Small Talk: парамедикиня Аляска про життя жінки на фронті, про те що допомогає триматись та відчуття щастя

Аляска не лише рятує життя бійців на передовій, а й своїм прикладом день за днем доводить, що для українських захисниць немає нічого неможливого. Її історія та особистість свідчить про неймовірну силу, мужність та стійкість духу жінок під час війни. До початку повномасштабного вторгнення Аляска працювала журналісткою, займалась фотографією та малюванням. З початком повномасштабного вторгнення вона приєдналась до ГО “Жіночий Ветеранський Рух”, а потім опинилась на фронті. В рамках благодійного проєкту LONDI x Repower ми поговорили з Аляскою не про війну, а про особисте: про те — як це, бути жінкою на фронті, що допомогає триматись та про те, як бути щасливою в моменті.

Чи є щось, за чим сумуєш з мирного життя?

Сумую за можливістю побути наодинці з собою та за банальними побутовими моментами, як-от ортопедичний матрац, тепла ванна з піною, смачна кава.

Опиши себе сьогодні.

«А я стаю все злішою і більш завзятою», — так би я описала себе сьогодні. Я стала Аляскою задовго до великої війни, так склалось історично. Я вже повністю ідентифікувала себе з цим ім’ям. Чому «Аляска»? Бо «Відчужена і крижана». (Сміється.)

Як це — бути жінкою на фронті?

Так само, як і чоловіком. Це непросто для всіх. Звісно, є моменти, з якими зіштовхуюються виключно жінки, такі як сексизм чи брудні жарти. Але, на жаль, ми, жінки, зіштовхуємось із цими проблемами не лише в армії.

Крім того, у жінок часто виникають труднощі з формою та амуніцією, оскільки жіноча фігура відрізняється від чоловічої. Але, чесно кажучи, мені все-таки щастило з оточенням весь цей час. Інші дівчата можуть зіткнутися з неприємнішими ситуаціями.

Що тобі допомагає триматися та не падати духом?

Я з самого початку великої війни всюди ношу з собою ароматичні палички та свічки, вони мене утихомирюють і трохи «заземлюють». Також я замальовую свої думки, переживання і тому подібне. Це теж допомагає справлятися з емоційними навантаженнями.

У тебе виникали думки кинути все і повернутись до цивільного життя?

Так, авжеж! Часом, коли тіло слабшало, виникали такі думки. Внутрішній голос ніби волав: «Я втомилась, я хочу піти». Але це тривало недовго.

Тіло — це тіло. Люди вкрай тендітні створіння, і нічого з цим не вдієш. Але крім фізичного є й інші аспекти. Можете називати це духом, душею, розумом, але ось ці інші форми твого «я» кажуть, що потрібно йти до кінця.

Що найскладніше у професії військової?

Особисто для мене це фізичні навантаження. Постійно злюся, наскільки безглузда і вразлива людина у своїй тендітній формі. Але, ймовірно, мій розум береже мене від повного усвідомлення всіх емоційних навантажень, що супроводжують нашу роботу і нехай так і буде далі. Наразі не готова до прийняття реальності повністю.

Ти пережила сильне поранення, розкажи, що тобі допомогло відновитися?

Ми повернулися зі Швеції, і через деякий час відбулася моя “зустріч з ланцетом”. До цього моменту я вважала себе експертом із болю, бо в моїй біографії вже було чимало серйозних травм і, здавалося, що в цьому плані мене не здивувати. Але нове поранення показало мені,  наскільки я була не права.

Не хочу вдаватися в похмурі подробиці. Але, якби я була в тому стані, в якому прийшла на проєкт інтенсивної психологічної реабілітації військових медиків та волонтерів Repower — у мене не вистачило б сил для подальшої боротьби. Після проєкту я повернулася сповнена сил, нових ідей  і ментальний стан став максимально стабільним. Звичайно, наскільки це можливо в наших умовах. Усе це дало мені сили на майбутню боротьбу.

Що робить тебе щасливою сьогодні?

Це незначні речі в моменті, як-от музика, світло, що красиво падає крізь листя винограду, котик на вулиці, що просить погладити його, смачний трав’яний чай, малювання, м’які осінні кольори, вцілілі декоративні елементи на розбитому будинку. Можу перераховувати до нескінченності.

Про що ти мрієш?

Про створення архітектурної військової компанії! Ненавиджу, коли спотворюють красиві історичні будівлі. Це мене змушує страждати буквально фізично. Мрію про те, що вдасться реставрувати максимальну кількість постраждалих від війни будинків, що ці питання триматимуться на строгому контролі, і на місці колись прекрасних будівель з історією не зросте чергова безглузда багатоповерхівка.

Благодійну ініціативу Londi x Repower можна підтримати за посиланням. Серед учасників, які зробили донат від 200 грн,  31 жовтня LONDI  розіграють сертифікат на шопінг номіналом в 10 000 грн та два комплекти білизни.

Фото: Ольга Войчик, стиль: Діанаx LONDI