Лідерство та стратегічний розвиток регіональних мереж: інтерв’ю з Тетяною Сахарук, генеральною директоркою ГД ООН в Україні

МС: Як ви оцінюєте прогрес у зміцненні регіональних мереж Глобального договору ООН у Східній Європі та Центральній Азії за час вашого керівництва?

За цей рік нам вдалося значно активізувати взаємодію між локальними мережами, що суттєво посилило співпрацю бізнесу, громадського сектору та міжнародних партнерів. Одним із головних досягнень стало створення спільних проєктів, обмін найкращими практиками та розширення діалогу між учасниками мереж.

Окремо варто відзначити розширення можливостей для українських компаній у сфері сталого розвитку та їхню інтеграцію в глобальні процеси. Глобальний договір ООН надає бізнесу платформу для міжнародного представництва, зокрема через участь у таких заходах, як EU Peer Learning Group, сайд-івенти в межах Ukraine Recovery Conference, Генеральна Асамблея ООН, Саміт лідерів та найбільша у світі кліматична конференція COP. Це відкриває унікальні можливості для обміну досвідом та впровадження ефективних рішень.

Також ми активно залучаємо міжнародних експертів, зокрема представників європейських мереж, до наших акселераторів із клімату та прав людини. Це дозволяє українським компаніям отримувати найкращі практики від провідних фахівців та посилювати власні стратегії сталого розвитку.

МС: Як поєднання ваших обов’язків у Глобальному договорі ООН в Україні та на регіональному рівні впливає на ваше стратегічне бачення розвитку українського бізнесу?

Поєднання цих двох ролей дозволяє бачити ширшу картину та інтегрувати найкращі міжнародні практики в регіональному контексті. Український досвід ведення бізнесу в умовах війни є унікальним і може бути корисним для інших країн. Водночас я маю можливість адаптувати ефективні підходи, що працюють в Україні, до потреб регіону, а також залучати міжнародних партнерів для посилення української мережі та бізнес-спільноти.

Наприклад, під час візиту до Японії на Форум локальних мереж Глобального договору ООН та зустрічей із представниками японського бізнесу ми отримали цінні інсайти для подальшої роботи.

Один із ключових уроків — це культура сталого розвитку японських компаній. Вони не просто орієнтуються на конкурентів, а прагнуть впроваджувати ще більш амбітні ініціативи, розуміючи, що сталість — це не лише вимога законодавства, а стратегічна необхідність.

Ще один важливий аспект — це колективна дія. Наприклад, компанія OMRON ініціювала створення Альянсу здоров’я та продуктивності, який об’єднав понад 350 організацій для розробки ефективних рішень у сфері охорони здоров’я. Це чудовий приклад того, як партнерство та об’єднання ресурсів дають значно більший ефект, ніж окремі ініціативи. І це важливий урок для українського бізнесу — об’єднання зусиль відкриває нові можливості для сталого розвитку та зростання.

унікальний досвід ведення бізнесу в умовах війни

МС: Україна має унікальний досвід ведення бізнесу в умовах війни. Які уроки, на вашу думку, можуть бути корисними для інших країн?

Головний урок — це швидкість адаптації до змін. Український бізнес продемонстрував гнучкість, здатність до швидкої трансформації та активну соціальну відповідальність. Бізнес-підходи, що базуються на стійкості, кризовому управлінні та інноваціях, можуть бути корисними для інших країн, особливо тих, які стикаються з економічними та політичними викликами.

У рамках COP29 я мала честь модерувати ключові дискусії, де обговорювались питання енергетики, сталого розвитку та відновлення економіки України. Один із важливих уроків стосується інвестицій у зелену економіку та міжнародне співробітництво. Разом із лідерами глобального рівня, такими як Jean Kingombe Ellermann (NATO), Philipp Offenberg (Breakthrough Energy) та іншими, ми обговорювали, як термінове та масштабоване кліматичне фінансування може допомогти відновленню економіки України, зокрема у сферах відновлюваної енергетики та інфраструктури. Ці теми є важливими для країн, які зіштовхуються з викликами після кризових ситуацій, бо тільки через міжнародну підтримку та інноваційні підходи можна забезпечити стійкість і відновлення.

До того ж, досвід українських компаній, таких як DTEK та Epicentr Group, які активно працюють над сталим енергетичним переходом, є прикладом того, як важливо створювати стратегії, що включають інновації та партнерства для досягнення глобальних цілей.

Відповідальність бізнесу та практичне впровадження принципів сталого розвитку

МС: Ви наголошували, що відповідальність бізнесу має бути нормою, а не винятком. Які механізми допомагають компаніям перейти від декларацій до реальної імплементації принципів відповідальності?

Щоб бізнес дійсно впроваджував принципи сталого розвитку, важливо не лише встановлювати внутрішні політики та KPIs, але й надавати практичні інструменти для їх реалізації. Одним із ключових механізмів є навчання керівництва та співробітників, яке допомагає сформувати чітке розуміння вигод від сталого розвитку та стимулює бізнес до активного звітування про свої ініціативи.

У жовтні 2024 року Україна зробила важливий крок, затвердивши «Стратегію запровадження звітності зі сталого розвитку для підприємств». Усі учасники Глобального договору ООН повинні подавати звітність Communication on Progress. Це не просто формальність, а публічна інформація, яка дозволяє підтримувати прозорість, обмінюватися досвідом на міжнародному рівні та створює можливості для глобального партнерства.

Звітність і сталість стають важливими вимогами для бізнесу, який прагне інтегруватися в європейське середовище, оскільки це є ключовим аспектом для доступу до інвестицій. Це також зміцнює репутацію компанії та відкриває нові можливості для співпраці на міжнародному рівні.

Крім того, для українських компаній є можливість узяти участь у програмі Climate Ambition Accelerator, яка надає практичні інструменти для зниження викидів і формування кліматичної стратегії. А для тих, хто хоче інтегрувати принципи прав людини у свою діяльність, існує Business and Human Rights Accelerator, що допомагає системно впроваджувати ці принципи та дотримуватись міжнародних стандартів.

Таким чином, для реальної імплементації відповідальності важливі не лише внутрішні механізми, а й зовнішні стимули, такі як доступ до інвестицій, партнерств і зміцнення репутації на міжнародному рівні.

Гендерна рівність та лідерство жінок

МС: Ваш шлях на посаді керівниці Глобального договору ООН в Україні не був легким. Як ви подолали труднощі на початку й що допомогло вам продовжувати рухатися вперед?

Коли я тільки очолила Глобальний договір, організація була фактично без ресурсів і команди. Це був час, коли більшість людей сумнівалися в можливостях ініціативи. Але я не зупинялася. Мене мотивувала віра в ціль і розуміння, що лише через сталість і послідовні кроки можна досягти результату. Як і в будь-якому бізнесі чи в кар’єрі, важливо не зупинятися навіть тоді, коли інші сумніваються. Поступово зібрала команду однодумців, і разом ми почали реалізовувати проекти, кожен із яких наближав нас до глобальних цілей. Тригером для мене завжди був сумнів інших — це змушувало ще більше вірити у свою мету.

МС: У вашій кар’єрі були моменти, коли ви відчували, що для жінки це важче, ніж для чоловіка?

Навіть не один раз. Вперше я стикнулася з таким, коли ми родиною переїхали до Донецьку і я хотіла влаштуватися юристом. В агенції з підбору персоналу мені прямо сказали, що шансів у мене немає, а причиною назвали те, що я жінка з малими дітьми за 30 років. Це і стало поштовхом до змін в моїй кар’єрі. Мені хотілося, щоб ми звільнилися від стереотипів і жінка в бізнесі мала б ті ж права і можливості, що і чоловік.

Вже після запуску Глобального договору ООН в Україні я згадую часи, коли в нашій мережі ще не було жодної компанії, якою б керувала жінка.

Це був важкий момент, і довелося зіткнутися з багатьма стереотипами та сумнівами щодо можливостей жінок у керівництві. Проте я завжди мала перед собою чітку мету: показати, що лідерство не має гендерної приналежності. Ключовим було формування своєї репутації через реальні досягнення. На мою думку, важливо бути чесним і прямим у комунікації, незалежно від того, хто перед вами.

МС: У багатьох сферах йдеться про важливість роботи в команді. Як для вас особисто виглядає ідеальна команда, і які уроки ви засвоїли, працюючи з нею?
Ідеальна команда — це коли кожен не лише відповідає за свою частину роботи, але й за успіхи всіх. Коли я піднімалася на Арарат, я зрозуміла важливість постійного руху вперед і того, щоб не зупинятися навіть у найскладніші моменти. Кожен у команді був відповідальний за себе й за командний успіх.

Саме дух підтримки, коли ти відчуваєш, що всі рухаються разом до однієї мети, дає змогу не зупинятися навіть коли сили на межі. У бізнесі так само — важливо мати надійну команду, яка надихає і підтримує, особливо коли зустрічаєш труднощі.

МС: Що для вас є найбільшим досягненням у кар’єрі на сьогодні?

Моє найбільше досягнення — це те, що нам вдалося створити організацію, яка стала важливим гравцем на національному та міжнародному рівнях.

За час моєї роботи Глобальний договір ООН в Україні здобув визнання як найбільш швидко зростаюча мережа в Східній Європі до війни. Ми здобули міжнародну нагороду від Базельського інституту за нашу програму колективних дій в антикорупції та були запрошені на COP28.

Крім того, ми стали активними учасниками глобальних кліматичних ініціатив, працюємо над інтеграцією європейських та міжнародних стандартів сталого розвитку в український бізнес. Ці досягнення важливі для мене, бо вони свідчать про те, що, навіть у найскладніші часи, ми змогли рухатися вперед і зробити вагомий внесок у сталий розвиток та економічну трансформацію України.

Над матеріалом працювали:

Ольга Коровʼячук

Катерина Фастовець

Фото: ГД ООН в Україні

Трипільська культура на подіумі: колекція Nadya Dzyak FW25/26