Мода

Правила маскування: про життя німецьких трансвеститів

Marie Claire

12 Січня, 2017

Ці чоловіки хочуть жити у злагоді зі своєю жіночою стороною і люблять бути «трохи дивними». Фотограф Корінна Керн відобразила життя німецьких трансвеститів.

Текст: Katie Breen, Corinna Kern

Вона (він) фарбує губи в яскраво-червоний колір, її біляві локони елегантно спадають на спину. Вона пов’язує на шию легкий шарф шовковий. Її зовнішність майже доведена до досконалості, але її губи ніколи не здригнуться, її волосся – це перука, а шарф потрібен не для краси, а щоб замаскувати основу голови з силікону.

Транссексуалка Bear Girl (Дівчина-ведмідь), чоловік при народженні, готується до виходу. Вона вбирається в маску і костюми, принаймні раз на тиждень, щоб розслабитися і зняти стрес. А гетеросексуал Крістіан добре відомий у німецькому суспільстві любителів переодягань. Для нього це стало способом життя. Крістіан допомагає молодим людям створити альтер его і знайти своє місце у світі трансвеститів. Він сам також любить вибиратися в місто для фотосесій і збуджується сексуально, демонструючи «жіночу красу» за допомогою свого альтер его Кріссі Сімс. Діти на вулицях захоплюються, коли бачать її, тикають пальцями в надувне тіло і кажуть: «Але ж усередині хтось є. Ти – лялька!» У реальному житті Крістіан відповідає за важливу ділянку на промисловому підприємстві, але вдаватися до деталей своєї роботи відмовляється.

Більшість трансвеститів – гетеросексуальні чоловіки, меншість – гомосексуалісти та жінки-транссексуалки. Довгий час трансвестити практикували свій фетиш удома або у приватних клубах. Останні 20 років феномен поширився завдяки Інтернету. Саме там ці люди створюють свої вигадані персонажі, діляться їхніми історіями та знімками у блогах та на платформах. Фотографія – важлива частина їхнього досвіду.
Ритуали переодягання у кожного свої. Дівчина-ведмідь використовує маску обличчя та грудей, але в іншому одягає звичайний одяг, тоді як такі фанати латексу, як Крістіан, вибирають костюм, що повністю закриває тіло. Деякі з них зізнаються, що їм подобається бути «злегка дивними», і, незважаючи на те, що вони можуть втратити роботу чи повагу до сім’ї, дозволяють своїм фантазіям просочитися в реальний світ.

Бути трансвеститом, можливо, весело, але складно уявити, навіщо заточувати себе в латексну броню. Втиснутись у повний костюм дуже нелегко, ніби у нейлонові колготки. Усередині ти відчуваєш на себе його тиск і стає дуже некомфортно, якщо температура повітря піднімається до 25 °C.

Якщо в масці для обличчя лише два прорізи для очей, то буде складно вести машину або доведеться шукати затишне місце для паркування недалеко від місця призначення, щоб втиснутися в маску. Іноді ви відчуєте себе настільки некомфортно, що доведеться зняти вашу силіконову голову і нести її в руках, інакше не тільки зір, а й рухи, і доступ повітря будуть обмежені, що може дратувати. Вдома потрібно щодня полоскати свій латексний костюм у воді, а потім ретельно його сушити, наносити дитячу присипку на обидва боки, перед тим як завернути його в махровий рушник.

Хто захоче мати таке енерговитратне хобі? Коли трансвестити говорять про свій фетиш, вони мають на увазі захист, маскування свого «я». Катріна, жінка-транссексуалка, зізнається, що почувається у латексі сміливою, і їй подобається провокація на публіці. Катрині подобається відокремлювати себе від суспільства: «Що викликає захоплення, то це почуття звільнення власного “я”». І недоторканність. Ти укладений у костюм, як у кокон, і люди не бачать, плачеш ти чи смієшся. Мені подобається анонімність, невідомість». Крістіану також до душі перебувати у костюмі: «Я люблю відчуття, коли ти затягнутий у латекс із ніг до голови. Латекс мене збуджує. Не знаю, чи існувала б Кріссі без моєї пристрасті до латексу».

Для Дівчини-ведмедя її пристрасть до переодягання в жіночий костюм – це виконання мрії бути гарною жінкою: «Я не топ-модель, і у мене неідеальна фігура, але я можу досягти майже ідеальної ілюзії. Це як перенестись в інший світ або прийняти наркотик. Я не маю інших таємних пристрастей. Це як жити життям мого глибоко прихованого “я”».

Їхня пристрасть часто криється в дитячих експериментах. Вона може початися в несподіваних місцях, як було з Катріною на кухні: «Мій фетиш почався, коли я одягла кухонні рукавиці. Мені було 11, і це було неймовірне почуття. Пізніше я регулярно купувала нові, дедалі тісніші. Мені подобалися і маски, але у мене не вистачало грошей на їхню покупку. Іноді я потай від мами використовувала її колготки. Напевно, я хотіла сховатися. Може я вже відчувала, що народилася не в своєму тілі. Ідея, що “реальна” я була в іншому місці, мене зачаровувала. Ось як я збудувала свій маленький світ».

Якщо згадати історію, існувало багато чоловіків, які хотіли бути жінками та одягалися у їхній одяг. У той час, як деякі робили це, щоб уникнути служби в армії або брати участь у політичних протестах, більшість переодягалися заради розваги. У кабуки, традиційному японському театрі, чоловіки грали жіночі ролі, а наш час косплей включає елементи крос-дрессингу. У кожному суспільстві можна зустріти таких людей. Особливо помітно цей рух був у Німеччині у період між двома світовими війнами. Можливо тому Німеччина найбільш відкрита до трансвеститів. У цілому нині місцеве суспільство толерантніше, ніж у інших країнах. Нещодавно німецький уряд дозволив ув’язненим, незалежно від статі, одягатися у в’язниці, як їм хочеться.

Жінка в чоловічому одязі та чоловік у жіночому викликають різні реакції. Для прикладу, у фільмі «Марокко» 1930 року Марлен Дітріх у смокінгу – елегантна та еротична, тоді як Джек Леммон, переодягнений у жінку у «У джазі тільки дівчата», викликає лише сміх. Навіть якщо правила, що стосуються розподілу статей, стають розмитішими, жінка, одягнена як чоловік, означає владу, а чоловік, переодягнений у жінку, передбачає втрату авторитету та респектабельності.

Але перевдягання в жіночі маски – це більше, ніж крос-дресинг. Більшість із нас бояться чи відчувають занепокоєння, не бачачи обличчя людини, захованої за балаклавою чи маскою. У десятках фільмів жахів маски використовувалися, щоб навіяти страх глядачеві, тому не дивно, що ми маємо відчувати змішані почуття, дивлячись на обличчя трансвеститів у латексі. Ще одна причина ставитись до цього явища стримано – підозра, що воно може бути пов’язане з екстремальними сексуальними практиками. Якщо ви загуглите поєднання «маски+сексуальність», пошуковик швидко перенаправить вас на посилання, пов’язані з бондажем, порно в масках тощо.

Журналіст Люк Мелоун, автор довгої статті в The Atlantic та продюсер документального фільму на цю тему, каже, що практика перевдягання в латекс який завжди пов’язані з сексом. Це підтверджує і Крістіан. У будь-якому випадку всі варіанти можуть існувати: гетеросексуальні чоловіки на кшталт Крістіана, які мають дівчата; гомосексуалісти та трансгендери, які мають постійні або випадкові партнери. В основних приміщеннях фетишистських клубів люди випивають та танцюють, але приватні кімнати, які Крістіан називає «ігровими майданчиками», відкриті для сексу, як і у звичайних гетеро- чи гомосексуальних клубах. Зрештою, у кожного свої дива.