Стан українських жінок під час війни: результати дослідження Women Leaders for Ukraine

Міжнародна спільнота Women Leaders for Ukraine та Інститут соціології НАН України провели дослідження про стан жінок в Україні під час війни. Результати презентували на форумі резильєнтного лідерства Women Leaders for U, що відбувся 23 вересня 2024 року.

На форумі були присутні понад 160 учасників та більш ніж 18 спікерів. Всі вони обговорили тему резильєнтного лідерства в умовах війни. Ключовими темами дискусій стали м’яка сила як нова парадигма лідерства. А ще — wellbeing як ключ до лідерської резильєнтності та як вирішувати кадрову кризу шляхом освіти та перекваліфікації жінок.

Основні виклики для жінок під час війни

За результатами дослідження:

• 94,7% опитаних вказали, що саме здоров’я та психологічний стан жінок значно постраждали в умовах війни. Більшість переживають постійний стрес, що негативно впливає на емоційний стан.

«Стрес — це надмірні вимоги до організму: фізичні, психологічні та інші. А дистрес — це такі вимоги, до яких не можна бути готовими. Зараз більшість людей знаходяться саме в дистресі. У жінок в рази більше емоційних розладів, ніж у чоловіків. Також значно частіше трапляються посттравматичні, стресові та постстресові розлади. Все тому, що жінки набагато емоційніше проживають своє життя», — зазначає учений у галузі психіатрії, медичної психології та психотерапії Олег Чабан.

Опитані використовують різні стратегії для подолання стресу:

• 69% зосереджені на розвитку стресостійкості;
• 56% рятуються активним відпочинком;
• 49% вважають ефективним планування та організацію як особистого, так і професійного життя.

Роль жінок у суспільстві та бізнесі

• 60,9% респондентів підтвердили, що війна посилила роль жінок у суспільстві та бізнесі, підкреслюючи їхню участь у вирішенні кадрових криз та прийнятті важливих рішень;
• Понад 50% жінок та чоловіків оцінили рівень підтримки з боку держави та суспільства як вкрай низький, що свідчить про потребу в ефективних програмах підтримки;
• 78,7% учасників опитування вважають роль жінок у бізнесі під час війни дуже важливою, ще 21,3% оцінили її як важливу.

Сфери життя жінок, які найбільше постраждали

Опитані вказали, що війна найбільше вплинула на:

• Сімейні обов’язки (51,5%);
• Професійне життя (38,5%);
• Освітні можливості (10,1%).

Це свідчить про те, що в часи війни жінкам стало набагато важче розвивати кар’єру чи бути продуктивними в особистому житті.

Що допомагає жінкам у кар’єрі

Жінки спираються на кілька основних факторів для подолання викликів:

• 70% респондентів вказали, що їхня впевненість і наполегливість є ключовими у досягненні успіху;
• 43% зазначили важливість приналежності до спільнот;
• 40% потребують системних інвестицій у розвиток.

Портрет жінки-лідера під час війни

Дослідження окреслило основні якості, необхідні для жінок-лідерок під час війни:

• Адаптація до змін (91,7%);
• Емпатія та психологічна стійкість (77,5%);
• Лідерські та управлінські навички (66,3%);
• Комунікаційні навички (65,7%).

Ці показники підкреслюють, що жінки, які швидко адаптуються до нових умов, є найбільш ефективними у кризових ситуаціях.

Готовність жінок до змін

Попри всі проблеми, з якими стикаються жінки під час війни, вони знаходять сили продовжувати боротьбу. Більшість опитаних заявили, що мають не лише бажання, але й ресурси для подальшого розвитку.

«Жінки більше не обмежуються самореалізацією. Вони хочуть впливати на суспільство і на майбутнє. Вони працюють для розбудови світу, що буде безпечним для майбутніх поколінь», — каже президентка Women Leaders for Ukraine Ірина Папуша.

Дослідження засвідчує, що українські жінки відіграють критичну роль у розвитку країни, зокрема в умовах війни. Підтримка держави, спільнот та освітніх програм є важливим кроком для їхньої подальшої успішної участі у бізнесі та суспільному житті.

*Дослідження проведене міжнародною спільнотою Women Leaders for Ukraine у співпраці з Інститутом соціології НАН України. Було опитано близько 200 респондентів, серед яких жінки та чоловіки віком від 17 до 65 років, які є громадськими діячами, науковцями, представниками українського бізнесу, громадського сектору та державних структур. Період проведення дослідження: 12 серпня – 16 вересня 2024 року.

Фото: Freepik

Читайте також: Small Talk: парамедикиня Аляска про життя жінки на фронті, про те що допомогає триматись та відчуття щастя