#bookshelfy: KHAYAT, музикант

Музикант KHAYAT порівнює необхідність читати з бажанням подорожувати, тому що книги активують нашу уяву і дарують дуже схожі відчуття зацікавлення та захоплення новим. Про свої книжкові вподобання та книжкову поличку він розповідає в рубриці Marie Claire.

Я виріс у родині, де книги займають особливе місце у вихованні і читання завжди було невід’ємною частиною мого життя. У ранньому дитинстві в мене не було добровільного бажання читати, але все змінилось, коли мені випадково трапилась книга про Гаррі Поттера. Саме тоді і почалась моя дружба з літературою. У 2010 році навіть став «Кращим читачем України», але цей факт, звичайно, не робить мене фанатиком (сміється).  Десь у 13 років я усвідомив, що читання це круто саме коли ти читаєш щось дійсно цікаве. Тому я і зараз дуже прискіпливий щодо вибору чтива, не можу сприймати все підряд.

Зараз я говоритиму як педагог, але читання це один з найкращих інструментів для тотального прогресування особистості. Бажання читати не має бути нав‘язане, адже тоді це просто марна трата часу, насилля над собою. Коли ти знаходиш «своє» чтиво, занурившись, ти починаєш змінюватись буквально на очах. Вважаю, що саме завдяки читанню, я психологічно подорослішав на багато раніше за своїх однолітків. 

Книга яка перевернула життя. Я божеволію від якісної поезії. Збірка Йосифа Бродського стала моїм своєрідним зануренням у суворий реалізм та основоположнецею моєї любові до поезії як до жанру в принципі. Це той випадок, коли читаючи, відчуваєш як формується твій світогляд, як ти розвиваєшся, адже саме після появи цієї збірки на поличці я і почав писати свої власні вірші.

Книга-«старожил» на вашій поличці. Діти герої. І. Гончаренка. Ця книга старша за мене і виглядає як перемотаний, поранений воїн, адже це була одна з найзачитаніших книжок дитинства моєї мами. Книга заснована на реальних подіях, життєписах участників Великої Вітчизняної Війни і вона стала для мене справжнім відкриттям та розширенням читацьких горизонтів, адже до неї мені хотілось читати переважно фантастику. Чесно кажучи, було важкувато сприймати прочитане, адже ставало моторошно від усвідомлення того, що це не якісь вигадані історії, а покладені на сторінки долі дітей.

Книжка для «дорослих», яку дуже кортіло читати в дитинстві. «Довідник лікарських рослин» був моєю улюбленою «дорослою» книгою, адже моя бабуся лікар і це не могло не повпливати на мої вподобання. Пам’ятаю, як частенько брав цю книгу і йшов збирати якийсь бур‘ян, вдаючи наче це саме рослини з книжки та намагався варити якісь відвари, поки нікого не було вдома, за що потім отримував прочуханів.

«Найдивніша» книга на поличці. «48 законів влади» Роберта Гріна. Насправді, я не фанат «книжок-солянок», які зазвичай схожі на звалку газетних статей у ефектній  обкладинці, але дана робота мене дійсно зацікавила. По суті, це конкретні системні закономірності, підкріпленні фактами з історії, політики і тд. Ця книга не типова для мене, але я люблю коли прочитане можна застосувати у повсякденному житті і вона є саме таким носієм інформації.

Книга, яку ви прочитали вже 10 разів і, не факт, що ще 10 разів не перечитаєте. «The Kite Runner» by Khaled Hosseini (читав мовою оригіналу). Неповторна здатність автора залучати читача до подій та деталізована передача атмосфери кожної сторінки не можуть не зачепити. Реалістично до мурах. Ця книга допомагає мені не забувати про те, що завжди варто бути Людиною. Не завтра, не колись потім, а саме зараз. Парадокс цієї книги у тому, що з кожним разом я знаходжу щось нове, а після прочитання повністю відсутнє відчуття «читацької ситості». Це і змушує мене періодично повертатись до неї . 

Книга для «читця за викликом». (В фільмі «Чтиця» актриса Міу-Міу грає «чтицю за викликом». Якби у вас була можливість скористуватися схожою послугою. Кого б ви викликали і що попросили почитати?) Я б хотів послухати вірші  Володимира Маяковського у прочитанні Сергія Бодрова. Мені здається, що це було б дуже влучне поєднання. 

Книга, яку ви хотіли б додати на поличку. Залюбки додам збірку поезій Віри Полозкової. Дуже чуттєва, «трушна» поетеса. Хочеться  «нової крові» поряд з затертими до дір М. Цвєтаєвою, А. Блоком, але чомусь мені не щастить з сучасниками, які б дійсно запали в душу. Тому я знаходжусь у постійному пошуку. 

Читайте також: #BOOKSHELFY: ІРИНА ДЖУС, ДИЗАЙНЕРКА БРЕНДУ DZHUS, FASHION-СТИЛІСТКА