sapık oğlana ters reaksiyon işlemez herkesin hayalinde porno kendine özgün ve istediği kriterlerde bir kadın brazzers profili vardır bu kadın sizin düşündüğünüz kadın şemalarından sikiş çok daha kaliteli bedene fiziğe ve amcığa sahiptir porno ve diğerlerinden çok daha farklı bir yapıya porno izle sahip kadınların iyisinden anlayan bir ayı sex izle gibi körpe güzel bir kızı bularak kendine porno manita yapan adam onu kendi evine atarak dışarıya porno film adım bile atmasına izin vermez maço tavırlarıyla genç twitter porno kızı adeta kendisine köle etmiş olan adam seks video sabahları kalkarak maniasını öperek uyandırmadan daha türkçe porno ileri boyuta taşımak ister ve güne taze kaşar gibi lezzetli 19luk kızın amcığını okşayarak başlar

    Мистецтво аутсайдерів. Перетворити уявне на можливе

    Театр, музика, образотворче мистецтво – усе це є способом зрозуміти і втілити ті емоції й стани, думки і світогляди, якими кожен із нас живе.

    Мистецтво аутсайдерів. Перетворити уявне на можливе-Фото 1

    Галина Глеба, мистецтвознавиця, дослідниця, співробітниця Дослідницької платформи PinchukArtCentre

    Мистецтво самовираження з плином століть перетворилося в історію світової культури. І кожен привносить у мистецтво свій унікальний погляд та світобачення. Художні роботи, які створювали непрофесійні художники тільки в середині XX-го століття отримали назву – «мистецтво аутсайдерів». Це і художники-самоуки, і діти, які до певного моменту живуть у власному фантазійному світі, поза стереотипами культури. І навіть дорослі з особливостями ментального та психічного розвитку. Усі ті, хто привносять в культуру зовсім інше унікальне баченням та розуміння світу, та як наслідок – змінюють його до невпізнаваності. 

    У 1920-ті роки з’явилося два видання, які змінили світове мистецтво. Авторами цих книжок стали психіатри. Німець Ганс Прінцхорн на основі колекції картин пацієнтів з психічними захворюваннями видав ілюстровану монографію «Художня творчість душевнохворих». А вже за рік вийшла книга швейцарського психотерапевта Вальтера Моргенталера – «Душевнохворий як художник». Книги стали неймовірно популярними, творчістю людей з ментальними особливостями почали надихатися заледве не всі прогресивні митці того часу – сюрреалісти, авангардисти, дадаїсти. Вони захоплювалися відвертістю та спонтанністю такого мистецтва, що не було обмежене стереотипами культурних традицій. Професійні митці наслідували сміливість художників-аутсайдерів, шукали такої ж свободи від мистецької школи та прагнули приручити стихію хаотичної уяви. Хтось наслідував образи та ідеї у мистецтві, а інші власним епатажем і дивакуватою поведінкою стверджували свободу від культурних забобонів і вимог.

    Мистецтво аутсайдерів. Перетворити уявне на можливе-Фото 2

    Виставка «Крапка, лінія, можливості», 2020. Фотографії надані PinchukArtCentre © 2020. Фотограф: Максим Білоусов

     

    А от широко відомим мистецьким терміном «ар брют» творчість митців-самоуків, різного роду аматорів, дітей та людей з психічними розладами назвали французькі художники Жан Дюбюффе та Рене Обержонуа. Американський аналог цьому поняттю – «мистецтво аутсайдерів» – з’явився тільки у 1970-ті. І так склалося, що сьогодні ми уявляємо інсайдерами мистецтва – професійних художників. Натомість аутсайдерами – тих, хто не навчався мистецтву, не орієнтується на глядача, відшукує образи для своїх робіт у власній бурхливій фантазії, а не історії культури. Та й зовсім не вважає себе художником. 

    Саме на основі колекції Жана Дюбюффе у 1967 році в паризькому музеї декоративних мистецтв відбулася перша в історії виставка ар брюту, що налічувала близько 700 унікальних робіт, серед яких і роботи людей із різноманітними особливостями ментального розвитку. Це стало початком визнання мистецтва і художників, що століттями залишалися непоміченими. У 1971 році Дюбюффе подарував своє зібрання швейцарській Лозанні, де відкрився перший та нині всесвітньо відомий музей ар брюту.

    У 1980–1990 роки один за одним у світі відкривалися музеї, присвячені мистецтву аутсайдерів. Це мистецтво отримувало дуже різні означення – візіонерське, інтуїтивне, народне мистецтво. У фотографії це вернакулярні світлини, аматорські і безіменні, які залишилися нам у спадок від дідусів і бабусь. 

    Мистецтво аутсайдерів. Перетворити уявне на можливе-Фото 3

    Музей ар брюту, колекція Жана Дюбюффе. Лозанна, Швейцарія

    А от перші спроби поєднати «інсайдерів» та мистецтво аутсайдерів відбулися 1972 року, коли куратор Геральд Зееман включив роботи художників з психічними розладами в основну експозицію нині вже культової і знакової міжнародної виставки documenta V у німецькому Касселі – «Світ образів сьогодні». Куратор навіть відтворив кімнату психіатричної клініки, у якій жив і працював художник Адольф Вьольфлі, учасник виставки, аби кожен глядач відчув себе в середовищі обмеження реальності при колосальній свободі фантазії митця.

    Найгучніше феномен мистецтва аутсайдерів почав проявлятися у XXI столітті. Куратори та музеї ініціюють масштабні проекти, як то виставка «Глосолалія», що відбулася у Музеї сучасного мистецтва у Нью-Йорку (МоМА) у 2008. Така поетична назва позначає беззмістовне поєднання звуків і слів у дитячих іграх чи народних піснях. А також, за Біблією, це – один із восьми божественних дарів – Дар інших мов. Людина, що ним володіє, може пророкувати і проповідувати нову істину незнайомими для неї мовами. Художники, роботи котрих  репрезентувалися у проекті, були як аутсайдерами та самодіяльними народними майстрами, так і відомими та визначними митцями свого часу, як то Жан-Мішель Баскія, Луїза Буржуа та інші. І на думку кураторів – є тими обраними і обдарованими, що несуть нове знання та інший погляд на світ.

    Мистецтво аутсайдерів. Перетворити уявне на можливе-Фото 4

    Емі Сільман. Фрагмент триптиху «Листи із Техасу», 2002. Фото експозиції виставки «Глосолалія», 2008, MoMA.

    Саме ця ідея відгукнулася 2013 року у проекті 55-ї Венеційської бієнале «Енциклопедичний палац», який став вершиною визнання та включення мистецтва аутсайдерів у загальносвітову історію культури. Куратор Массіміліано Джіоні втілив концепцію художника-аутсайдера Маріно Ауріті, який запатентував свою ідею уявного музею, призначеного для збереження усіх знань світу. Джіоні не тільки поєднав актуальне та аутсайдерське мистецтво, але й супроводив його історичними артефактами, документами. На виставці навіть були акварельні альбоми швейцарського психіатра та містика Карла Гюстава Юнга. Таким чином роботи пацієнтів та їх лікарів вперше одночасно і поряд постали перед публікою.

    Безкомпромісне мріяння про всеосяжне вселенське знання вже тисячоліттями не полишає візіонерів, митців і навіть науковців. І це примушує homo sapiens розвиватися, постійно шукати інші ідеї, нові виміри та погляди на світ і себе. А мистецтво аутсайдерів дозволяє людству по-іншому дивитися на себе.

    Мистецтво аутсайдерів. Перетворити уявне на можливе-Фото 5

    Виставка «Що важливо. Виставка про та за участі людей із синдромом Дауна», 2018. IZONA. Фото надано Гете-Інститутом

    В Україні тему ментальної інклюзії масштабно розгорнули кураторки Оксана Грищенко і Тетяна Гершуні у 2010 році міжнародним проектом АУТ, відкритим у Всесвітній День аутизму. Цей проект також поєднанував художників-аутсайдерів та сучасних митців, проявляючи тему аутизму як один із способів світосприйняття. Виставка демонструвала, як аутичність в сучасному світі стає невід’ємною складовою творчості. Проект отримав розвиток, і наступного року американський куратор та психіатр Коан Джефф Байза присвятив виставку АУТ 2 ідеї нейрорізноманітності. А у 2013 році відбувся третій і останній АУТ – «Сни наяву», куратор котрого, російський літературний критик та поет Віктор Топоров, залучив глядачів до роздуму про феномен візіонерства, у якому думка соціуму, тобто більшості, є тільки однією із можливих. А зовсім не єдиною вірною.

    Інший проект, що піднімав в Україні тему ментальної інклюзії – «Що важливо? Виставка про та за участі людей із синдромом Дауна» 2018 року. Кураторки Марія Ланько та Лізавета Герман також поєднали в експозиції роботи сучасних українських художників з роботами людей із синдромом Дауна. Але створили розповідь не про інклюзію, а про життя, смерть та усе найважливіше для кожного з нас: любов, сім’ю, здоров’я. Про те, що для всіх нас є спільним. Проте важливіше, що ця виставка не обмежилася одноразовою співпрацею художників та людей із синдромом Дауна. Вона отримала продовження як майстерня «ательєнормально». Семеро асистентів-тюторів та одинадцять художників із синдромом Дауна й до сьогодні спільно малюють, відпочивають та відвідують виставки. І це спілкування втілило мету усього проекту.

    Мистецтво аутсайдерів. Перетворити уявне на можливе-Фото 6

    Фото експозиції виставки «Крапка, лінія, можливості», 2020. Фотографії надані PinchukArtCentre © 2020. Фотограф: Максим Білоусов

    Задля створення середовища комунікації і терапії ще з 2016 року в PinchukArtCentre розпочала роботу унікальна програма «Майстерні можливостей», де до взаємодії залучають художників із такими особливостями розвитку, як аутизм, синдром Дауна та розумова відсталість. Від крапки на аркуші, через лінію і аж до самостійних авторських робіт, учасники майстерні вчилися перетворювати уявне на можливе. Майстерня представила виставку «Крапка. Лінія. Можливості», де можна особисто ознайомитися з напрямком мистецтва аутсайдер-арт та геть по-іншому поглянути на загальноприйняті й звичні для нас поняття «художник» і «мистецтво».  

    Мистецтво аутсайдерів показує нам інший погляд на світ, пропонує подумати над тим, що хотів сказати художник, про що і про кого це мистецтво. Що таке мистецтво і чи є у нього які-небудь рамки? А також про те, хто ж насправді є тим художником, який дійсно володіє диво-мовою глосолалією і здатен показати нам інший унікальний погляд на себе і світ.

    Понравилась статья? Оцените:
    1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 оценок, среднее: 4,00 из 5)
    Загрузка...
    Статьи по теме
    Читайте также