Актриса Вікі Кріпс про зйомки у фільмі «Корсет» — найнезвичніший історії імеператриці Сісі

Як відомо, Сісі, імператрицю Австрії вбив італійський анархіст ударом заточки у серце, але режисерка "
Корсету" (Corsage) пані Марі Кройцер придумала інший фінал. А ще за її режисерської ініціативи імператриця любила позувати на кіноплівку, граціозно затягуватися цигаркою та зі своїм кузеном танцювати під «As Tears Go By» The Rolling Stones. Про «вдосконалену» версію імператриці та, власне, про процес вдосконалення в інтерв’ю розповідає актриса
 Вікі Кріпс. Вона втілила на екрані роль Сісі. За що в Каннах цього року була відзначена золотою пальмовою гілкою.

Сісі в «Корсеті» саме відсвяткувала 40-річчя. В одній зі сцен немолодий лікар зауважує імператриці, що в її країні жінки в середньому доживають до 40… королева у відповідь показує йому язика. А в наступній сцені – середнього пальця гостям та імператору. Власне, fuck off вона транслює всіма своїми діями протягом усього фільму суспільним нормам. Особливо суворим до монаршої особи в «кіндер-кюхе-кірхе»-суспільстві.

Роль Сісі виконала актриса з Люксембургу – Вікі Кріпс. Та сама пронира-отруйниця, яку ми люто ненавиділи у «Примарній нитці» Пола Томаса Андерсона. З 2 лютого фільм «Корсет»виходить в український прокат.

Як сталося, що ви зіграли імператрицю Єлизавету?

Я знаю Марі Крейцер, тому що зіграла головну роль у її фільмі «Колись ми були крутими». Моя героїня – молода матір, що намагається впоратись із проблемами батьківства. Після завершення зйомок ми обидві були абсолютно впевнені, що неодмінно зробимо разом іще один проєкт. Незабаром після цього я запитала Марі, що вона думає про «Сіссі».

А чому вам спала на думку саме Сіссі?

Я бачила Ромі Шнайдер у фільмах «Сіссі» в домі сусіда, коли мені було 15 років, і майже водночас читала біографію імператриці Єлизавети. У підлітковому віці в мене виникали всілякі питання, коли я закінчувала вищезгадану книгу. Чому для імператриці Єлизавети було створено спортивні тренажери? Чому вона відмовилася щоб малювали її портрети, щойно їй виповнилося 40 років? Я все це розповіла Марі, і спочатку вона не сказала ні слова. Але потім сталося диво, яке відображає те, що, на мою думку, є однією з великих жіночих переваг – втілення ідей у життя, а не просто розмова за розмовою. Якось за рік після того, як ми про це поспілкувалися, я відкрила свою поштову скриньку, а там лежала бандероль із готовим сценарієм. Марі також додала записку, в якій говорилося щось на кшталт: «Я переглянула архіви. Ти була права». Я була в захваті!

Якою була ваша реакція?

Не вагаючись ані хвилини, я відповіла: «Давайте починати зйомки!».

Імператриця Єлизавета катається верхи, відмінно займається багатьма видами спорту, володіє кількома мовами і, що найголовніше, неймовірно худа. Скільки часу і сил вам знадобилося, щоби перевтілитися у таку супержінку?

Не думаю, що мені коли-небудь доводилося так наполегливо працювати над роллю. І мені пощастило – я вже доволі вправно їздила верхи, а це означало, що мені не потрібно було починати з нуля, хоча я мала навчитися їздити в дамському сідлі. Гадаю, що інакше б я не впоралась усього за два місяці. Я загартовувалась, плаваючи у крижаній воді в Дунаї при мінусових температурах, що досить складно. Ви потрапляєте в холодну воду, і організм запускає рефлекс виживання – він просто хоче, щоби ви звідти вибралися. Але потім вмикається розум; адже він повинен взяти гору, щоби переконати вас, що все гаразд. Окрім того, мені довелося опанувати фехтування й угорську мову. Це був величезний виклик, оскільки в угорській неможливо скористатися фонетикою жодної іншої мови, щоби правильно все говорити. Марі точно не хотіла, щоби я схудла для ролі, але я, звісно, втратила кілька кілограмів через постійні тренування. Озираючись назад, зізнаюся, що схуднення насправді допомогло під час носіння корсету.

Розкажіть про ваш досвід носіння корсету. Для жінок це не просто деталь гардеробу з минулого, це потужний символ.

У будь-якому разі, це був дійсно незабутній досвід. Ішлося не лише про те, щоби обмежуватись рідинами на кшталт супів чи смузі, коли вдягаєш корсет. Його щільна перетяжка також сильно вплинула на мої емоції. Коли я надягала його і зашнуровувалась, мені відразу ставало сумно. Коли я знімала його, то почувалася щасливою і знову могла усміхатись. Можливо, це ще й тому, що людська діафрагма як раз там, де корсет найщільніше тисне. Я десь прочитала, що діафрагма – точка всіх наших емоцій. Усвідомлення того, який вплив носіння корсетів мало на тодішніх жінок, дійсно стало для мене вельми захопливим досвідом.

Що воно таке – бути жінкою у Європі 19-го століття?

Готуючись до ролі, я провела певні дослідження і знайшла кілька книг і журналів тієї епохи. Вони містили поради, як жінкам треба поводитись і як вони мають одягатись і розмовляти. Шлюбні правила, зокрема, чинили величезний тиск на жінок. Якби чоловік одружився з жінкою не свого класу – наприклад, якби дворянин одружився з простою селянкою, що було б досить незвично – то нареченій відразу дали б дворянський титул. Прямо протилежне застосовувалось для жінок. Якби дворянка вийшла заміж за простолюдина, вона зрештою мала би знайти ще більше грошей, щоб уникнути сповзання вниз по соціальних сходах. Так само, як і сьогодні, від жінки очікували бути найкрасивішою, найрозумнішою, найкращою з усіх. І, звісно, жінки програвали у цьому безглуздому змаганні. Перш за все, вплив жінок неухильно слабшав у міру дорослішання. Власне, вони ставали «невидимими», щойно їм виповнювалося сорок. Змусити себе зникнути, безперечно, було відчайдушним ударом по самоствердженню Єлизавети.

У «Корсеті» Єлизавету переслідує доля. Все, що вона робить, намагаючись відволіктися, здається марним, поки імператриця зрештою не прийде до трагічного фіналу. Хіба вона не могла врятуватися?

Думаю, Єлизавета впродовж усього життя страждала від якоїсь меланхолії, як це зазвичай було в ту епоху. Депресивні тенденції також було помічено в її родині. Єлизавета захоплювалась поезією, зокрема, віршами Генріха Гейне. Більше того, наркотики тоді вважалися медичним лікуванням. Кокаїн і героїн, звісно ж, проникають глибоко в мозок і змінюють людський стан. Ми завжди повинні враховувати подібний вплив, думаючи про Єлизавету. А потім, не забувайте про тугий корсет і те, що він робив із жінками – відчуття, наче постійно задихаєшся. Крім того, вона завжди піддавала себе своєрідним повільним тортурам через дієти і заняття спортом. Авжеж, вона це робила для того, щоби не втратити зв’язок із собою. Все це означало, що єдина можлива стежка, якию вона могла йти, ставала дедалі вужчою, тобто знайти вихід з цієї пастки ставав все більш малоймовірним. Оскільки я зрозуміла, що граю роль і, звісно, поступово дійсно співпереживала обмеженням, з якими стикався мій персонаж, я часто намагалася дати Єлизаветі трохи більше свободи своєю грою. Знімаючись, я часто думала: «Я даю їй змогу робити все те, чого вона тоді була позбавлена». Тож я курила, показувала середній палець, вкорочувала волосся. Будучи актрисою, я прихильниця протиріч і сюрпризів. Ось чому я часто блазнювала у перервах між зйомками. Я таким чином експериментувала і шукала відповідь на доволі важливе питання: «Що станеться, коли ми всі перестанемо вдавати з себе когось?».

Читайте також: МАРГО РОББІ ПРО РОБОТУ НАД ФІЛЬМОМ «ВАВІЛОН», СЕКС-СИМВОЛІВ ГОЛЛІВУДУ ТА ЗАПАЛЬНІ ТАНЦІ