Про що жінка мовчить: Оксана Черкашина, акторка

Українська драма «Клондайк» Марини Ер Горбач отримала другу нагороду на 72-му Берлінському кінофестивалі — приз глядацьких симпатій, який присуджується за результатами глядацького голосування в рамках конкурсної фестивальної програми «Панорама». Виконавиця головної ролі актриса Оксана Черкашина - героїня рубрики Marie Claire.

Про що сьогодні не варто говорити вголос, а про що просто не можна мовчати?

Я проти будь-якого виду цензури, особливо і в першу чергу проти автоцензури. Тому не маю тем, на які не варто говорити вголос. Якраз навпаки. Говорити варто, особливо в нашому такому неідеальному світі, сповненому несправедливості, насилля і болю. Бо мовчання, як відомо, – це співучасть.

Коли і з ким останнім часом вам було приємно помовчати?

Мені приємно мовчати наодинці з самою собою. Але цей стан треба створювати. Завдяки улюбленій праці в стані глибокої концентрації і потоку, або медитації і, авжеж, музиці. Природа мозку – це хаос, та інколи вдається його ненадовго опанувати. Найбільш тихі і натхненні моменти я відчуваю в моменти гри на сцені і творчості. Або під час тренувань зі східних єдиноборств в залі і грі на фортепіано.

Коли ви останній раз себе хвалили, і за що сварили?

Я вимоглива до себе, але і справедлива. Вимоглива, тому що саме рівень моєї професійності, як мисткині, моя ініціативність, рішучість та наполегливість визначають мій успіх. І це не зовнішні критерії, я сама собі створюю ці критерії. А справедлива, тому що навчилася не знецінювати себе, свої досягнення, а навпаки заохочувати. Зараз хвалю себе все таки більше, ніж критикую.

Назвіть найкрасивішу річ і чому ви її такою вважаєте?

Якщо ставитися до поняття «річ» в Гайдеґґерівському сенсі, то найкрасивішою річчю для мене є Сьома симфонія Бетховена. Бо музика – найпрекрасніше з мистецтв.

Який талант вам би дуже хотілося мати?

Колись я мріяла мати здатність читати книги так швидко, як героїня Тільди Свінтон в фільмі «Виживуть тільки коханці», просто проводячи долонями вздовж книги.

Якби ви могли залишити тільки один спогад, що це було б?

В моїй голові часто прокручуються різні драматичні сценарії. Це відбувається неочікувано, майже несвідомо. Може це професійна деформація, не знаю? Наприклад, я можу уявити, що втрачаю пам‘ять після страшної аварії. І ось завжди, коли я це уявляю, мій фантазм закінчується сценою в лікарні, куди до мене приходять найближчі люди і я дуже хоче пам’ятати їхні обличчя, очі і наші з ними історії.

Читайте також: #BOOKSHELFY: КАТЕРИНА КВІТ, ДИЗАЙНЕРКА

Що пасує сучасним чоловікам, і що не прикрашає сучасних жінок?

Сучасним чоловікам дуже пасує фемінізм, до речі. А також обізнаність у сфері жіночої сексуальності і фізіології. Достатньо табуйована в нашому суспільстві тема. Я кайфую, коли зустрічаю таких smart boys. А нас, жінок, мабуть зовсім не прикрашає покірність і скромність. Мені подобається відстоювати свою самість, ламати стереотипи і брати на себе нетрадиційні соціальні ролі. І зовсім не другорядні.

Якби вам довелося себе порівняти з алкогольним напоєм чи коктейлем. Ви який?

Який? Коктейль Молотова.

До якої поради мами ви не прислухалися і шкодуєте про це?

Коли я була тінейджеркою, я не дуже подобалась собі на фотографіях. Мама колись сказала мені: «Оксано, дивитимешся на свої фото через 20 років, на цю юну і красиву дівчину, і дуже шкодуватимеш, що мала такі комплекси». Я не слухала маму, але так і сталось, зараз я дивлюсь ті фото і бачу юну і красиву себе.

Зовнішність якого визнаного красеня завжди здавалася вам перебільшеною? І, ​​навпаки, хто з чоловіків з непоказною зовнішністю здається вам дуже привабливим?

Цікаве питання, яке вже містить в собі гру і сенс. А саме, що конвенціональні канони краси інколи бувають затісними для нас, різних і неповторних. Від цієї тиранії створеного образу «красеня» чи «красуні» нудить. Зазвичай, в нашому суспільстві прийнято обговорювати зовнішність жінок, критикувати і об‘єктивувати. Але і чоловіки інколи стають жертвами існуючих канонів маскулінності. Тому не буду публічно обговорювати чиюсь зовнішність. Краса людини – це не про обличчя, це вся її історія, весь досвід та світогляд.

Чим для вас пахне щастя?

А чи має щастя запах? Щастя – це про тут і зараз. А зараз мій коханий чоловік, готує вечерю в італійському стилі.

Фото: Анна Науменко, Катерина Перверзева

Читайте також: ЧОЛОВІК ГОВОРИТЬ: СЕРЖ СМОЛІН, ДИЗАЙНЕР