Український кінорежисер, сценарист та продюсер Роман Перфільєв ділиться власними підсумками року. А вже з 24 грудня у широкий прокат вийде стрічка «Безславні кріпаки», у якій Роман виступив у ролі режисера.
Соціальна істерія. Кожен хоче зібрати свій пазл, який покаже нову картину світоустрою.
Особисто для мене це реліз “Безславних кріпаків”. Сподіваюся, що стрічка надихне українських кінематографістів і створить нову, цікаву нішу. За словами кінокритика Александра Гусєва, картина збагатила світове експлуатаційне кіно новим піджанром – Tarasploitation. Гадаю, що багатьом буде цікаво подивитись на те, як Тарас Шевченко-сан вибиває двері золотої клітки, потрапляючи в Україну у стилі Дикого Заходу і самурайських фільмів.
Мій син. Йому 2 роки і все що з ним відбувається, впливає на мене більше ніж будь-що, чи будь-хто. І це на все життя, тож тепер він щороку очолюватиме цей рейтинг.
Читайте також: ПРО ЩО ЖІНКА МОВЧИТЬ: ДАНА ПАВЛИЧКО, ВИДАВЧИНЯ
Можливість спостерігати за тим, як формуються нейронні зв’язки у мозку дитини, ще до того, як вона почала говорити свої перші слова. Моя дружина – ще одне відкриття.
У вільний час я поринаю у думи, пишу нові концепції, шукаю оригінальну форму для їх втілення. Креативний матеріал, який я роками накопичував у своїй голові, цілком мене влаштовує. Натхнення завжди приходило із джерел не пов’язаних з художнім чи нехудожнім чтивом. Можливо коли вичерпаю усі елементи напрацьованого, тоді й буду зацікавлений у дослідженні нових естетичних цінностей.
“Людина-невидимка” – на диво винахідлива стрічка. Як на мене – кращий трилер за останню декаду.
Читайте також: ЧОЛОВІК ГОВОРИТЬ: ТАРАС ГОЛУБКОВ, РЕЖИСЕР ТА КЛІПМЕЙКЕР
Все що сталося у 2020 нехай там і залишається. Для мене цей рік був суцільним випробовуванням. У 2021 хочу бачити події, які наближають мене до більшої творчої свободи і до творців з якими ти на одній хвилі.