UA
    RU

    Sustainable Guide: Глобальний договір ООН в Україні: «Росія нищить українське довкілля. Але бізнес готовий цьому протидіяти»

    Редагувати переклад

    Повномасштабна війна, яка торкнулася всіх українців, стала поштовхом до трансформації кожного українського бізнесу.


    Багато міжнародних компаній також вимушені переглянути свою роботу. Відповідальність перед збройними силами та цивільними українцями лягла в основу діяльності майже кожної компанії в Україні. Глобальний договір ООН в Україні понад п’ять років займається поширенням ідеї сталого розвитку серед українських бізнесів. Нині всі складові сталого розвитку — соціальна, економічна й екологічна — мають для компаній в Україні інакше значення, ніж до повномасштабної війни.

    Sustainable Guide: Глобальний договір ООН в Україні: «Росія нищить українське довкілля. Але бізнес готовий цьому протидіяти»-Фото 1


    Глобальний договір ООН в Україні в мирний час реалізовував низку проєктів, спрямованих на популяризацію принципів сталого розвитку серед бізнесу. Організація працювала над напрямом ґендерної рівності, сприяла партнерству корпоративного сектору з урядовими та неурядовими організаціями через міжнародний конкурс «Партнерство заради сталого розвитку» та інші ініціативи. Але трагічна і страшна реальність сьогодення потребує зміщення фокусу на інші напрями роботи. Нині діяльність ГД ООН в Україні зосереджена на всебічній допомозі країні у війні проти російської армії. Серед поточних проєктів організації — Mental Help (надання безкоштовної професійної психологічної допомоги людям, які постраждали від подій війни), Give a Job for UA (у партнерстві з Parimatch, Jooble і Happy Monday організація збирає можливості для працевлаштування українців у країнах усього світу), Anti-Corruption Collective Action (просування теми доброчесності бізнесу під час війни).

    Як українське представництво найбільшої у світі асоціації відповідального бізнесу, ГД ООН в Україні звертався до українських та міжнародних компаній із закликом піти з ринку Росії і припинити будь-які партнерські відносини з цією країною, звертав увагу на можливість продовольчої кризи, спричиненої вторгненням Росії, закликав уряди Європи ввести ембарго на викопне паливо з Росії, проводить діалог із компаніями, які формують ESG-рейтинг бізнесів, щоби розробити загальну позицію таких компаній щодо російського бізнесу та тих бізнесів, які залишаються на російському ринку, спонсоруючи агресію проти України.

    Читайте також: Burda Media Ukraine приєднується до Глобального договору ООН 


    Сьогодні одним із найважливіших напрямів роботи Глобального договору ООН в Україні є екологічний. Зокрема, організація забезпечує участь українських компаній в освітній програмі від ГД ООН Climate Ambition Accelerator. Завдяки цій програмі бізнеси навчаться встановлювати науково обґрунтовані показники зменшення викидів вуглецю і створять стратегію досягнення «нульового забруднення» до 2050 року. Багато українських компаній готові сьогодні планувати оптимізацію своєї діяльності та працювати над її екологічною складовою, бо всі вони вірять у нашу перемогу у війні й потребу трансформовувати країну після неї.

    До України прикута пильна увага всього світу. Тому ми вже сьогодні готуємося показати, що українці, які нині героїчно борються за свою свободу у війні проти Росії, також хочуть брати на себе відповідальність за такий глобальний світовий виклик, як зміна клімату. Країна-агресор не тільки вбиває наших людей, вона також нищить наше довкілля. Але український бізнес готовий працювати й над екологічними наслідками війни, і навіть над ініціативою ЄС про кліматичну нейтральність,

    — говорить Тетяна Сахарук, генеральна директорка ГД ООН в Україні.



    За даними Ірини Ставчук, заступниці Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, з 24 лютого було зафіксовано 1200 випадків екологічної шкоди, яку завдали українському довкіллю російські військові. Глобальний договір ООН в Україні співпрацює з громадськими та державними організаціями, які вивчають поточну кліматичну ситуацію в Україні і створюють стратегії ліквідації шкоди для довкілля. Погляд українських і міжнародних фахівців на екологічну ситуацію в Україні — у матеріалі від ГД ООН в Україні.

    Sustainable Guide: Глобальний договір ООН в Україні: «Росія нищить українське довкілля. Але бізнес готовий цьому протидіяти»-Фото 2


     

    Українська перспектива

    Яку екологічну небезпеку для довкілля становлять бойові дії?

    (Надія Гроза, екологиня, координаторка проєктів ГО «Еколтава»)

    За даними офіційного вебпорталу Парламенту України, за два місяці війни російська армія використала проти України понад 1300 ракет. Регулярних ракетних обстрілів зазнають житлові квартали та об’єкти критичної інфраструктури. Наслідком ракетних обстрілів є хімічне забруднення пошкодженої території, особливо коли обстріли спричинили вибухи або пожежі на об’єкті.


    Викиди забруднювальних речовин

    Унаслідок детонації ракет відбувається виділення таких забруднювальних речовин, як оксид вуглецю, діоксид вуглецю, оксиди азоту, сірчистий ангідрид, оксиди металів (алюміній, залізо тощо), газоподібні і тверді продукти неповного окиснення вибухової речовини. Більш детально про склад продуктів вибухового перетворення можна говорити, маючи інформацію про хімічний склад вибухової речовини та його кисневий баланс. За наявності опадів сірки діоксид та сполуки азоту поєднуються з водою, киснем із подальшим утворенням сірчаної та азотної кислот. У такому разі ми маємо справу з кислотними дощами.

    Витікання специфічних речовин із подальшим їх потраплянням у ґрунти та водні об’єкти

    Мова йде про речовини, які використовують, виготовляють та зберігаються на об’єкті. Їх потрапляння в ґрунти загрожує забрудненням водоносних горизонтів, зокрема й на віддалених від об’єкта територіях. Витікання речовин спричиняє локальне забруднення території з можливим забрудненням і прилеглих територій. У разі викидів забруднювальних речовин дуже важливими є метеорологічні чинники на момент виникнення надзвичайної ситуації, як-от опади, швидкість та напрямок вітру. Саме від них залежить розсіювання та переміщення цих забруднювальних речовин.

    Металеві уламки боєприпасів

    Корпуси та складові ракет виконано переважно із нержавіючої сталі, та алюмінієвих, свинцевих, магнієвих або титанових сплавів. Сам склад вибухової зброї означає, що такі її елементи, як важкі метали, пальне, розчинники, енергетичні матеріали (гексоген, тротил тощо) й окислювачі (наприклад, перхлорат), можуть забруднювати як ґрунт, так і підземні води. Більшість металів, потрапляючи в ґрунт, не піддаються мікробному чи хімічному розпаду. Забруднення ґрунту важкими металами може становити ризики й небезпеку для людей та екосистеми через пряме проковтування, контакт із забрудненим ґрунтом, харчовий ланцюг (ґрунт-рослина-людина чи ґрунт-рослина-тварина-людина), пиття забруднених ґрунтових вод, зниження якості харчових продуктів (безпеки та товарності) через фітотоксичність та зниження придатності землі для сільськогосподарського виробництва. Токсичні рівні важких металів можуть накопичуватися в клітинах, змінюючи клітинні процеси.

    Що робить держава для подолання наслідків війни для довкілля?

    (Роман Шахматенко, ексзаступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України)

    У сфері подолання наслідків для довкілля від військової агресії Росії Міндовкілля працює у двох основних напрямах. По-перше, це фіксація, документування та збір доказів про злочини. По-друге, спільно з ДЕІ та іншими експертами Міндовкілля напрацьовує методики щодо обрахування шкоди ґрунтам, повітрю, наслідків вибуху нафтопродуктів для екосистеми та вартість їхнього відновлення.

    Міністерство готується створювати судову практику щодо компенсації збитків довкіллю, адже у світі фактично немає таких випадків, коли така суттєва шкода довкіллю та клімату була завдана внаслідок війни у Європі. Для цього фахівці розглядають механізм створення Компенсаційної комісії ООН, яка, відповідно до резолюції Ради Безпеки, була створена для розгляду претензій та виплати компенсації за втрати та збитки, завдані в результаті незаконного вторгнення Іраку та окупації Кувейту у 1990–1991 роках. Завдяки її роботі на початку цього року компенсацію в розмірі 52,4 млрд доларів, присуджену Комісією, було виплачено в повному обсязі. 9 лютого 2022 року відбулася спеціальна сесія Ради керуючих, щоби відзначити виконання мандата Комісії після майже 31 року роботи.

    Також Міндовкілля розглядає перспективу звернення до інших квазісудових органів, до Міжнародного кримінального суду в тому числі. З Міністерством довкілля дружньої Польщі та іншими країнами ЄС українські урядовці розпочинають співпрацю щодо моніторингу стану довкілля і якості повітря, а також документування злочинів проти довкілля.

    Sustainable Guide: Глобальний договір ООН в Україні: «Росія нищить українське довкілля. Але бізнес готовий цьому протидіяти»-Фото 3

    Позиція міжнародної природоохоронної спільноти

    (За результатами панельної дискусії, що відбулася в рамках онлайн-конференції до 52 Міжнародного Дня Землі)

    На що необхідно зважати під час встановлення фактів екологічної шкоди?

    (Міхаель Боте, колишній президент Міжнародної гуманітарної комісії зі встановлення фактів)

    Міжнародна гуманітарна комісія зі встановлення фактів була створена ООН у 1991 році як постійний міжнародний орган, основною метою якого є розслідування заяв про серйозні порушення міжнародного гуманітарного права. Завдання цього договірного органу — встановлювати факти в разі звернення сторін про будь-яке порушення міжнародного гуманітарного права. Це також включає заподіяння шкоди довкіллю, що є незаконним згідно з міжнародним гуманітарним правом.

    Є екологічні збитки, які притаманні для будь-якого збройного конфлікту. Це, зокрема, забруднення, спричинене нападами на промислові об’єкти. Склади боєприпасів є військовою ціллю, ї їх ураження завдає екологічних збитків. Токсичне забруднення від знищення сховищ боєприпасів наносить шкоду цивільному населенню, яку також необхідно враховувати. Інший момент — напади на житлові райони. Залежно від технології будівництва, завали від руйнування житла можуть містити токсичні відходи. Це створює проблеми, і приклади цього можна побачити в низці конфліктів у всьому світі. Ще одним важливим питанням є втрата місць проживання тварин та заповідних територій.

    Є два аспекти, які стосуються встановлення фактів щодо екологічної шкоди. Перше питання — хто що зробив, хто натиснув на курок, що також стосується кримінального законодавства. Інший аспект — яким є вплив на довкілля, де екологічна проблема та як ми можемо оцінити екологічну шкоду.

    Чим унікальна українська ситуація?

    (Стефан Сміт, старший програмний менеджер ЮНЕП, у минулому — учасник Програми ООН з охорони довкілля над постконфліктними екологічними оцінками в десятках країн)

    Не може бути відновлення держави без відновлення довкілля. Мільйони тимчасово переміщених осіб сподіватимуться повернутися додому, але для цього їм потрібне безпечне довкілля: чисте повітря, чиста вода, безпечне міське середовище, продовольча безпека тощо.

    Екологічна оцінка шкоди для довкілля, яка відбувається тепер, на ранній стадії збройного протистояння, є безпрецедентною. Це дійсно поворотний момент у рівні уваги до шкоди довкіллю під час збройних конфліктів.

    Великим викликом оброблення цієї величезної кількості даних та пріоритезація, щоби величезна робота з польових оцінок була добре організованою і базувалася на послідовній та надійній методології оцінки. У цьому ЮНЕП може допомогти українській владі.

    Також ЮНЕП може надати технічну підтримку та допомогти розробити цільові польові оцінки, які можуть сприяти подальшим зусиллям із подолання шкоди для довкілля та пом’якшення наслідків війни. Підтримка може надаватися для фактичних польових оцінок, а також для аналізу лабораторних даних. Це може допомогти вирішити багато конкретних проблем, таких як складність безпечного поводження з азбестом у міських відходах, а також використання методів дистанційного зондування землі та супутникових знімків.

    Україна — індустріалізована держава, яка зазнала тривалих масованих атак. Ми бачили значні руйнування в містах. Є значна проблема з нерозірваними боєприпасами, пошкодженням промислових об’єктів, сховищ хімікатів, видобувних підприємств, вирубкою лісів, впливом на сільськогосподарські землі. Ми бачили велику кількість різноманітних ситуацій та подій, з якими ми стикалися по всьому світу, але зараз усе це об’єднано в одній країні з великим географічним охопленням та досить складними умовами.

    Необхідно підтримувати надійний процес моніторингу з боку всіх зацікавлених сторін (уряд, громадські організації, міжнародні організації), забезпечуючи швидку, точну та якісну оцінку. Це допоможе забезпечити, щоби будь-які зусилля з відновлення, реконструкції та перепланування базувались на ґрунтовних і точних оцінках базового стану.

    Інформація, зібрана під час досліджень, має сприяти розбудові країни без загострення екологічних проблем і наражання населення на екологічну небезпеку. Досвід інших країн показує, що, на жаль, після багатьох конфліктів населення стикалося з таким загостренням. Без врахування екологічних аспектів, роботи з відновлення та ліквідації наслідків, як правило, є швидкими та недбалими. Природоохоронці включаються дещо пізно, і все повертається до «business as usual»: коли відновлювальні роботи є дуже вуглецеємними й руйнівними.

    Читайте також:Екологічні злочини росії на території України сягають більше 200 випадків і вони щодня збільшуються

    Sustainable Guide: Глобальний договір ООН в Україні: «Росія нищить українське довкілля. Але бізнес готовий цьому протидіяти»-Фото 4

    Якою має бути підтримка України з боку міжнародних природоохоронних організацій?

    (Хосе Р. Аллен, провідний американський юрист, у минулому — комісар Компенсаційної комісії ООН)

    Важливо забезпечити вчасне та належне фінансування заходів із подолання шкоди довкіллю та його відновлення, а також підтримки зусиль для початкової її оцінки. Фінансову підтримку зазвичай спрямовують на відбудову інфраструктури та економіки, але в пріоритеті також має бути відновлення довкілля.

    Не можна ігнорувати питання моніторингу здоров’я населення та проведення медичних оглядів, необхідних для оцінки ризиків для здоров’я людей від екологічної ситуації. Це забере час, і тому важливо здійснювати належний моніторинг та оцінку як на постійній основі, так і в післявоєнний період, щоби дійсно зрозуміти повний масштаб наслідків.

    Для міжнародного співтовариства зосередженість на фінансовій підтримці для моніторингу та оцінки має бути настільки ж важливою, як і підтримка економічного відновлення чи відбудови інфраструктури. З погляду відшкодування цивільних збитків, використання іноземних державних активів для виплати компенсації є найбільш перспективним механізмом притягнення Росії до відповідальності.

    Залучаючи експертів із громадських організацій та урядового сектору, команда Глобального договору ООН в Україні пропонує відновлювати країну на умовах циркулярної економіки, з використанням безвуглецевих технологій, найкращих доступних технологій та методів управління в промисловості й енергетиці, а також наголошує на необхідності заборони азбесту. Частина законодавчих ініціатив уже розроблена та чекає на ухвалення, як-от рамковий законопроєкт № 2207–1Д «Про управління відходами» або законопроєкт № 4142 «Про систему громадського здоров’я», де є норма щодо заборони азбесту. Її важливо ухвалити, щоб не допустити відновлення зруйнованих війною міст токсичним азбестом із Росії.

    «Ми звернулися до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Європейського Парламенту та Єврокомісії з пропозиціями законопроєктів та ініціатив, які необхідно прийняти або підготувати, щоб Україна змогла виконати євроінтеграційні зобов’язання. Якщо до наших пропозицій прислухаються, ми разом зможемо відбудувати країну в більше екологічний спосіб та з ефективним використанням коштів міжнародних донорів», — переконана Ольга Євстігнєєва, координаторка екологічних проєктів ГД ООН в Україні.

    Фото: unsplash.com

    Статьи по теме