Фріц Калькбреннер — талановитий сонграйтер та вокаліст, який останніми роками виріс ще й у діджеї топ-клас.
Восени 1989 року у повітрі над Берліном пахло свободою. У листопаді, нарешті, впала стіна, яка 40 років розділяла місто, країну і всю Європу на два непримиренні табори. Це була подія, яка назавжди змінила перебіг історії. І, разом з тим, подія, яка визначила культурний ландшафт нової Німеччини. Тоді ще мало хто розумів важливість того, що відбувається. На роки вперед Берліну судилося стати новим культурним центром Європи.
Онук відомого художника Фріца Айзеля, молодий журналіст Фріц Калькбреннер був одним із тих щасливих берлінських юнаків, які першими вдихнули дух волі. На піку творчого ентузіазму, бажання та прагнення вони з головою поринули у творчість.
Перший Love Parade у Берліні відбувся ще до падіння стіни – влітку 1989 року. Матіас Реінг (він же Dr.Motte), що стояв біля витоків технопараду, згадував, що тоді чітко розумів: чекати залишилося недовго! І нехай на перший Love Parade прийшли лише 150 людей. Вже наступного року танців на вулиці Берліна було десятки тисяч.
Місто захопила хвиля Рейву. Найпрогресивніші діджеї Європи привезли до Берліна, Кельна, у Франкфурт новомодне техно з Детройта. Це була меланхолійна, відчужена, футуристична музика з глибокими бейслайнами та абстрактними мелодіями. У Берліні швидко збагнули: цей саунд варто правильно адаптувати до великих майданчиків. Адже у Детройті техно грали виключно у маленьких напівсекретних клубах.
Після «переїзду» в Європу техно різко прискорилося, самі зникли чи спростилися мелодійні малюнки, бас-бочка вийшла на передній план. Так виникло знамените німецьке мінімал-техно. Стиль, який підкорив спочатку німецьку, а згодом і європейську молодь.
На хвилі популярності мінімал-техно діджеї та продюсери приходили на нову сцену один за одним. До Берліна стали з’їжджатися захоплені новою музикою творці та художники з різних країн. Занедбані райони тієї частини міста, що була «за стіною», швидко перетворилися на сквоти. Художники, музиканти, тусовщики заселяли спорожнілі будинки. Місто швидко набуло того особливого шарму культурної свободи і рівності, за яке його люблять і сьогодні.
Свій шлях у музиці він починав із журналістики. Писав огляди релізів та концертів для місцевих видань MDR та RBB. Кар’єра непогано розвивалася. Фріц почав працювати на провідне німецьке медіа Deutche Welle, а вже в середині 90-х став позаштатним співробітником MTV. Батьки активно підтримували професійний вибір свого сина, але все частіше думав про заняття музикою.
Брат Фріца – всесвітньо відомий електронний продюсер Пол Калькбреннер був на хорошому рахунку у Берліні. Не просто крутив платівки, але активно освоював премудрість аналогового синтезу. Якийсь час Фріц був прохолодний до техно. З молодих років його захопленням був хіп-хоп. KRS One, Wu-Tang Clan, Erik B. & Rakim. Хлопець душі не чув у чорній музиці 80-х та 90-х. Техно захопило його вже у другій половині 90-х. Крім старшого брата — Пола, на смак Фріца значно вплинув їхній спільний приятель — відомий берлінський електронний продюсер Саша Функе.
Сашко був одним із піонерів німецької техно-сцени. Вже у 90-х він активно гастролював країною, випускав платівки, писав музику для себе та інших діджеїв. І якщо Пол завжди намагався зберігати нейтралітет щодо брата, то Функе активно підбадьорював Фріца: давай, робитимеш музику разом з нами!
Фріц, вихований на соул-музиці, хіп-хопі, фанці завжди відповідав одне й те саме: якщо я і випускатиму власні треки, то в них обов’язково повинен бути живий вокал. Друзі лише сміялися у відповідь. Для німецьких мінімал-техно-артистів у 90-х живий вокал, пісенна форма були чимось абсолютно неприпустимим.
Саша, Пол та Фріц часто відвідували культові клуби тих років – Trersor, WMF, Suicide Circus. У розпал вечірки Фріц іноді уявляв себе на сцені і все виразніше розумів: йому подобається це відчуття!
Дебют відбувся лише у 2003 році. Але все було так, як Фріц і хотів! Він заспівав у треку Forms & Shapes на альбомі Саші Функе під назвою Bravo. На той момент мінімал-техно вже вичерпало себе. Німецька сцена рушила у бік музичного різноманіття та експериментів. Такі лейбли, як Kompakt або! K7 випускали платівки на стику техно та поп-музики. Електронна сцена гостро потребувала нових цікавих вокалісток.
Відразу після виходу першого синглу Фріцу стали надходити пропозиції. Моніка Крузе, Олександр Ковальський, DJ Zky. З останнім 2004 року Фріц Калькбреннер випустив свій перший великий хіт — легкий соулфул-хаус Stormy Weather. Запис часто крутили німецьким радіо. Якийсь час вона навіть трималася у поп-чартах. Але навіть у той момент Калькбреннер не був упевнений на всі сто, що музика – це і є його справжнє покликання.
Доленосним став 2008 рік. Восени відбулася світова прем’єра фільму “Berlin Calling” (“Берлін кличе”). Історія про популярного діджея, який не витримав клубно-фестивального ритму життя і потрапив до психіатричної лікарні, вмить стала культовою. Головну роль у фільмі (фактично самого себе) зіграв Пол Калькбреннер. Він же написав саундтрек до фільму, який став чи не популярнішим, ніж сама картина. У фіналі “Berlin Calling” звучить пронизлива композиція Sky and Sand. Перший спільний трек двох братів – Пола та Фріца Калькбреннера.
Німецький журнал De:Bug після виходу фільму написав цілу хвалебну оду на адресу саундтреку:
Слухаючи Sky and Sand, ви можете заплющити очі та побачити своє кіно. Немов у уповільненій зйомці перед очима проносяться картини та образи, низка спогадів про цілу епоху. Шалено десятиліття знаменитих вечірок і рейвів, разом з якими Берлін вписав свою окрему главу в історію світової електронної музики. Мрійливе умиротворення та легка ностальгія передані голосом Фріца. Він співає у цьому треку лише кілька рядків. Але такий ефект, буде ти прочитав цілу книгу про історію техно-сцени».
Сам Фріц чітко розумів, що саме зараз є поворотним моментом у його житті. Він таки вибрав музику. А свій дебютний альбом, що вийшов уже 2010 року, назвав символічно Here Today Gone Tomorrow. На першому ж альбомі він знайшов свій відомий стиль. Інтелігентні хаус-ритми та просвітлений смуток вокальних партій. Критики дружно відзначали кінематографічність його музики, доречне вкраплення легких балеарських ритмів та соулу.
Але головним йому самого було щось інше. Після виходу першого альбому Фріц нарешті прочитав у пресі довгоочікувані слова: “Він більше не в тіні свого зіркового брата”. Талановиті, але дуже різні, після виходу Sky and Sand вони пішли різними творчими шляхами. Фрітц розпочав довгу та продуктивну співпрацю з лейблом Suol. Перший же його альбом, крім іншого, потрапив до списку 10 найкращих релізів року в Німеччині та в п’ятірку найкращих альбомів року у місцевому iTunes. Радіостанції самі підхопили його сингл Ruby Lee – переспівування старої класичної пісні Біллі Уайта.
В інтерв’ю тих років Фріц часто освідчувався в любові до джазу, фанку та соулу. Своїми кумирами він називав хіп-хоп продюсера J Dilla, хаус-вокаліста Роя Айєрса, електронників Тома Траго та Робага Врюме. За Фріцом закріпився статус одного з найвитонченіших, вишуканих артистів німецької клубної сцени. Він підтверджував це раз за разом. З проміжком у два роки Калькбреннер-молодший випустив на Suol ще чотири альбоми. Останній із них під назвою Drown вийшов уже у 2018 році.
За цей час він встиг змінитись. Свіжий альбом “Drown” значно відрізняється від перших робіт німця. Раніше його музика здавалася ідеальним саундтреком до препаті або навпаки відмінно підходила для того, щоб зустріти під неї світанок. Цьогорічний Фріц Калькбреннер робить музику ночі: містичну, загадкову, динамічну, але з неодмінними чіпкими поп-гармоніями та вже патентованим вокалом.
Сам музикант зізнається, що з роками став краще відчувати та розуміти «вібрацію ночі». В останні вісім років він дав сотні виступів у різних точках земної кулі, побачив безліч клубів та фестивалів, перейнявся цією атмосферою.
Я вже не милий мрійник. Іноді я повертаюся до своїх ранніх записів і розумію, що я все ще люблю їх. Але тепер мені цікаві інші завдання. Я хочу робити музику для кульмінації вечірки. Вводити слухача у подорож, але використовуючи інші звуки. Більше техно, складних ритмів та абстрактних пасажів», — каже Фріц.
Фріц Калькбреннер — талановитий сонграйтер та вокаліст, який останніми роками виріс ще й у діджея топ-класу. Поєднуючи два ці амплуа, він дає слухачеві на танцполі набагато більше інших артистів техно і хаус-сцени. Можливо, саме тому його живе шоу називають одним із найкращих у Європі. Вже цієї весни переконатись у цьому зможуть гості вечірки у клубі CHI. Німецький музикант обіцяє представити наживо для української публіки свій новий альбом Drown. Послухати його можна вже зараз.