Інтерв’ю з рятівниками котика з Бородянки — керівницею команди «ЗооПатруль»

Про шляхетну діяльність команди "ЗооПатруль" я вперше дізналась з Фейсбуку. Засновник концертної агенціі HMG Євгеній Кибець на своїй сторінці розмістив фото врятованих тваринок, про яких... забули господарі під час евакуації. Деякі тварини були змушені сидіти під замком по кілька тижнів. (Я не дорікаю власникам тварин, ситуації бувають різні. Я сама вийшла з дому в перший день війни, з наміром завтра повернутися по речі. Та поки це так і не сталося. Але тварини - не речі, не іграшки, вони наші друзі, просто ми спілкуємося різними мовами.) Вже кілька днів моя стрічка у Фейсбук майорить фотографіями порятунку котика, якого помітили на 7-му поврсі розбомбленого будинку в Бордянці.

Фото: facebook.com/eugene.kibets

На моє прохання дати коментар, Євген запропонував зробити інтерв’ю з засновницею організації — Марією Єрохіною. Про діяльність організації, врятованих тварин і, головне — про небайдужість та те що може зробити кожен із нас наше інтерв’ю з Марією.     

Марія Єрохіна

Як виникла ваша ініціатива?

В перші дні березня, коли вже почалася війна, й люди почали масово залишити свої домівки в пошуках більш безпечного місця, мені зателефонував мій колега продюсер Дмитро Ревнюк. Він розповів як урятував сусідського кота, зробивши дірку в стіні суміжній з під’їздом, і виклав про це пост у Фейсбук. Й додав: якщо комусь потрібно врятувати домашнього улюбленця, він із радістю готовий допомогти. Під постом одразу посипалися коментарі. Мій колега фізично не встигав самотужки на них відповідати, то ж він зателефонував мені й поцікавився, чи є в мене трошки вільного часу. «Трошки є», — відповіла я. На той момент я волонтерила, й радо доєдналася. Так ми створили нашу команду «ЗооПатруль»: Діма та Ганна Ревнюк, і я.

В мирний час ви займалися справами дотичними до допомоги тваринам?

Ми дуже любимо тварин, й до війни підгодовували, лікували тваринок, шукала їм прихисток. Але наша робота не мала таких великих обсягів.

Найбільша проблема, з якою ми стикаємося – коли власник житла не зацікавлений у порятунку тварини. Іншими словами, йому просто байдуже.

Як відбувається порятунок?

Найпростіший варіант – власник квартири передає ключі кур’єром чи Новою Поштою. Разом зі свідком (зазвичай, це хтось із сусідів) наш співробітник відмикає двері та рятує тваринку.

Більш складний – робимо невеличкий отвір у стіні чи дверях, щоб звільнити котика чи песика. Або хоча б погодувати та напоїти тваринку через вічко, якщо господар квартири категорично проти «псування» його житла. Звичайно, це відбувається також на очах свідка.

Що ви робите, якщо власник категорично проти?

Я – головний координатор нашої організації. То ж я і телефоную цій людині, аргументую та пояснюю, чому нам варто врятувати життя живій істоті. Якщо людину не торкають мої заклики до людяності та «погрози» 299-ою статтею Кримінального кодексу України, пояснюю, що буде, коли тварина помре. На превеликий жаль, не всіх вдається переконати. І я нічого в даній ситуації не можу вдіяти, бо зараз поліція не буде займатися скаргами на порушення прав тварин. У країні триває війна, в поліції є більш серйозні справи. Але тішить, що таких випадків дуже мало. В мене особисто лише один. Власник квартири наразі ігнорує мої повідомлення та дзвінки. Але я все ж таки сподіваюсь на його людяність, і що він передасть ключі від оселі комусь із своїх знайомих і тваринку буде врятовано.

Скільки тварини «ЗооПатруль» уже врятував?

Точну кількість порахувати неможливо. Через велику кількість звернень, ми не могли оперативно відреагувати на всі запити, тим більше, що багато надходило з інших міст. То ж ми записали відео інструкцію для охочих врятувати живу істоту. Я тішуся, коли отримую повідомлення: «Дякую за інструкцію! Завдяки їй, врятували кота». (Усміхається.)

За нашими підрахунками, бригада «ЗооПатруль» в Києві врятувала понад двісті котиків, яких «забули» під час евакуації.

Який механізм вашої роботи?

Людина телефонує до нашого call-центру за телефонами +380635735663 чи +380956161018, або пише нам в соцмережах – на сторінці «ЗооПатруль» у Фейсбук чи @zoopatrulkyiv в Інстаграм. Там вона може отримати будь-яку консультацію з приводу нашої діяльності. Потім заповнює Google-форму, в якій вказує свої данні та хто саме виступить в ролі свідка та проконтролює процес. Наші адміністратори вносять інформацію в спеціальні таблиці, телефонують господарю житла та свідку, аби з’ясувати всі деталі, перевіряють актуальність заявки. І передають мені. Я контролюю все процеси, зокрема розподіляю роботу між нашими патрулями. Й у разі виникнення будь-якого збою, його також розрулюю я.

Що ви робите з тваринкою, якщо її власник не з’явився?

Або просимо сусідів доглянути тваринку, доки не повернеться її власник. Або самотужки шукаємо їй прихисток.

Що ви вважаєте своєю найбільшою «перемогою»?

Врятоване життя кожної тваринки – це кожного разу велика перемога для нас. Але було дві історії, які мене емоційно вразили. Перша, коли до нас звернулися з проханням про допомогу – в зачиненій квартирі залишили котика та цуцика лабрадора. Власник житла не дозволив нам вирізати отвір в стіні, й відмовився передати ключі, щоб ми відкрили двері. Ми годували протягом кількох днів тварин через отвір у вічку квартири. З рештою, батько власника квартири зглянувся та приїхав й допоміг звільнити хвостатих бранців. (Усміхається.) Друга історія тривала понад три тижні. Власниця квартири дозолила тільки через вічко передавати їжу та воду киці, яку квартиранти залишили саму вдома під час евакуації. Запит врятувати цю кицю ми отримали чи не в перші дні, коли створили нашу організацію. Ми змогли вмовити хазяйку передати ключі від житла «Новою Поштою». Ми відкрили двері за її присутності онлайн – по відеозв’язку, й врятували налякану кицю, яка ховалася під ліжком. На разі тваринка залишилась в квартирі, за нею доглядає сусідка.

Як можна долучитися до вас?

Потрібно зателефонувати нашому оператору, або написати повідомлення в Фейсбук чи Інстаграм.

Як може допомогти кожен з нас?

Не залишайте тваринок! Вони переживають великий стрес через нескінчені вибухи та сирени. А залишивши їх на призволяще, ви прирікаєте їх на страшну голодну смерть. Кожен з нашої команди дуже хвилюється, коли виїздить врятувати тваринку, яка вже довгий час знаходиться сама в зачиненому приміщенні. Вони роблять отвір в стіні чи дверях (якщо дозволив власник), залишають їжу та водичку. Якщо минуло багато часу й тваринка не видає жодних звуків й не реагує, коли її звуть – наші патрулі посипають мукою місце біля отвору й залишають його на деякий час. І ви не можете уявити, яке щастя ми відчуваємо, коли повернувшись, помічаємо на борошні сліди живої істоти!

Дуже прошу: не будьте байдужими, не залишайте ваших чотирилапих друзів. Вони не іграшки й не речі. Вони люблять вас, і не вірять, що ви можете їх зрадити чи просто забути про них. Зараз на українському кордоні вам допоможуть з паспортом та чіпом. Все в доступі. Якщо склалися обставини за яких ви не можете взяти тварину – шукайте прихисток, телефонуйте друзям, просіть про допомогу в соцмережах. Не перша історія, коли в соцмережах дають об’яву «допоможіть притулку, немає коштів на тварин, будемо змушені їх приспати». Небайдужі люди за день перетелефоновують, щоб допомогти й чують у відповідь: «Дякуємо, але ще вчора всіх розібрали». (Усміхається.) Не зраджуйте своїх чотирилапих друзів! Дійте! 

Не зраджуйте своїх чотирилапих друзів! Дійте!

Фото з архіву «ЗооПатруль»

Авторка: Ірина Татаренко

Читайте також: «ПРИБИРАТИ ЗАВАЛИ БУДИНКІВ – МОРАЛЬНО ДУЖЕ ВАЖКО»: ПРО РОБОТУ ПРАЦІВНИКА КОМУНАЛЬНОЇ СЛУЖБИ «НАЖИВО»