Існують різні причини, чому цивільних беруть у полон. Потреба в інформації, розвідка на місцевості, пошкодували вбивати, самі здались, “живий щит” тощо. Беруть говірких — інколи просто для розваги. Або таких, на фоні кого окупанти можуть відчути свою могутність.
Щоб не потрапити у полон у жодному разі не можна носити військову або схожу на військову форму, камуфляж, мати якусь символіку на одязі, а також вбиратися у хороші дорогі речі. Треба виглядати максимально просто й не привертати до себе увагу.
У полоні:
- Може виникнути некерована реакція протесту. Людина намагається бігти, навіть коли це безглуздо, кидається на терористів, намагається вихопити зброю. Заручника, що збунтувався, терористи, як правило, вбивають, навіть якщо вбивств не планували.
- Дотримуватися спокою і не показувати страху. Не чиніть терористам опору, не намагайтеся вступати з ними у бесіду, не прагніть розжалобити їх або відрадити від виконання плану.
- Не порушуйте встановлених терористами правил, щоб не спровокувати погіршення умов вашого утримання.
- Може настати такий момент, коли турбота про стан власного духу і тіла стане здаватися вам безглуздою. Дуже важливо не забувати про особисту гігієну, фізичні вправи, дихальні техніки для заспокоєння. Це допоможе і надалі відчувати себе людиною.
- Налаштуйтеся психологічно, що вас не звільнять миттєво, але пам’ятаєте, що звільнять обов’язково.
- Робити вигляд, що ви не дуже далека людина. Не ідеологічна, не релігійна, без чіткої позиції. Не проявляти активність, не бути першим, не говорити багато і голосно.
- Дивитися не прямо в очі терористам, а трохи в сторону. Але з тим — не дивитися з позиції підданого і приниженого — це також провокує на агресію.
- Їсти. Навіть через “не хочу”. З першого дня, не демонструвати спротиву.
- Користатися кожною можливістю сходити в туалет або щось зробити для себе. Наступного разу може просто не бути. Створювати собі максимальний комфорт, облаштувати місце для сну.
- У жодному разі не демонструвати зв’язок із іншими полоненими, це може бути використано проти вас або ваших рідних. Чим більші спроби завадити катуванню, тим сильнішими вони будуть.
- Якщо почався штурм, необхідно впасти на підлогу і закрити голову руками, зайняти позицію чимдалі від вікон, дверей і терористів — при штурмі по них стрілятимуть снайпери. Не слід брати в руки зброю, щоб вас не переплутали з терористами.
- Отримали поранення — зупинити кровотечу, перев’язавши рану.
- Якщо на вас повісили бомбу, треба без паніки голосом або рухом руки дати зрозуміти про це співробітникам спецслужб.
- Якщо під час катування і допитів з вами є інша людина, не реагувати на неї, не взаємодіяти, не намагатися заспокоїти. Якщо хочете підтримати — робити це тільки наодинці. Емпатія у полоні дуже недоречна. Будь-який прояв співчуття веде до посилення катування.
- На запитання відповідати коротко, лаконічно, без зайвих деталей. Нейтральний холодний діалог, без агресії, без зацікавленості.
- Якщо той, хто бере в полон, хоче проявити агресію, її треба прийняти.
- Пам’ятати, що ті, хто тримають вас в полоні, не приймають рішення самостійно. Навіть якщо терорист співпереживає вам, його позиція може змінитися в будь-який момент. Мати дружбу з катом неможливо.
- Не втрачати надії. Нагадувати собі, що на вас чекають рідні. Старатися вижити заради них.
- Запам’ятати якомога більше деталей про місце, в якому перебуваєте, як виглядає простір, позначення військових частин, бланків тощо. Зробити непомітні позначки, за якими потім зможете ідентифікувати це місце.
- Поставити собі ціль: зберегти життя, щоб потім допомогти покарати терористів.
Авторка: Марта Пивоваренко, експертка з потреб психічного здоров’я
Photo by John T on Unsplash
Інформація: https://t.me/psy_support