Інтерв'ю з поетом Ванею Якимовим

Алла Родигіна поговорила з поетом Ванею Якимовим про відповідність його поезії реальному життю, любові та романтиці.

В одній із бесід ви процитували Євгена Євтушенка в контексті неприпустимості роздвоєння життя на сценічне та побутове. Все що ви робите, це особиста історія?
Так. Відсотків дев'яносто я списую із себе.

А ви не боїтеся так відкриватись людям?
Абсолютно ні.

Люди пізнають себе у ваших віршах?
Так, це можна легко відслідкувати за коментарями в соцмережах, де читачі часто пишуть: «Ване, ти ніби знаєш мою історію і пишеш про мене».

А щодо конкретних людей, яким ви присвячуєте вірші?
Враховуючи те, що мені не 18 років і цим людям теж, вони реагують із вдячністю, усмішкою та їм дуже приємно.

Існує думка, що найплідніший період для творчості – це час особистих страждань. Чи це правда?
Не зовсім так. Я думаю, що будь-якій людині – і поетові, і художнику, і інженеру, і бухгалтеру – треба пережити певний набір обов'язкових почуттів. Це і взаємне кохання, і невзаємне, і дружба, і зрада. Інакше він не буде повноцінним. А процес вигадування починається набагато пізніше, коли ти пережив це все, зробив висновки, хочеш поділитися з публікою результатами своїх перемог у рими.

Тобто вірш не може народитися в серцях, цієї ж хвилини?
У когось може бути й так народжується. Але ж у мене такого не було.

У ваших віршах часто читається світлий смуток, ніби ви ні на кого і ніколи не тримаєте зла. Як зберегти саме це почуття, а не злість та образу?
Потрібно розуміти, що негативні почуття несуть руйнівну функцію. Варто намагатися мислити позитивно. Тим більше у творчості – тому матеріалі, яким ти ділишся з оточуючими.

Ви одразу до цього прийшли, чи були певні муки?
У мене такий код. Я так прошитий. Тому, мабуть, одразу.

Ви одного разу сказали, що не вважаєте себе романтиком, що все це закінчується у віці від 20 до 30 років.
Якщо все гаразд, воно має закінчитися.

Що вбиває романтичні пориви?
Нічого. Це природний процес та розвиток людського життя. Романтика має йти.

Це можна списати на вік та мудрість?
Це якось похмуро звучить (усміхається). Швидше, можна списати на природний перебіг подій. Пам'ятаєте цю фразу з «Іронії долі, або З легкою парою»? «Ми перестали лазити у вікна до коханих жінок…». І це нормально.

Не нудьгуєте на той час?
Ні, адже це місце не пустує. Натомість приходить інше сприйняття, не менш гарне. Багате, оксамитове.

Що для вас означає любов?
Кохання – це коли вам добре вдвох. Як сказав один мій товариш, кохання - це якщо не хочеться тікати від людини, коли є бажання до неї завжди повертатися.

Ви влюблива людина?
Не можу сказати точно. Швидше ні, але все пізнається порівняно. Я не дуже вірю в кохання з першого погляду. Мені здається, що це казки для приїжджих. Кохання з'являється лише з часом.

Яку книгу ви порадите прочитати у лютому?
"Горе від розуму". І в лютому, і в березні, і листопаді. За рік – щоб усі прочитали (посміхається).

Чому саме її?
Тому що вона досконала та відповідає на всі запитання.