Інтерв'ю Marie Claire: Нетта Барзилай про прийняття себе, службу в армії та моді

Переможниця "Євробачення-2018", ізраїльська співачка Нетта Барзілай виступила у Києві в рамках Atlas Weekend. Заступник головного редактора Marie Claire Олена Заєць поговорила з нею про прийняття себе, службу в армії та сімейну реліквію.

— Нетто, як із маленької ізраїльської дівчинки виросла така велика яскрава артистка?

— До 6 років я жила в Нігерії та виховувалась у групі з 7 дітьми з різних країн – серед них були африканці, азіати, європейці. Ми всі були різними, але не відчували відмінностей, і я була дуже популярною – творчою маленькою артисткою, дивачкою, мені подобалося все блискуче, я любила носити боді і не надавала значення тому, як я виглядаю. І ніхто не торкався цієї теми. Потім ми з батьками повернулися до Ізраїлю, я пішла до першого класу і опинилася в оточенні 40 світлошкірих дітей. У мене ж було закордонне виховання, акцент, я була повненькою і тому мене багато цькували. Я перестала хотіти бути дитиною і намагалася стати дорослою, почала носити все чорне, іноді навіть піджаки та костюми.

У віці 18-19 років я почала виступати та шукати себе як артистку. Тоді я співала в барах, і зі мною розплачувалися не грошима, а пивом – я дуже багато пила. І чим смішніше я виглядала, тим більше дозволяла своїй внутрішній дитині вирватися назовні. У дітей немає кордонів, вони не приймають все надто серйозно, вірять, що світ розфарбований у рожевий, блакитний та інші яскраві кольори. Вони наївні і хочуть, щоб люди просто їх любили та хочуть любити у відповідь. Так і в моїй музиці, яку я вже випустила, і в тій, що ще запишу, я збираюся звільнити мою внутрішню дитину. До речі, відео Bassa Sababa, яке ми знімали у Києві, багато що може про нього розповісти. Це чисті нефільтровані емоції, все дуже прозоре та легко. Багато музикантів сприймають свою музику занадто серйозно – це як любов, ненависть чи війна. Я ж бачу це як яскравий бабл-гам, але водночас думаю про те, що глибоко мене хвилює. З таким яскравим відеорядом я можу дуже подобатися дітям, але вірю, що торкаюся багато серйозних тем.

- Ти збираєшся випустити дебютний альбом?

— Найближчими місяцями я планую видати міні-альбом. А ось повноцінний альбом для мене – це зарано. Все сталося занадто швидко - адже я навіть не могла подумати про те, що зможу в своєму житті записати альбом! І навіть про те, щоби писати пісні. Після перемоги на "Євробаченні" я обіцяла людям: "Так, через два місяці я випусту нову пісню, а потім альбом!" Тоді я не усвідомлювала, наскільки я перфекціоністка, і потребую того, щоб все було справжнім. На відміну від інших музикантів, мені нелегко сісти і писати музику – потрібна команда, мені потрібно бути оригінальною, треба зламати систему.

— Крім того, що ти перфекціоністка, що ще можеш про себе розповісти?

— Я як нестримна дитина. Якщо побачу щось, чого хочу, то так прямо скажу. Якщо я захочу щось з'їсти, я це з'їм, якщо захочу потанцювати, танцюватиму, якщо мені захочеться щось сказати, не промовчу. Я не маю фільтрів. В останній рік я вирішила для себе припинити приймати брехню або політкоректність, це нікому не приносить користі. Ти маєш говорити людям правду, те, що думаєш. Також я дуже лінива, мені доводитися з цим боротися щоранку, вибираючись із ліжка. Я люблю багато спати, дивитися телевізор, хоча я не маю на це часу і доводиться себе обмежувати. Я обожнюю моду та макіяж, я єдина персона в Ізраїлі, яка мандрує з бьюті-командою. Думаю, я досить розумна та дуже вимоглива до себе. І така ж вимоглива до свого оточення – я чекаю від себе максимальної віддачі, і того ж хочу від них, і вони від цього страждають. Взагалі команда для мене має величезне значення, тому що в минулому я була дуже самотня. А зараз вони – моя сім'я та друзі, я також не живу сама, поділяю житло.

- Наскільки велика у тебе команда?

— Моє близьке коло – це музичний продюсер Авшалом, менеджер Надав, з яким ми однолітки й познайомилися в армії та закохалися одне в одного – але не в романтичному розумінні, а у творчому – він дуже талановитий у всіх починаннях. Моя бьюті-команда – стиліст по волоссю Аві та візажист Ераніс, стиліст Ітай, вони неймовірні. Також піар-менеджер Амнон. Це ті люди, з якими я подорожую світом. Вони для мене усі.

— Чи є щось, що ти з собою завжди береш у дорогу?

- Є пара штанів, які я постійно ношу. Але загалом я не прив'язана до речей. Хіба що кільце, яке дуже люблю. Я успадкувала його від бабусі – то вона завжди зі мною. Вона померла, коли мені було дванадцять років, і кільце мало перейти до мене, коли я вийду заміж, але перед “Євробаченням” я попросила дідуся віддати його мені раніше.

— Розкажи про свою бабусю.

- Вона була директором на фабриці. Дуже великою жінкою, що важила сто п'ятдесят кілограмів і знала, як грати на всіх музичних інструментах світу. Коли вона вирушала у подорожі з дідусем, то привозила замість сувенірів акордеон, флейту тощо. Вона не мала музичної освіти, але вона могла грати на будь-якому інструменті. Вона також любила брудно жартувати. Бабуся була чоловікоподібною і дуже сильною, але водночас м'якою. Моя мати дуже схожа на неї. Мені було дуже боляче втратити бабусю.

— Для багатьох ти – приклад бодіпозитиву. Що тобі означає поняття краси?

- Цікаве питання. Краса – це ваша подорож у світ гармонії із собою. Чим більше людина перебуває у злагоді з собою, любить себе, тим сильніше це проявляється зовні, вона любить світ, і це красиво. Коли людина має співчуття до себе, вона прощає себе, любить навіть свої недоліки, ти відразу відчуваєш це. І якщо ти стаєш на шлях прийняття себе, то бачиш, як багато людей страждають і ти починаєш відчувати почуття емпатії до них. Я вважаю це вірним способом стати гарною людиною. Ось що, на мою думку, означає краса.

— Чого тебе навчила армія, де ти проходила обов'язкову службу?

— Нам показували, як поводитись з гвинтівкою М16, але це не головне, чому я там навчилася. В Ізраїлі всі повинні служити в армії. Там ти опиняєшся в одному просторі з тими, з ким ніколи б не перетнувся в реальному житті. Зазвичай ти оточуєш себе друзями та близькими по духу людьми, а тут тобі день і ніч доводиться бути з кимось, з ким би ти не думав заводити дружбу, і вам доводиться рятувати життя один одного на полі бою. Отже, в Ізраїлі всі відчувають єдність і всі рівні. Директор компанії та продавець фалафеля можуть чудово спілкуватися, бо вони разом служили в армії. Соціальний розрив не такий великий, при цьому багато небагатих, але духовно у нас у всіх багато спільного. Армія виховує впевненість у собі. Я навчилася там приймати людей, відмінних від мене, прямо дивитися їм у вічі – без почуття переваги чи страху на рівних.

— Наш редактор відділу моди навчається в Тель-Авіві, і свого першого дня бачила тебе в бургерній. Розкажи про улюблені місця у місті.

— По-перше, я раджу сходити на блошиний ринок у Яффі, у стародавньому місті. Там можна знайти багато вінтажних речей з історією та антикваріату, який я обожнюю. Є також особливе місце, де я виступала, коли ще не була знаменитою. Він називається Pasáž, там збираються любителі r&b, але щонеділі – вечір блюзу.

— Ти маєш дуже яскраві костюми на сцені. А що у звичайному житті – ось зараз, наприклад, ти у всьому чорному.

— Зараз я тобі покажу, у що зазвичай одягаюсь (показує фото на смартфоні – прим. МС). Я люблю вуличний стиль одягу, яскраві кольори, принти.

— А що скажеш про ізраїльських дизайнерів?

- Люблю дизайнера Alon Livne, він одягав мене на "Євробачення" цього року. Ми з ним експериментуємо з боді, тому що я дуже люблю свої сильні потужні ноги, мені подобається їх показувати, і ми з Алон будуємо образи навколо них. Він, до речі, працював із Бейонсе та Леді Гагою – дуже талановитий хлопець. В Ізраїлі багато молодих дизайнерів – все, що ви бачите на мені, спеціально шиється під мою нетипову фігуру. Хоча насправді не таку вже й нетипову – є багато жінок мого розміру і для мене справжня загадка, чому це не враховують виробники одягу. Це проблема, яку неодноразово обговорювали. У березні цього року я брала участь у показі у рамках Tel Aviv Fashion Week, який наробив галасу. У знаменитої ізраїльської супермоделі та зірки Instagram Нети Алчімістер є пляжний бренд Bananhot, і вона запропонувала мені вийти на подіум разом, в однакових купальниках. В юності я ніколи не ходила на пляж чи басейн, бо боялася, що про мене скажуть люди. На пляжах ви побачите не так багато жінок великого розміру в купальниках, тому що "купальники - для худих". Але ж пляжі – для всіх! Якщо ти хочеш bikini body, тобі потрібне лише тіло, і все! Для мене показ був такою ж важливою подією, як і Євробачення, до того ж я вийшла на подіум під ремікс своєї пісні Bassa Sababa. Я хотіла показати всім, що ви повинні любити себе, і тоді інші це помітять. На подіумі я не виглядаю гірше за моделі, хоча вони суперзірки. На мою думку, я навіть гаряча! Щоб зважитися на щось подібне, ви повинні любити себе і мати почуття стилю. Більше нічого не треба.

— А як же сміливість?

— Спочатку сміливість, а потім стає легко! Вам не потрібна відвага кожен день, але бути хоробрими та приймати нові виклики – це те, що ми, як люди, зобов'язані робити.

Фото: Олексій Пономарьов