Кіану Рівз пожартував, що вже 30 років одружений з Вайноном Райдер
Схоже, що тільки смерть може розлучити цю парочку.
Актори, які одного разу грали закоханих у фільмі Френсіса Форда Копполи 1992 року, "Дракула" в одній зі сцен одружилися. Проте, технічно їх можна вважати справжньою парою й у реальному житті.
57-річний Рівз пожартував, що у картині всі обряди проводив справжній священик, тому його та 50-річну зірку “Дуже дивних справ” у якомусь сенсі можна вважати чоловіком та дружиною.
«Вся весільна церемонія проходила зі справжніми священиками. Вайнона сказала, що ми одружені. Коппола сказав, що ми одружені. Тому я так розумію, що в очах Бога ми є чоловіком і дружиною”.
У 2018 році під час інтерв'ю для Entertainment Weekly Райдера зізналася, що і Кіану справді одружилися у церкві в Лос-Анджелесі.
“Ми й справді у “Дракулі” стали чоловіком та дружиною. Клянусь Богом, я думаю, що у реальному житті ми одружені. У тій сцені Френсіс використав справжнього римського священика. Ми найняли його, і він зробив усі необхідні процедури. Тому думаю, що в реальному житті ми — офіційна пара”.
Сам Коппола також у 2018 році розповідав Guardian, наскільки він пишається сценою, що вийшла.
Читай також: МОДНИЙ СЮЖЕТ: РОЗМОВА З УКРАЇНСЬКИМИ ДИЗАЙНЕРАМИ МОВИ ОРИГІНАЛУ — Крістіна БОБКОВА, БРЕНД BOBKOVA
“Це було дуже красиво та автентично, тому що ми провели повністю церемонію і навіть запросили реального священика. Тому, коли все було зроблено, ми зрозуміли, що Кіану та Вайнона – чоловік і дружина як результат знятої сцени”.
Райдер та зірка фільму "Джон Вік" є близькими друзями вже кілька десятиліть, і з часів "Дракули" знялися ще в кількох спільних картинах ("Помутніння", "Приватне життя Піппи Лі", "Як одружити холостяка").
Розмови навколо минулих чи потенційних весілля Кіану Рівза циркулюють вже кілька днів. Так, в інтерв'ю для грудневого номера Есквайр Сандра Буллок (подруга і часта колега Рівза) помітила, що вони вдвох легко могли б прожити разом.
“Кіану — такий хлопець, який, як на мене, залишається у дружніх стосунках із кожною жінкою, з якою раніше зустрічався. Не думаю, що на цьому світі є хтось, хто може сказати про нього щось жахливе. Тому, можливо, ми вижили б разом. Не знаю. Але нам цього не довелося робити. Нам довелося дорослішати по різні боки життя, і тепер ми часом зустрічаємося за вечерею, і намагаємося працювати разом. І чим більше часу минає, тим більше я дивуюся цією людиною. Чи могла б я сказати так, якби він кинув мене і розлютив? Ймовірно, що ні”.