«Жити назустріч»: проєкт «Ми однієї крові» запустив лінійку адаптивного одягу для поранених військових

Багатьом пораненим військовим необхідний адаптивний одяг – із липучками та кнопками, додатковими розрізами та пошитий за спеціальними лекалами, аби поранені могли одягатися без труднощів. Проєкт «Ми однієї крові» запустив нову лінійку одягу «Жити назустріч», яка надає кожному українцю можливість підтримати захисників та захисниць у реабілітації.

Командир саперного відділення та популяризатор адаптивного одягу «Незламним Pohuy» Юрій Гудименко, який зазнав важкого поранення на фронті, поділився власним досвідом, щоб зробити одяг для поранених максимально зручним і функціональним.

«Коли ти поранений, з тебе зрізають одяг ножицями Есмарха, ти залишаєшся голим на операційному столі. А коли повертаєшся з операційного столу в палату, то, цілком ймовірно, звичайний одяг тобі вже не підходить. А тобі хочеться вдягнути щось… Хочеться бути одягненим нормально, бо одяг – це захищеність. Одяг – це тепло, якого зараз бракує у шпиталях. Одяг – це відчувати себе не пацієнтом, не хворим, не калікою, а людиною», – зазначає Юрій Гудименко.

Також до запуску лінійки «Жити назустріч» приєдналися й інші військові, яким із власного досвіду відомо про виклики лікування після важких травм: це захисник Маріуполя з проєкту «Серце Азовсталі» Владислав Жайворонок (позивний «Вікіпедія»), який втратив ногу на війні, та ветеран Владислав Єщенко, який втратив зір після поранення. Долучилася до проєкту срібна призерка Паралімпійських ігор в Токіо 2020 та неодноразова чемпіонка світу і Європи з фехтування на візках Наталія Морквич. Усі вони підтримали запуск колекції адаптивного одягу, аби надихнути тих, хто прямо зараз бореться з наслідками поранення. 

Координацію доставлення адаптивного одягу до шпиталів та евакуаційних потягів взяла на себе керівниця проєкту з евакуації поранених благодійного фонду «Коло» Ірина Солошенко. БФ «Коло» фактично від початку медичної евакуації приєднався до Укрзалізниці в переобладнанні вагонів для поранених та брав безпосередню участь у створенні першого у світі вагона-реанімації.

Колекція «Жити назустріч» має дві лінійки виробів: для поранених військових – адаптивний одяг з мотивуючими принтами; для кожного українця – худі, сорочки, футболки з лаконічною вишивкою та рядками з віршів поета Сергія Жадана: «Головне – тримай при собі свою віру, свою любов і свою впертість», «Байдуже, звідки ми всі прийшли. Головне, що ми залишились тут», «Ніхто не знає, як працює любов. Але вона працює, спробуй її зупини».

Ці та інші цитати Жадана українська художниця й тату-майстриня Марія Федорівна перетворила на графічні композиції, додавши до дизайну птахів – вісників життя, трави, сонце, янголів, серця й інші елементи. Завдяки їм речі колекції буквально «промовляють» слова підтримки та любові.

«Для поранених важливим є наявність адаптивного одягу, який дозволяє комфортно почуватися під час лікування та реабілітації. Швидкий доступ до пораненої кінцівки дає можливість медичному персоналу виконувати різноманітні маніпуляції: заміну пов’язок, обробку ран, виконувати різні санітарно-гігієнічні процедури.Функціональність у такому одязі разом із сучасними методами лікування є запорукою швидкого одужання наших поранених», – пояснює головний хірург ЗСУ, полковник медичної служби Костянтин Гуменюк.

Лінійка одягу «Жити назустріч» – це початок руху у напрямку створення рівних можливостей для всіх. Адже повноцінна інклюзія можлива тільки тоді, коли до неї рухаються всі разом: держава, бізнеси, суспільство, цивільні, військові та ветерани війни.

За кожне замовлення з нової колекції одна адаптивна річ доправлятиметься пораненим на війні захисникам через благодійний фонд «Коло», їх кураторів-волонтерів у евакуаційні потяги та шпиталі. Також на сайті проєкту «Ми однієї крові» всі охочі можуть оплатити одну або декілька одиниць одягу для поранених. Кожна річ пройшла тестування в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь».