Галина Севрук: Навернена «до джерел»

Російські окупанти варварськи руйнують пам'ятники архітектури в Україні. День тому росіяни пошкодили фасади та експозицію Військово-історичного музею, обласне управління СБУ, збудоване у 1904 році, повністю знищивши архіви, та Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана, де зберігається керамічне панно "Чернігів" української мисткині-шістедисятниці Галини Севрук.

Колаж @bratyart

«Коли ми переймалися два роки тому питаннями збереження культурної спадщини, захисту її від знищення під час будівельних робіт, ми й не уявляли собі, що доведеться перейматися захистом музею та колекції від новітнього варварства, ім’я якому «рашизм». Практично на початку широкомасштабного вторгнення російських військ від обстрілу постраждала будівля музею. Вибухова хвиля та уламки пошкодили близько 30 вікон та фасад будівлі. Постраждав також інтер’єр декількох приміщень. На щастя, колекцію ще заздалегідь було убезпечено, тому вона не постраждала. Не постраждало і панно Галини Севрук, яке вже встигло привернути увагу багатьох відвідувачів відділу сучасного мистецтва музею як зовнішньою формою вираження мистецької думки майстрині так і внутрішнім глибинним наповненням, своєрідністю виконання та монументальністю. В очікуванні перемоги України музей нині не тільки переосмислює як власну колекцію та форми подачі матеріалу відвідувачам для майбутніх виставок, але й пропонує онлайн заходи для популяризації українського мистецтва у світі», — Юрій Ткач, директор Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана.

«Чернігів». Керамічне панно. Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана.

Галина Севрук – українська керамістка та монументальна художниця, заслужена художниця України, лауреатка премії УАНТІ ім. Василя Стуса, премії ім. митрополита А. Шептицького. Її твори експонуються в багатьох музеях світу та в приватних колекціях (США, Канада, Росія, Німеччина). А в Музеї шістдесятництва в Києві відкрито постійну виставку майстрині «До джерел».

Дитинство

Галина народилася 1929 року в Узбекистані, де родина ховалася від більшовицького терору. Батько був архітектором з польським корінням, а мати належала до аристократичного українського роду. З часом Севруки повертаються до України, і там переживають важкі роки нацистської окупації.

Вона не знала української мови, не розумілася на історії та традиціях. Але пошуки свого коріння та протистояння радянській владі перетворили її на визначну фігуру української культури.

Творчій шлях

Творча робота Галини розпочалася в 1960-ті роки, у час відродження української культури. Тоді Севрук зрозуміла, що неможливо бути художником в Україні і не знати місцевої мови, літератури, історії. Довелося займатися самоосвітою.

Вітраж 1964 року Галина Севрук разом з Аллою Горською, Опанасом Заливахою та Людмилою Семикіною створюють вітраж «Шевченко. Мати» для Київського державного університету. На ньому розгніваний поет захищає ображену жінку-Україну. Вітраж був знищений одразу після монтажу. Почалися репресії.

Лист 139-ти

У 1965–1966 pоках влада посилила тиск на інтелігенцію з опозиційними поглядами. Однак атака мала протилежний результат: шістдесятники, які лишилися на волі, опиралися відчайдушніше. Громадянська позиція Севрук яскраво виявилася 1968 року, коли вона підписала лист проти репресій і закритих судів над українськими інтелектуалами. За це Галину виключили зі Спілки художників і забрали майстерню.

Двадцять років її твори не приймали на виставки і не експонували в музеях.

Навернення «до джерел»

Шукаючи засобів самовираження, Севрук звертається до кераміки. У портфоліо художниці є стели, дизайн готелів і ресторанів, скульптурні образи слов’янських богів, керамічні роботи на теми Козацької доби та Київської Русі, серія з понад 500 портретів історичних постатей та видатних сучасників.

Творчість Галина Севрук мала декілька персональних виставок, які засвідчили величезний творчий потенціал мисткині. Її роботи високохудожні, сповнені глибокого філософського звучання, спонукають до більш уважного вивчення історії своєї Батьківщини, пробуджують гордість за своїх предків.

«Місто на семи пагорбах». Керамічне панно для фойє київського готелю «Турист». З 2020 р. зберігається у виставковій залі консисторії «Софії Київської».

Фрагмент «Чернігів». Керамічне панно. Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана.

«Мати і дитина». Кераміка, червоан глазур. Приватна колекція.

«Київ». Кераміка, глазур. Приватна колекція.

Фрагмент «Чернігів». Керамічне панно. Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана.

«Іван Мазепа». Кераміка, глазур. Приватна колекція.

«Біль». Темпера. Приватна колекція.

Фрагмент «Чернігів». Керамічне панно. Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана.

Цим матеріалом ми продовжуємо серію матеріалів про видатних українських шістдесятниць.

Фото: treasures.ui.org.ua