Про команду, постановки та складності театральної компанії Uzahvati

У серії інтерв’ю ми розповідаємо про прогресивні українські театри та компанії, які пропонують альтернативу класичному театру в нашій країні. Олександра Костіна поговорила із режисером Uzahvati Поліною Бараніченко.

Про театральне мистецтві

На мою думку, зараз період розквіту театрального мистецтва в нашій країні, якщо вважати, що театр загалом – це кут зору на актуальні проблеми в суспільстві. І багато молодих та вільних театрів відгукуються на це. З іншого боку, те, чим займається команда Uzahvati, можливо не вписується в рамки театрального мистецтва в Україні.

Про унікальність театру

Ми не називаємо себе театром у класичному розумінні, тому що не є подібною структурою – ми не маємо постійного акторського штату. Про себе ми говоримо: творча команда Uzahvati, яка займається театральними проектами поза театральними просторами. Ми освоюємо різного роду міські громадські місця, переосмислюємо їх у ході наших вистав. Даємо глядачеві можливість вийти за межі канонічного сприйняття театру.
встати з крісла, переміститися та поринути у задані обставини. Наші проекти – це насамперед привід для зустрічі людини з собою.

Про найцікавіші постановках

У репертуарі на сьогоднішній день чотири спектаклі, кожна з них по-різному сприймається аудиторією. Напевно, найулюбленіша – вистава-променад «Час», яка вже три роки триває у Києві. Є чудові «Діалоги» – іммерсивний спектакль у просторі однієї з бібліотек столиці, де ми порушуємо теми тиші, мовчання –
як виявилося, це некомфортне середовище для сучасної людини. Наш новий спектакль, створений спільно з театральною компанією Rimini Protokoll, називається Remote Kyiv. У ньому людину різко виводять із зони комфорту і змушують замислитися – наскільки він управляємо, хто він як особистість і що є, перебуваючи в групі людей. Є #ДеньТень – чесний та чуттєвий «неспектакль» для 12 глядачів, у якому актор Павло Алдошин ділиться засобами розкриття внутрішнього щастя.

Про команду

Це троє людей. Засновники Олександр Стужук та Олександр Орловський та я, режисер вистав. А також низка небайдужих людей, які керують, адмініструють, піарять та беруть участь у проектах. У кожної вистави –
своя команда.

Про складнощі

Перша та основна складність – новизна цього напряму для українців. Ми постійно відповідаємо на ті самі питання: «Що це таке?», «На що це схоже?». Окрім розробки вистав, велику увагу доводиться приділяти комунікаційній стратегії, щоб максимально точно донести наше надзавдання та допомогти глядачеві самостійно розібратися – хто ж ми такі? Ми стикаємося з тим, що люди бачать у тому, що відбувається просто екскурсію або квест. Ще один момент – дозвільна документація від представників міста чи локацій для вистав. Доводиться проводити десятки зустрічей та довго пояснювати, що це художній, культурний та соціально важливий продукт, а не розважальний захід.

Про особисте

Для мене театральне мистецтво – спосіб комунікації зі світом та процес самопізнання. Кожен мій дотик із містом чи локацією народжує у свідомості асоціації та художні рішення. Мене засмучує думка, що якщо немає сцени та драматичного твору – то це не театр. Для мене театр – це ракурс, налаштування ока та вуха, інструмент, так само як книга та кіно, який дозволяє розставити у звичайній життя акценти на тому, що важливо.

Офіційний сайт компанії Uzahvati

Фото: прес-служба компанії

Повʼязані теми:

театрУзахватипостановкамистецтвоарт

Євгенія Власенко

Редактор Marie Claire Ukraine

Вірю в силу слова, та його здатність торкатися сердець. Обожнюю писати про моду, цікаві бʼюті-знахідки, мистецтво та self made людей, які надихають підкорювати нові вершини.

Всі статті автора

Поділись: