Small Talk: Аліна та Дмитро Сердюки, засновники byMe про колекцію “Березіль”, натхненну Лесем Курбасом

Український бренд byMe презентував колекцію “Березіль”, натхненну Лесем Курбасом та його театром. Засновники byMe - Аліна та Дмитро Сердюки розповіли про вишуканий стиль самого Курбаса, та як на створення однієї з речей їх надихнула світлина митця у вишитій сорочці.

Як виникла ідея створити колекцію-оммаж Лесю Курбасу та театру «Березіль»?

Для кожної колекції ми обираємо тему, яку хочемо дослідити самі й поділитися цим з авдиторією. І щоразу ця тема закохує в українське: історію, культуру, цінності. Цього разу наш вибір був — український театр. А звужуючи тему, зупинилися на «Березолі» — бо це найяскравіший вияв українського театру минулого століття. Для нас — можливість зануритися ще більше у 20-30-ті роки ХХ століття, а ще — купа візуального матеріалу для колекції.

Розкажіть про саме дослідження? Що нового про митця ви дізналися в процесі роботи з архівами?

Коли йдеться про дослідження явищ 20-30-тих років ХХ століття, це здебільшого робота зі спогадами очевидців, оскільки більшість матеріалів і документів, які засвідчували події минулого століття, були знищені радянською владою. Особливо коли йдеться про будь-які вияви українства. А «Березіль» і березільці якраз і були про українство. Тому бачити знімки й навіть відео того часу — велика розкіш і насолода. Архіви в цьому випадку — скоріше доповнення вражень, аніж джерело інформації (хоча знімки самих вистав це дуже важливо, саме за ними можна реконструювати вистави / декорації / костюми тощо). Бачити Курбаса, його стиль поведінки й рухів, — неймовірно! Тоді складається пазл з описів очевидців і архівів — образ оживає, стає близьким і знайомим. Так ми познайомилися не лише з Курбасом, а з усім «Березолем».

Факти з дослідницької розвідки, які нас вразили:

• історія про тополю

Радянська влада відправила Курбаса в табір. З України він взяв із собою саджанець тополі, шматочок своєї землі. Посадив у таборі. Згодом дерево знищили, аби спровокувати Курбаса на агресію і за це покарати. Він натомість почав ридати над знищеним деревом.

• концепція розумного арлекіна

Розумний арлекін — це образ артиста, розроблений Курбасом. Його підхід — виховувати суспільство, а не акторів і акторок. Він вірив, що якісна робота його театру може змінити світ. І вона змінювала.

• прийом 10 слів поета

У Березолі ставили «Гайдамаки» Шевченка. Одна й найвдаліших робіт Курбаса. Для неї він використав незвичний прийом: замість голосу автора текст виголошувати 10 жінок. Курбас завжди шукав нові способи творити театральне мистецтво.

За яким принципом було складено колекцію?

Кожна сезонна, тобто основна, колекція — цілісна. З її речей можна складати повноцінні образи, тобто мають бути різні варіації верхів, низів, взуття, аксесуарів. Особливими для колекцій, зокрема й для цієї, є вишиті сорочки: вони репрезентують усю колекцію, головну її ідею. Для «Березоля» також особлива класична сорочка, бо на ній залишили орнаменти з вишитої сорочки Леся Курбаса. А ще — хустинка Курбаса. Вона натхненна його стилем: Курбас носив хустинку замість краватки й узагалі був уважним до стилю в одязі, їжі, поведінці.

Приклади втілення ідей від джерела до готової речі:

• класична сорочка

Ми натрапили на світлину Курбаса у вишитій сорочці випадково — і одразу ж вирішили її відтворити. Ми хотіли повністю відтворити вишивку, але не знаємо її колір. Попри це вибрали оживити сорочку Курбаса й носити її частинку на собі. Тепер вишиті елементи з Курбасової сорочки є на рукаві класичної сорочки byMe.

• вишита сорочка

На сорочку перенесли елементи декорацій з вистави «Мікадо» й елементи з ескізів костюмів до вистави «Газ» — головним художником обох є Вадим Меллер.

• хустинка

На хустинку перенесли інтерпретацію нашої дизайнерки портрета Курбаса.

Чим ви керувалися, обираючи кольорову гамму?

Здебільшого візуальна складова колекції опирається на ескізи головного художника «Березоля» Вадима Меллера. Це стосується форм і силуетів речей, змістовних деталей і власне вибору кольорів. Також асоціативним із тематикою театру загалом є червоний колір, тому в колекції він є провідним мотивом.

Розкажіть про роботу над виставою. Скільки тривала робота? Хто обирав режисера для неї? Її було показано на презентації колекції, чи можна та де її переглянути ?

Вистава «Маклена Граса» в Малому театрі — фактично перше наше практичне дослідження вибраної для колекції теми. Щойно ми узгодили тему колекції, як натрапили на цю виставу — й одразу купили квитки. Уже пізніше, ближче познайомившись із театром, його керівником, акторами й акторками, народилася ідея співпраці для нашого проєкту. Ми зрозуміли, що саме перегляд «Маклени Граси» — останньої спільної праці Курбаса й Куліша перед їхнім розстрілом — дасть простір відчути «Березіль», а значить — і нашу колекцію. Показ вистави досі триває в Малому театрі, кожен охочий може її відвідати, що ми шалено радимо зробити!

Ви часто відвідуєте театр? Яку з нещодавно побачених вистав, ви радите відвідати кожному?

Цінність театру — у невідтворюваності. Історія «Березолю» тут є показовою: ми не маємо жодного запису бодай шматочка якоїсь вистави. Архіви — це безцінно, але тільки глядачі наживо справді знали «Березіль». Тому сьогодні ми використовуємо цю можливість: відчувати театр, людей на його сцені, поза нею й у глядацькій залі. Зі свіжих вражень — вистава «Довірливі розмови» в Малому театрі. Особлива простором: вона відбувається в різних приміщеннях театру, під час дії глядачі змінюють локації й дуже близько контактують з акторами й акторками.

Читайте також: ВІРА В СПІЛЬНІ ЦІННОСТІ: НОВА КОЛАБОРАЦІЯ ДИЗАЙНЕРОК НАДІ ДЗЯК І АЛІСИ ГРИШАЄВОЇ