«Марія мала багато переломних моментів у житті, але завжди продовжувала рухатися вперед»: Анастасія, праонука Марії Примаченко

Сьогодні 115 років виповнюється з дня народження видатної української народної художниці Марії Примаченко. Анастасія Примаченко, праонука художниці та засновниця Maria Prymachenko Family Foundation. Вона опікується творчою спадщиною родини Примаченків. Своїми спогадами про Марію вона поділилися в ексклюзивному інтерв'ю Marie Claire.

Анастасіє, ви пам’ятаєте свою першу зустріч із картинами Примаченко?

Я народилася в цій казці. Окрім картин Марія Примаченко подарувала світу художників – моїх дідуся й батька. Я зростала в казковому мистецькому світі. Роботи Примаченко, на перший погляд, можуть видатися по-дитячому наївними, та це не так. Вони несуть філософію, яка транслює глибинні сенси. Коли мене запитують про улюблену картину, я не можу обрати якусь одну. Вони розкриваються по-різному в різні періоди мого життя.

За останні непрості для кожного українця 11 місяців яка картина розкрилася для вас по-новому?

У Марії Примаченко був період життя, коли вона намагалася написати книгу про себе. І є гарна картина, створена саме в той період, – на ній зображений лев, який є уособленням самої Марії. Це її автопортрет. Бо лев символізує внутрішню силу та непохитність. Марія мала багато переломних моментів у житті, але завжди продовжувала рухатися вперед. І сьогодні ця картина для мене уособлює наш український незламний дух.

Картинам Примаченко властиві яскраві кольори. Ви успадкували цю любов від прабабусі?

Але Марія не носила на собі яскраві кольори. Про себе я теж думала, що я стримана в цьому питанні. Не хочу «плагіатити» Марію, її улюбленим кольором був малахітово-зелений, але він дуже подобається й мені. Завжди його обираю зпоміж інших. Люблю чорний. Хоча останнім часом не можу вийти з дому без яскравого аксесуара, скажімо, жовтої хустини RITO. Яскраві кольори я люблю саме на картинах Примаченко.

Вашу оселю прикрашають роботи Примаченко?

Звісно. А ще картини моїх дідуся та батька, які також художники. Мені подобається, що мій ранок починається з їхніх картин. У мене над ліжком висить картина Марії «Квіти для України». Окрім цього, я зберігаю багато особистих речей прабабусі. Її вишиванки, які вона сама шила та оздоблювала. Іноді, коли мені погано на душі, я дістаю її речі, веду внутрішній діалог із Марією та відчуваю її в ці моменти. Здається, ці речі наділені магією. Іноді Марія мені сниться, та й загалом мене не полишає відчуття, що вона – моя «кураторка» на горі. Як очільниця Maria Prymachenko Family Foundation зараз я транслюю творчість Марії Примаченко не лише в Україні, а й у світі, тож іноді доводиться ухвалювати непрості рішення стосовно моєї діяльності. Коли я відчуваю тепло на душі, я розумію, що прабабуся схвалює моє рішення. А коли відчуваю дискомфорт, то намагаюся переосмислити все ще раз із самого початку. Марія Примаченко є моїм провідником по життю. І не тільки в бізнес-справах.

Ви малюєте?

Ні. Коли я народилася, всі мої родичі вже були занурені в мистецтво. Я зростала в цьому всьому, і мені не було цікаво починати малювати. Але, звісно, мене віддали до Школи мистецтв Марії Примаченко в Іванкові. Мабуть, ментально я дуже схожа на прабабусю. Вона вчила мене малювати те, що в голові. Коли ж я прийшла до школи, на першому занятті мені сказали намалювати натюрморт – пляшку і яблуко, що лежали на столі. У мене виникло питання: чому я маю перемальовувати те, що мені кажуть, а не робити те, що хочу я. Батькам я сказала, що не повернусь до школи, а якщо захочу малювати, то робитиму це по-своєму – зображатиму карикатури. У дитинстві я давала прізвиська своїм знайомим і чудернацько їх зображала. (Усміхається.) Ніколи не кажи ніколи. Я з творчої родини, у будь-який момент можу взяти олівець і почати малювати.

За освітою ви не художниця?

Я навчалася на факультеті журналістики. У якийсь момент з’явилося багато проблем, пов’язаних із порушенням авторських прав на роботи Примаченко, і я почала допомагати батькам. Згодом тимчасова допомога переросла в основну діяльність. Разом із батьками ми створили Maria Prymachenko Family Foundation, я організувала кілька виставок, і зараз ми працюємо над втіленням у життя проєкту зі створення музейного комплексу Марії Примаченко.

Розкажіть про проєкт музейного комплексу.

Іванківський район був в окупації 36 днів. 25 лютого в музей, де зберігалися картини Примаченко, потрапила ракета окупантів. Працівники музею сховали всі 14 картин Марії, а коли почалась пожежа – ризикуючи життям, витягнули їх зі зруйнованої будівлі, що палала. Розповідати про її творчість, яка є відображенням українських традицій та культури єднання з природою, важливо не лише для українців і навіть європейців, а для всього світу. Бо сама творчість Марії Примаченко демонструє, що добро завжди перемагає зло. Майбутній музейний комплекс може стати точкою на мапі, куди будуть приїжджати люди звідусіль, щоб дізнаватися про Україну, щоб відчути її. Архітекторка Вікторія Якуша, засновниця Yakusha Studio, розробила проєкт артрезиденції Примаченко. Будинок та сусідні споруди реконструюють до первинного вигляду, знявши цеглу. Стіни будуть із глини та дерева, а дах з очерету, як на архівних світлинах. На території резиденції будуть розташовані галерея з декількома залами, оранжерея з квітами та цифровими звірами, кафе, де можна буде скуштувати страви за рецептами Марії.

Яка ваша власна улюблена історія про Марію Примаченко?

Я була маленькою, гралася біля ставка та спіймала жабу. Мама веліла негайно її відпустити, а Марія спинила її, сказавши, що до всього живого треба мати повагу: «Спіймала живу істоту, то нехай пограється». Це чи не найяскравіший спогад про прабабусю. До того ж усе дитинство замість казок перед сном мені розповідали історії про Марію Примаченко, про те, якою вона була, який мала характер.

Зараз ви б узяли до рук жабу?

Спочатку злякалася би, потім згадала б слова прабабусі й взяла б.

Що найбільше захоплює в природі?

Люблю гуляти по лісу, вдивлятися в хащі, слухати шелестіння дерев. Дивлячись на небо, часто бачу якісь фігури з хмарин. Любити природу та поважати живих створінь – це в ДНК українців, про це картини Марії.

Фото: Анастасія в зйомці капсульної колекції 91lab, натхненної творчістю Марії Примаченко.

Читайте також: “Я ВІРМЕНИН, ЯКИЙ НАРОДИВСЯ У ТБІЛІСІ Й СИДІВ У РОСІЙСЬКІЙ В’ЯЗНИЦІ ЗА УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ”: 5 ФАКТІВ ІЗ ЖИТТЯ СЕРГІЯ ПАРАДЖАНОВА