Книга місяця: «Залишок дня» Кадзуо Ісігуро

Завжди любила книги, написані від першої особи. Вони більш щирі, чесніші за інші. Начебто навіть не читаєш, а розмовляєш. Напевно, більшість моїх улюблених книг – від першої особи. І це не виняток.

Читайте також: 6 подкастів про книги та літературу

Роман, який одержав одразу дві знамениті літературні премії, занурює нас в атмосферу Англії початку ХХ століття і знайомить з історією життя вже немолодого дворецького на ім’я Стівенс. Манера розповіді легка і спокійна, і, на перший погляд, у цій історії немає нічого особливого. Звичайні людські спогади, можливо, десь ностальгія за молодістю. Але в якийсь момент розумієш, що все набагато цікавіше та складніше. Варто лише спробувати читати між рядками, як стає ясно: цей роман не такий простий, як здається. Ісігуро любить грати зі смислами, і виходить це у нього надзвичайно сильно, емоційно.

У центрі уваги вічне питання: «Яке призначення людини?» Любов, робота на благо чогось, або життя на втіху. І головний герой тут не тільки ставить це питання, він також є своєрідною метафорою відповіді. Що краще: присвятити все життя якійсь одній справі та самовдосконалюватись у ній чи покластися на свої почуття та інтуїцію та здобути свободу від зобов’язань?