Ми поцікавилися підсумками року у відомих українських ілюстраторів та художників, які безпосередньо створювали календарі та щоденники, в які ми не так часто нотували події в 2020-му.
Надія Кушнір, художниця-ілюстраторка, авторка Гуся, за чиїми пригодами цього року ми навіть спостерігали в столичному метрополітені
Купівля квартири. Я перша в своїй родині, хто придбав сам житло, а не отримав в спадок або ще якось там. Думаю, це взагалі дуже важлива подія не тільки в році, а й в усьому житті.
Вахтанг Кіпіані. Людина величезної сміливості і впертості, яка викликає тільки відчуття гордості і поваги. Хочеться побажати йому в наступному році легшого життєвого шляху і міцного здоров’я.
Книга року – «Справа Василя Стуса». Нам слід розуміти з ким ми маємо справу досі і не дати стати нам на горло. Вже просто існування цієї книги додає сили і віри в те, що ця країна не приречена.
Композиція року – LSD (Labrinth, Sia, Diplo presents..) Я дуже люблю Sia, і з великим задоволенням після перегляду серіалу «Ейфорія» познайомилась з творчістю Labrinth, але їх спільна робота, це взагалі щось неймовірне.
Фільм року – «Кролик Джо Джо». Я велика фанатка Тайка Вайтіті за його гумор і бачення світу. Я не так давно познайомилась з його творчістю, але він покорив моє серце.
Колишніх , колишніх друзів і зайвих людей. Нічого доброго від них не буде. А з собою треба брати тільки те, що придає нам сенсу в житті і якоїсь радості.
Читайте також: АРГУМЕНТ: РОМАН ПЕРФІЛЬЄВ, РЕЖИСЕР
Брати Іван та Василь Костенко, вони ж BRATY – українські графічні дизайнери і майстри колажу
Відкриття виставки “Любов не знає кордонів. Сцени міста-побратима” в Мюнхені. Наша колаборація з Munich Kyiv Queer.
Яніна Соколова – українська актриса, журналістка і телеведуча. Надихає нас і вчить критично мислити, боротися, не бути байдужими до подій в країні.
Книга – Серж Лифар «Спогади Ікара». Дуже цікаві мемуари балетного танцівника і хореографа Сержа Лифаря українця, кар’єра якого склалася у Франції. Він з любов’ю описують хроніку своєї епохи, згадуючи фігур, які зіграли важливу роль в історії мистецтва і в історії взагалі (Ігоря Стравінського, Сергія Дягілєва, Пабло Пікассо, Жан Кокто, Шарля де Голля і ін.).
Альбом року – Люсі «Enigma». Це дебютний альбом 24-річної київської артистки Христини Варламової. Естетика сентиментального урбанізму. Холодні синти з м’якими бітами
Датскій серіал «Атлантичний перехід» (Atlantic Crossing). Неймовірно красива і зворушлива історія норвезької кронпринцеси Марти і відносин, які пов’язували її з президентом Франкліном Рузвельтом.
Страхи та тривоги.
Читайте також: ПРО ЩО ЖІНКА МОВЧИТЬ: СОЛОМІЯ ВІТВІЦЬКА, ТЕЛЕВЕДУЧА
Марічка Рубан, ілюстраторка та графічна дизайнерка. Авторка тієї самої реклами Київського зоопарку, яка так полюбилася всім
Глобально надзвичайний експіріенс це, звісно, локдаун навесні. І ті речі яким він нас навчив і не навчив. В особистому житті, це кілька подорожей, що не відбулися. Це важливо для мене, бо а як тоді цінувати по-справжньому можливість вільно подорожувати і надихатися, як не бути на якийсь час позбавленою цієї можливості. Також не можу не віддати частину свого серця подіям в Білорусі, гордість, сльози і любов.
Моя донька Ніна. Дякую їй за взаємні терпіння і доброту до мене. Геніальна людина, щоб провести з нею локдаун, змушує моє серце співати і світитися. А з тих, кого всі знають, мабуть майже всі молодці, я довго чекала наступного роману Софії Андрухович, тому скажу що вона.
Одну не зможу виділити. Як я вже казала “Амадока”, Софії Андрухович. Дуже важлива книга. Признаюся — часу обмаль я її ще не дочитала. Ще хочу згадати “Справа Стуса” Вахтанга Кіпіані, і дві причини, чому вона має бути на полиці в кожній родині. Перша це те що, Стус — знакова фігура для всього українства, талановитий митець і діяч, а друга це те що справедливість і правда отак запросто опинилися у ваших руках, таке рідко буває, треба за це триматися. Третя книжка — нова казка Джоан Роулінг “Ікабог”, вона пронизала мене і дуже сподобалася.
Композиція року – “Сумно”, alyona alyona. Зачепила за живе. І взагалі вся історія Анастасії Лугової лягла мені у коло інтересів і трігерів. Нова хвиля розмов про це (в т.ч. ця композіція), як на мене дуже важлива для нашого суспільства. Треба піднімати теми безкарності за насильство, неприпустимо, щоб такі речі вважалися нормою і рутиною.
Один серіал не визначу. Відкрила для себе цього року Midnight Diner про японску кафешку, з токійськими історіями, французький Call My Agent здався мені дуже свіжим ковтком. І останнє що подивилася The Servant, де британські актори дуже сумобутньо грають американців, не знаю чи закладено туди гумористичну ноту творцями, але подекуди мені було дуже весело його дивитися: чекаю новий сезон 2021!
Відчай та тривожні сумніви. Ніколи не пізно себе вдосконалювати. Цей рік мені, до речі, сподобався, буду згадувати довго. Він вибивається серед інших. Я дуже ціную досвід, який я отримала.
Читайте також: ПРО ЩО ЖІНКА МОВЧИТЬ: ДАНА ПАВЛИЧКО, ВИДАВЧИНЯ
Олександр Грехов, художник, автор проєкту «Квантовий стрибок Шевченка». Так, це він переодяг Тараса Григоровича в Че, Бові, Дарта Вейдера
Легко обходить всіх конкурентів пандемія коронавірусу.
У мене не персоналія, а багато людей – медичний працівник.
Цього року відкрив для себе жанр «художнього репортажу», тому Вітольд Шабловський з книжкою «Як нагодувати диктатора».
Dua Lipa – Future Nostalgia, можливо не культурний прорив, але цілісний продукт, і під кінець року потонув в ньому.
Фільм Антоніо Лукіча «Мої думки тихі», а із серіалів – це вже останній сезон «Кінь Боджек».
Залишити паніку і занепадницький настрій, які нависали над усіма нами упродовж року, і перебудувати себе на життя в новому світі.