UA
    RU

    Час змін. З економістки у флористки: досвідом ділиться Яна Жорнокуй

    Редагувати переклад
    Героїні нової рубрики Marie Claire «Час змін» розповідають про власний досвід зміни професії, труднощі та відкриття, з якими вони стикнулися в процесі пошуку та адаптації на новому місці роботи. Наша героїня - Яна Жорнокуй  розповідає, як змінила профіль економістки підприємста та держслужбовиці на флористку та місткиню.

    Яна Жорнокуй


    Як ви наважилися змінити професію?

    Творчість завжди була зі мною. У різних її проявах. Просто на період випускних класів та університету я відволіклась на опанування економіки. (Посміхається.)


    Коли в тебе є мрія, то вона лише твоя! Лише ти знаєш шлях її реалізації та насолоду мати омріяне. Тому марно сподіватись, що інші люди так само кольорово її зрозуміють. Зараз я говорю про батьків. У більшості віпадків, підлітки йдуть не за покликом серця, а за твердою беззаперечною “порадою” старших.

    70% трудового стажу я присвятила професіі флорист. Як всі дівчата, закохані у професію, починала з весільних букетів та оформлення івентів. Згодом, опанувала нішу внутрішнього озеленення приміщень та догляду за кімнатними рослинами (ресторани, готелі, офіси). Створила власну справу. Тут мені стала у пригоді моя перша освіта.

    Як це не дивно, але в мене навіть хобі у флористичній площині — квіткові прикраси. Виглядає це, як розібрати квітку на пелюстки та зібрати заново, але вже у вигляді будь-чого, наприклад, тюрбану, крил або квіткової сукні.


    Яна Жорнокуй 4

    Як намагалися себе убезпечити від варіанту “якщо щось піде не так”?

    “Не так” апріорі не може бути. Можливий, як на мене, лише один варіант — потрібно трошки більше часу на реалізацію. Оскільки може бути пошук саме індивідуального поклику у сфері, що обрали.



    В моєму випадку це виглядало як сумісництво. Я працювала у Міністерстві розвитку громад та територій України і параллельно усі “відпускні та премії” направляла на нову освіту. Навчалася здебільшого у закордонних майстрів. І навіть дуже добре підтянула свою англійську мову, оскільки уся флористична література та знання були іноземною.

    Крім того, я знаю, що завжди можу повернутись у попередню професію. Я була гарним фахівцем і з роками лише набула більшого досвіду.


     

    Яна Жорнокуй 3
     

    Чи виправдалися ваші переживання та надії?

    Переживань у мене не було. Тому що не було вагань. Флористична “хвиля” настільки мене захопила, що я дивилась на свою нову професію лише з точки зору перспективи та нових амбітних горизонтів. Як то, міжнародні виставки та змагання, пленери, створення ексклюзивних квіткових шедеврів, популяризація професійної флористики у глянці.


    Надії не виправдалися. Точніше я навіть не знала, якими шляхами може повести нова професія. Наприклад, співпраця з п’яти зірковими міжнародними готелями чи одночасне надання послуг з догляду за рослинами для понад 10 об’єктів HoReCa були справжнім викликом моїм вмінням та витримці. А художні пленери та участь у всесвітніх виставках та конкурсах стали новими сходами у флористичному житті. Логічним продовженням були лекції для дизайнерів інтер’єру, уроки у школах та майстер класи для дорослих. Минуло більше 12 років, а я все так само відчуваю інтерес до квітів та бачу перспективи нових шляхів для розвитку.

    Однак хочу зауважити, що обираючи нову професію, я не усвідомлювала, що зміню інтелектуальний труд та доглянутий образ (завжди підбори та красиві сукні) на важку фізичну працю, кросівки та “бадьорі” ночі. Переваги та недоліки є у будь-яких професіях. Тому задайте собі питання, чи готовий/готова я з цим миритися?

    Яна Жорнокуй 2

    Яка ваша головна порада тим, хто на дану мить наважується на рішучий крок — круто змінити професію?

    Спробувати. Спробувати в напівсили без відриву від основного місця роботи.

    Вступити до спільноти — там можна багато почерпнути новачку. 

    Мислити і мріяти амбітно,сміливо і масштабно, на перспективу.

    Знайте, можливі ускладнення. Але це не знак “зупинись”, а лише бар’єр у вигляді “лежачого поліцейського”.

    Сумно, коли мрії і талант свідомо подавляють страхи. Життя одне. Ти сам/сама тримаєш його у руках. Лише тобі відомо, чого бажає твоя Душа. Тому мрій. Втілюй. Насолоджуйся!

    Яна Жорнокуй 56

    Фото надала героїня матеріалу

    Статьи по теме