Про що жінка мовчить: Поліна Бараніченко, режисер театру поза театром UZAHVATI

Команда імерсивного театру uzahvati почала говорити про важливість почуттів ще до того, як це стало мейнстримом. Вони створюють постановки поза звичними театральними просторами, де у центрі сюжету – діалог із собою та почуття людини. Режисер uzahvati Поліна Бараніченко погодилася відповісти на наші запитання.

Про що сьогодні не варто говорити вголос, а про що просто не можна мовчати?

Мені здається, ці два поняття дуже різні, як червоне та гостре, бо буває так, коли мовчання — і є діалог, і слова тільки заважають зрозуміти, відчути одне одного. Іноді саме у діалозі, і часом, у конфлікті, народжується напрямок, у якому треба далі рухатися. Я за те, щоб відчувати момент і бути в ньому відкритою, а відкритість не завжди в словах. Не з кожною людиною поруч можна дозволити собі мовчати.

Коли та з ким останнім часом вам було приємно помовчати?

Я щасливиця, тому що моя команда uzahvati та творча команда кожного з наших проектів – це люди, з якими я проводжу багато часу. Це люди, з якими часом практикую спільне мовчання. Воно дуже змістовне. Ми навіть зараз працюємо над новим чуттєвим досвідом, шукаємо зміст, у якому близькі люди — друзі та сім’ї, могли б якийсь час помовчати за круглим столом разом, прожити цей новий досвід. Мовчання вважаю очищаючим, надихаючим та наповнюючим процесом.

Коли ви востаннє себе хвалили, а за що лаяли?

Я намагаюся хвалити себе частіше, а не лаяти. Тому що якщо замислитися, все, що ми робимо, — все правильно і все вчасно, тільки якщо наше рішення. Я намагаюся відслідковувати “хочу” та “треба”, і якщо зробила за принципом “хочу”, тоді хвалю незалежно від результату. Намагаюся розмовляти з собою як з маленькою дівчинкою, яка потребує турботи та безумовного кохання. Зараз це дуже важлива частина мого життя: не лаяти, хвалити, підтримувати та приймати себе.

Що найкрасивіше у цьому світі та чому?

Класне питання. Очі людини. Вони можна розглянути і думки, і зміст, і почуття. Це дуже красиво, коли бачиш наповнений погляд. Звичайно найкрасивіша у світі людина, адже кожен створений неповторним. Краса у змісті. Якщо звужувати – тоді очі та погляд.

Яким талантом вам дуже хотілося б володіти?

Талант йти за почуттями. Дуже хотілося б мати талант відчувати, перш ніж думати. Не завжди виходить, щоб голова не керувала, а була лише інструментом у звучанні моїх почуттів.

Якби ви могли залишити лише один спогад, щоб це було?

Залишити один спогад було б нудно. У мене будь-які крайнощі викликають протест. Я прагну жити за принципом “і, і, і, і …”, а не “або-або”. Є події, які назавжди у моїй пам’яті, вони були для мене досить тяжкими, але я вдячна за них. Все це різне, що є в моєму серці — щаблі досвіду та пізнання, які визначають повороти моєї долі. Я люблю згадувати не лише події, а й себе у ньому. А далі думаю “даа, яка я була інша…”.

Що йде сучасним чоловікам, що не прикрашає сучасних жінок?

Мені здається, що йде поза часом, а сучасність диктує обставини, в яких ми можемо не органічно проявитися. Для мене чоловік завжди надійність, плече, шляхетність, сміливість і рішучість, чого сучасним чоловікам і не вистачає. З багатьох причин: вибір великий, можна не робити вчинків і не брати відповідальність, а обійтися, наприклад, листуваннями на сайтах знайомств. А жінкам не вистачає ніжності та слабкості, щоб вони потребували чоловіка. У чоловікові не як в єдиному варіанті реалізації своєї долі, а в людині, поряд з якою жінка розцвітатиме. Говорячи про жінку, звичайно ж говорю про себе.

Якби вам довелося порівняти з алкогольним напоєм або коктейлем. Ви який?

Я смачненький. Класний образ, просто чомусь відразу на думку спадає те, що люблю. Якщо коктейль – то я різний. Спочатку гіркуватий, потім міцний, а потім дуже солоденький. Мені дуже подобається, коли людина зустрічається зі мною чи моєю творчістю і відчуває різні почуття.

До якої поради мами ви не прислухалися і шкодуєте про це?

Важке питання. Я не дослухалася багатьох порад мами, тому що завжди прагнула йти своїм шляхом і отримувати власний досвід. Шукати та дізнаватися в житті те, що мені приготовлено. Чесно кажучи, я сама не люблю цієї форми, тому сама не даю поради і від інших не слухаю.

Читайте також: ПОДАРУНКИ НА ВЕСЬ РІК

Зовнішність якого визнаного красеня завжди здавалася вам перебільшеною?

Насправді для мене краса — не зовнішність. Зауважила, що для того, щоб мені людина сподобалася, треба з нею поговорити та відчути її енергію. Що в нього всередині за всією оболонкою? Краса для мене – від внутрішнього до зовнішнього.

А хто з чоловіків із непоказною зовнішністю здається вам дуже привабливим?

Таких повно, і здаються вони привабливими своєю глибиною, безмежністю. Михайло Жванецький, Сергій Полунін — коли люди такого змісту, про зовнішність взагалі не йдеться. Вони вищі за зовнішність і притягують настільки сильно, що ти можеш тільки занурюватися в них, не звертаючи уваги на зовнішність.

Чим пахне щастя?

Воно пахне тим моментом, коли ти встиг розчинитися. І точно коли ти проживаєш момент, то відчуваєш запахи на повну. Буває, коли відчуваю аромат кави, переносжуся в момент щастя пов’язаним із цим запахом. Коли запахне морем – згадую масу щасливих моментів там… Для мене щастя – у моменті, тут і зараз, не у минулому та не майбутньому.

Фото надані прес-службою

Повʼязані теми:

театрпро що жінка мовчитьукраїнський театр

Татаренко Ірина

Всі статті автора

Поділись: