Щоб називатися чоловіком, потрібно не вдавати з себе мачо, а іноді робити чоловічі вчинки – без цього ніяк. Однак у умовно вільному ХХІ столітті ситуація вийшла з-під контролю. Адже якщо оцінити неупереджено, то чоловічі вчинки – це лише дії, які за бажання можуть робити і жінки. І чомусь так виходить, що цього бажання у жінок у наш час стає дедалі більше, на відміну від чоловіків. Тому останні вже давно самі на себе не схожі.
Багато років британський режисер-документаліст Тім Семюелс вів на BBC радіопередачу “Чоловіча година” (Men’s Hour) про те, що хлопчики теж плачуть. І зрештою дозрів, щоб видати книгу, яка вийшла навесні цього року під назвою «Хто вкрав мій спис?» (Who stole my spear?). Чоловіки, за його словами, все ще володарі Всесвіту, адже 95% генеральних директорів із ТОП-100 компаній британської фондової біржі – це представники сильної статі, та й у парламенті їх понад 70%. Проте Семюелс переконаний, що ще ніколи чоловіки не були дезорієнтовані, як це можна повсюдно спостерігати в 2016 році. І справді, якщо стара гвардія продовжує міцно триматися своїх переконань, то середньостатистичний чоловік 30 років (або близько того) став надто м’яким, емоційним та нерішучим. Літні люди гордо заявляють уголос: «Послухай жінку і зроби по-своєму», а молоді – тихенько, подумки: «Послухай жінку і зроби точно, як вона веліла».
Режим очікування
За часів сухого закону в Америці була така приказка: навіть якщо ти йдеш вулицею без штанів, тобі нічого соромитися голої дупи, якщо у тебе на голові капелюх. Капелюх був головною перевагою чоловіка, як і робота. Але сьогодні мало хто носить капелюх, а з роботою справи ще гірші. У фільмі «Стажер» 70-річний дід (Роберт де Ніро) влаштовується хлопчиком на побігеньках в інтернет-магазин, що стрімко розвивається, адже мужик без роботи – це не мужик, навіть якщо він і на пенсії. А стартап цей заснувала молода жінка (Ен Хетеуей), чий чоловік сидить удома і виховує їхню дитину, поки вона будує кар’єру. Зрозуміло, незабаром з’ясовується, що «усата нянька» не тільки готує сім’ї вечерю і відводить доньку в садок, але ще й встигає бігати на побачення з коханкою, бо треба ж із таким життям хоч якось самостверджуватись, незважаючи на те, що це не зовсім етично стосовно дружини, яка його годує та одягає.
Звичайно, нерозумно робити з мухи слона, адже далеко не всі молоді чоловіки перебувають на утриманні у жінок, зустрічаючи їх після роботи з поварешкою в руці. Нерозумно, бо далеко не у всіх молодих чоловіків ці жінки є. Тім Семюелс, наприклад, вважає холостяцький статус ідеальним для реалізації полігамних відносин, а особливо в нинішню епоху Tinder, фанатом якого він є: «Провівши п’ять хвилин у цій соцмережі, я можу вийти на контакт із великою кількістю самотніх жінок, ніж мій прадід бачив їх за все своє життя на селі…». Але біда ось у чому: те, що може дозволити розкутий радіоведучий, не під силу сучасним затиснутим і закомплексованим інтровертам. Раніше всі хлопці хоча б вміли танцювати, а деякі – особливо обдаровані – навіть знали, як одразу розсмішити незнайому дівчину. Тепер, як співає Борис Гребенщиков: «Партизанським вогнем догорає епоха, а в перукарнях вальс дівчата танцюють одні». Ну а щодо дотепних жартів, то всі дівчата чудово знають, що таке парадоксальне почуття сорому за незручні вчинки іншої людини. Тому, швидше за все, якийсь справді милий хіпстер швидко набере в Tinder сотні збігів, але, навчений гірким досвідом, буде щодня сидіти і чекати, коли дівчина сама йому напише. Так і спокійніше, і вірніше.
Сибірський цирюльник
Втомившись від протиприродної делікатності, деякі міські чоловіки стають ламберсексуалами. Наслідуючи образ неотесаного лісоруба, вони відрощують бороди, заправляють картату сорочку в джинси, взують грубі робочі черевики, але при цьому, знову ж таки, залишаються чоловічою копією, а не оригіналом. Ось хто був справжнім ламберсексуалом, то це Бродський, коли дорогою на заслання раптом усвідомив суть євангельської істини про те, що після удару по одній щоці треба підставити іншу. Він зрозумів, що таким знущанням можна показати злу, наскільки воно смішне. Дорогою його, проти волі (і закону) змусили колоти дрова. Бродський працював сокирою годину, працював дві, працював три, поки день не підійшов до кінця і він не переколов їх усі… Нинішнім ламберсексуалам таке не під силу: замість важкої роботи вони тільки й знають, що прасувати свої фланелеві сорочки і регулярно ходити в барбершоп.
До речі, ідея барбершопа (чоловічої перукарні) у порятунку чоловічого роду – не така вже й погана. Коли у фільмі «Гран Торіно» ветеран корейської війни Уолт Ковальські (Клінт Іствуд) вирішує зміцнити хребет сусідському хлопчику, то насамперед відводить його до цирульника, пропонуючи стежити за жорсткою, але доброзичливою балаканкою двох людей старого загартування. «Як живеш, Мартіне, макаронник немито?» – Запитує Уолт з порога, а цирульник йому відповідає: «Уолт, скупердяй, я знав, що ти прийдеш – день був занадто приємний …» Трохи пізніше Уолт повчає хлопчика: «У перукарні ти можеш говорити про свого боса, який змушує тебе орати понаднормово, або скаржитися на подружку та тачку». Дослідники Університету Глазго Каледоніан встановили, що чоловіче товариство (хлопчак, похід на футбол або звичайні посиденьки в барі) відіграє ключову роль у збереженні чоловічого психічного здоров’я. «Сучасний офісний чоловік, – вторить їм Тім Семюелс, – хоч і живе в атмосфері стабільності, проте зовсім позбавлений племінної підтримки, як це було раніше – на заводі, у профспілці, у церкві, у звичайній дружбі». Тому чоловіка варто відвести в новомодний барбершоп, щоб там його бороду підправили небезпечною бритвою, а татуйований майстер долучив його до «небезпечного» племені, підсунувши гребінець для бороди у шкіряному футлярі та баночку чорного, як ніч, бриоліна.
Команда психов
Перманентна депресія – головний убивця чоловіків віком до 30 років. «Коли чоловік не може бути чоловіком, він не має мети, і це має наслідки для всіх, – повчає Тім Семюелс. – Ультраправі рухи харчуються від цього розчарування. Молоді люди так втрачені, що поповнюють ряди ІДІЛ, тролять жінок у “Твіттері”, вчиняють злочини та страждають на психічні розлади. Нещодавній економічний спад призвів до 10 тисяч додаткових чоловічих самогубств у Європі та Північній Америці. А один хірург із Харлі Стріт Клінік (установа передової медицини в Англії. – Прим. МС) розповів мені, що фінансова криза спровокувала бум операцій зі збільшення статевого члена». Насправді, більшість стресів чоловіка в сучасному світі може легко згладити його жінка. Як?
Якщо хочете допомогти своєму чоловікові, то, по-перше, хоча б раз на тиждень відпускайте його тусуватися з друзями, адже ваші красиві теплі груди під боком – це добре, але чоловікові потрібен і жорсткий лікоть товариша. По-друге, ні в якому разі не дозволяйте йому відвідувати з вами заняття з йоги – на найближче свято вручіть благовірному абонемент у боксерську секцію (бокс підвищує чоловічу самооцінку більше, ніж будь-який інший вид спорту, а деяким він ще й істотно покращує форму носа). . По-третє, ніколи не критикуйте чоловіка – всі психологи сходяться на думці, що найчастіше саме критика руйнує фундамент стосунків. Краще хвалите, коли йому щось вдається. Ну і будьте уважні до його психічного стану: якщо він став менш товариським, втратив апетит або сон, почав відчувати проблеми в ліжку, влаштуйте довірчу бесіду, дайте зрозуміти, що турбуєтеся про його здоров’я. Нехай навіть трохи наспівує і поплаче. І, нарешті, припиняйте вже вечорами засипати під феміністські серіали! Найкраще включайте чоловікові класичні фільми Клінта Іствуда «Брудний Гаррі», «Непрощений», «Втеча з Алькатраса». Нехай дивиться і заряджається ваш невтомний зайчик.