Sustainability Talk: український сталий бренд одягу Limarenko

Все буде свідома Україна!

В межах редакційного Sustainable Talk, який ми говоримо про свідоме споживання, і це чудова новина, адже українські сталі бренди не зупинили своєї роботи, навіть під час війни. Тому ми хочемо познайомити вас з Limarenko адже своїх героїв, що стоять на варті свідомого споживання варто знати в обличчя. Сьогодні говоримо із засновницею бренду Ольгою Лимаренко.

Як народилась ідея створення бренду?

Насправді, спочатку я не думала ні про який бренд. Я вступила до Київського Коледжу Легкої Промисловості тільки через те, що любила малювати. В кінці 9-го класу батьки запитали мене ким я хочу бути і я зрозуміла, що ніколи про це не замислювалась. Я почала відштовхуватись від того, що мене цікавить. Любила тоді лише книги і малювати, тому вирішила здати вступні іспити з живопису та малюнку і побачити, що буде далі. Єдина спеціальність, яка була звʼязана з малюванням тоді, це модельєр-конструктор. Я ніколи не цікавилась модою, тому не знала, що саме несе в собі ця професія. 

Згодом я зрозуміла, що це далеко не одне малювання. На перших практиках ми почали шити і мене це зацікавило ще більше. Я завжди любила вирізнятись між іншими, тому якщо раніше шукала, де б купити якісь цікаві вбрання, то тепер могла їх шити сама. Після численних конкурсів по Україні, та відшиву безлічі цікавих колекцій в коледжі, я продовжила працювати в тому ж напрямку шукаючи свій стиль.

З 2015 року займаюсь пошивом жіночого одягу. За цей час встигла спробувати себе в багатьох стилях, та напрямках, шукаючи саме те, що найбільш вдало передасть мій внутрішній світ та розкриє. Спрощення процесу пошиву, мінімізація використання нових тканин, з часом ці думки привели до розгляду теми sustainable. Я почала декорувати одяг вносячи певні корективи в крій. І чим далі, тим більше це набирало обертів.

Звідки ви берете матеріали для створення своїх колекцій?

Основна частина матеріалів — це секонд хенд. Ми відбираємо якісні речі, які проходять чистку і після цього беруться в роботу. Я вважаю цей процес ідеальним, тому що немає потреби у використанні нових матеріалів. Легка промисловість наскільки перенавантажена, що нам вистачить роботи на багато років. Це безмежний простір для творчості. Upcycling — це нові напрямки і можливості. 

Ще одним джерелом пошуку матеріалів є склади, залишки від минулих колекцій. Ми у постійних пошуках цехів, дизайнерів та виробництв, які готові продавати тканини з минулих колекцій. Таким чином вони звільняються від непотрібного, а ми втілюємо їх у дизайнерські вироби.

Що найголовніше у роботі sustainable бренду?

Найголовнішим є зміна мислення. Ми маємо не просто почати вказувати скрізь, що ми sustainable, бо це хайп в даний час. Це не просто ще одна тема для обговорення. Про це почали говорити внаслідок того, що гине планета. Це катастрофа велетенських масштабів, до якої ми привели і яку лише ми можемо зупинити. 

Я вважаю, що переходячи на свідоме споживання кожен бренд бере на себе відповідальність донести світу всю важливість даного стилю життя. 

Як війна повпливала на вашу роботу? З якими труднощами довелося зустрітися?

Безперечно, це важкі часи, але я вважаю, що ми не маємо давати слабину, як би страшно не було. Якщо ми знаходимось у більш-менш безпечних регіонах, то продовжувати працювати це просто наш обовʼязок. Ми не маємо права сумувати і впадати в депресії, тому що хто як не ті, які відносно в безпеці, підтримуватимуть країну. Кожен з нас своїм маленьким вкладом робить велетенську справу. 

Я розцінюю цю ситуацію, як можливість зробити нашу культуру сильнішою, почати ще більше цінувати її і заявити про неї всьому світу, тому що вона прекрасна. 

Наразі це чудові можливості попрацювати над експортом, чим ми і займаємось.

Як український споживач реагує на ваші sustainable капсули?

Це дуже довгий процес, і треба докласти чимало зусиль, щоб донести кожному про необхідність свідомого споживання. Але я рада, що нове покоління зростає вже з усвідомленням цього. Якщо правильно використовувати інструменти і майданчики для продажів, то цей продукт це саме те, що потрібно зараз.

Читайте також: Sustainability Talk: український сталий бренд одягу APSARA

Чим ви надихаєтесь при створенні колекцій?

Кожного разу джерелом натхнення слугують абсолютно різні речі, обставини, фактори.

Вчора це був просто силует (декорована колекція вінтажних піджаків та сорочок), сьогодні пташка ластівка (попередня принтована колекція “Lastivka”), а завтра українська хустка (колекція “Hustka”, яка несе в собі тему війни). Як і в будь якої творчої людини в мене не виходить запланувати подальше джерело натхнення. Це приходить раптово в залежності від внутрішнього стану та емоцій, які я переживаю.

Як ви вважаєте, чому так важко перейти на відповідальне споживання? І як можна змотивувати  людей до цього?

Перехід на свідоме споживання є не просто важливим, зараз це вже невідкладна необхідність. Це катастрофа планетарного масштабу. Мільярди тварин задихаються ковтаючи пластик в океанах. Неможливо зарадити велетенським плаваючим островам сміття. Світ не може боротись з надлишком одягу, через перенавантаження легкої промисловості. І цей список можна продовжувати ще дуже довго. 

Я вважаю, що все починається з кожного з нас. Мотивувати можна просто своїм прикладом, а якщо це ще й правильно подати, то механізм запрацює швидше. 

Чи змінилося ваше життя після переходу на «зелену сторону»?

Для мене це тепер є місією. На жаль, не всі можуть мислити глибоко. Коли хтось не задумується, або просто не вважає за потрібне звертати увагу, то я своїм прикладом буду наводити факти та показувати всі масштаби цієї проблеми. Всесвіт дав нам можливість існувати на цій планеті, ми маємо можливість дихати повітрям, споживати їжу, жити життя. Взамін ми маємо берегти та доглядати за тим, завдяки чому ми існуємо. Це симбіоз. Це те ж саме, що не доглядати за собою та своїм тілом, без якого ти не міг би жити.

Якби вам випала можливість вирішити одну глобальну проблему, то щоб це було?

Я мрію про фабрики, які перероблятимуть наявні матеріали. Старий непотрібний одяг можна буде просто здавати на переробку, отримуючи “нові” речі. 

Це дуже сирі ідеї, які потребують багатьох допрацювань, але ми прагнемо до мінімізації використання нових ресурсів та безвідходного виробництва. Коли ти маєш такі глобальні цілі, то просто не можеш не говорити про це всьому світові.