Дрю Беррімор згадує, як мама відправила її до психлікарні у 13 років.

Актриса щиро розповіла про те, що сталося з нею за рік і про пригоди юного життя.

Можливо, Дрю Беррімор і стала знаменитою ще в дитинстві, але її подорож до Ла-Ленда явно була не надто гламурною.

У новому інтерв’ю з Говардом Стерном актриса поділилася новими деталями випадку, коли мама актриси поклала її в клініку для психічно хворих людей цілих 18 місяців.

«До цього я глузувала з подібних місць, проте якщо порівняти моє життя в Малібу і досвід, отриманий у клініці, то виходить величезна різниця. Я була на місці під назвою Van Eyes Psychiatric півтора роки. Там не можна було жартувати чи ледарити. Якщо ви намагалися це зробити, то відразу або потрапляли в кімнату з м’якою оббивкою, або вас укладали на носилки і зв’язували».

Зірка «Ангелів Чарлі» пояснила, що її мати, Джейд Беррімор, прийняла рішення відправити доньку в подібну установу, тому що вона була безрозсудною юною зіркою, яка мала «надто багато ресурсів». Дрю згадує ті нелегкі часи: «Я ходила до клубів, а не до школи, викрадала машину мами, і, знаєте, я остаточно втратила контроль. Так що іноді це було дуже весело, а іноді я так злилася, що потрапила в те місце».

Читай також: Джилліан Андерсон зіграє легендарну першу леді в однойменному серіалі

Те саме місце, яке Дрю називає кімнатою з м’якою оббивкою, служило способом «остудити» актрису. Там вона проводила по кілька годин поспіль із зв’язаними ззаду руками. Актриса визнала, що це була крайня форма дисципліни, але згодом вона зрозуміла, що це було саме те, що їй потрібне.

«Я спитала себе, чому це відбувається. І я подумала, можливо, мені потрібна найшаленіша форма структури, тому що все було настільки доступним і зіпсованим у моєму світі, що, можливо, знадобиться щось подібне — радикальне, щоб почати нове життя», — пояснила Беррімор. «Я не могла цього зрозуміти місяців шість чи вісім. Я була дуже зла і не могла розмірковувати конструктивно». 

Озираючись на минулий досвід, Дрю визнала, що тепер вона краще розуміє рішення, прийняте її мамою.

“Після 30 років терапії, душевних пошуків, народження дітей, я тепер можу сказати, що мама розуміла, що створила монстра”, – розмірковує Дрю. І вона не знала, що робити з ним. За три десятиліття постійної терапії Дрю нарешті вибачила маму за той її вибір. «Вона, напевно, відчувала, що їй більше нема куди звернутися. І я впевнена, що вона жила багато років із почуттям провини за створення монстра, а потім, я думаю, вона жила з величезним болем на серці, а я сама довго з нею не розмовляла».

Відносини мами та доньки тепер стали набагато кращими, і підказали Дрю, якою матір’ю вона хоче бути сама.

«Одного разу, коли сталася певна ситуація, я сказала своїй дочці, що я їй не друг. І ніколи їм не буду. Я її мама. У мене була мама, яка водночас була і подругою, і так робити ми більше точно не будемо».