися на таблицю Менделєєва, вона відображатиметься на контактній лінзі. Не треба буде запам’ятовувати елементи, ми будемо вчити, як застосовувати таблицю у житті». Йому вторить Жак Фреско, 99-річний інженер і футуролог, який ще 1969 року написав книгу пророцтв «Погляд уперед»: «Ми не навчені думати, ми – дзеркало нашої культури. Давайте навчимо наших дітей бути мислителями».

Хеппі мі

У лютому в новинах промайнуло повідомлення дуже на кшталт творів Оруелла. В ОАЕ уряд заснував посаду міністра щастя – між іншим її зайняла жінка, 29-річна Охуд аль Румі. В її обов’язки входить стежити за тим, щоб політика держави творила соціальні блага та приносила населенню задоволення – формулювання дуже розпливчасте, проте це можна розцінювати як спробу на шляху до одного із заповітних мрій людства – глобального щастя. Втім, футурологи вважають, що ж доведеться починати з себе. «Кохання – це перестати пред’являти претензії до людей та дати їм простір для розвитку. Вас засмучують ваші власні очікування та проекції, а не світ, у якому ви живете. Хоч би що трапилося у світі, це реально. Все, що, на вашу думку, має статися, є нереальним», – вважає Жак Фреско. Іншими словами, free your mind – чим менше упереджень, тим більший шанс, що ви є людина майбутнього. Тим більше, що футурологи малюють оптимістичну картину щодо індивідуального розвитку. Реймонд Курцвейл каже: «Переважна більшість працюючих людей будуть присвячувати левову частку свого часу придбання нових знань та вмінь». Тобто робота заради грошей, щоб прогодувати себе, стане не актуальною на порядку денному – «головний біль» людей трансформується в те, щоб невпинно підвищувати свій IQ та емоційний інтелект.

колективізація

Ну ось ми і підійшли до найголовнішого – відповідності технологій майбутнього та суспільства, до якого ми звикли. «Що нам потрібно, – каже Мітіо Каку, – то це інтелігентний менеджмент ресурсів Землі. Якщо ми дійсно хочемо покласти край міжнародним та соціальним проблемам, ми маємо оголосити Землю та її ресурси спільною спадщиною всіх жителів. Практика розподілу ресурсів через монетарний контроль більше не відповідає часу і контрпродуктивна з точки зору виживання нашої цивілізації». Так вважає і Жак Фреско: «Тільки якщо наука та технології використовуються свідомо у світі, де всі планетарні ресурси знаходяться у загальному користуванні, можна сказати, що на Землі існує розумне життя. Якщо відібрати вигоду у війни, її не буде. А ви що думали?» Якщо подивитися стрічку новин, можна зробити висновок, що глобально зараз відбувається справжній холівар – і це не війна між західними та ортодоксальними цінностями, як дехто хоче це бачити. Це фінальна битва, яка має змити різницю – расові, гендерні, мультикультурні. Це відчайдушна рефлекторна протидія нової реальності, в якій людина нарешті набереться хоробрості (і розуму) і перестрибне на вищий щабель розвитку. Вірити в це – краще, ніж не вірити.