"Я щиро рада, що ви, українці, стали ще сильнішими": Джессіка Честейн дала ексклюзивне інтерв'ю напередодні української прем'єри “Материнський інстинкт”

4 квітня на всі великі екрани країни виходить психологічний трилер “Материнський інстинкт”. Головні ролі виконали суперзірки та подруги в реальному житті - Джессіка Честейн та Енн Гетевей. За сюжетом, який є адаптацією світового бестселера "Дуелі" бельгійської письменниці Барбари Абел, у подруг Еліс і Селін є все - люблячі чоловіки і діти, комфортне життя в заможному пригороді. Але трагічний випадок знищує ідеальну гармонію, й перетворює ідилію на пекло. Про роботу над фільмом, стосунки суперзірок на знімальному майданчику та поза ним в ексклюзивному інтерв’ю розповіла Джессіка Честейн.

Джессіко, нарешті на екрани виходить важливий і вкрай очікуваний проєкт, який ви готували два роки. Які ваші емоції?

Ну, я дуже хвилююся! Це мій проєкт, в якому я не тільки граю, а який й продюсую. До нього я у прямому сенсі слова маю материнські відчуття. І не тільки тому, що я грала роль матері. (Усміхається.) Я відповідала за виробництво як продюсерка та дуже зблизилася з нашими дітьми на майданчику - Імоном О’Коннеллом та Бейленом Д. Біліцом, які відповідно зіграли Тео та Макса.

Тим паче, ми стартували в розпал пандемії, коли життя в усьому світі стало "на паузу". Та і знімальний процес був обмеженний карантинними правилами. А зараз - все по-іншому. Ми працюємо та живемо оффлайн.

Цей фільм - ваш спільний проєкт мрії з Енн Гетевей. Ви зазначали, що давно шукали особливий сценарій. Чому вибір пав саме на “Материнський інстинкт”?

Так, ми дійсно дружимо з Енн. Я знаю, що ми руйнуємо міф про відносини жінок у Голівуді. (Усміхається.) Але дружба у професії можлива і я знаю багато прикладів. Тим паче, ми дуже різні, ми пройшли схожі, але різні шляхи. Нам цікаво разом й на майданчику ми доповнюємо одна одну. Ми вже зустрічался на знімальних майданчиках “Інтерстеллар” та “Час Армагедону”. Це були чужі проєкти, де ми були просто акторами. Тим паче, якщо ми говоримо, наприклад, про роботу з Крісом Ноланом (“Інтерстеллар”), то ти виконуєш тільки те, що він хоче. Це стосується, жінок та чоловіків, які у кадрі та поза ним, і це не є таємницею. В цьому, певно, секрет його успіху. Але про імпровізацію потрібно просто забути.

Той самий особливий сценарій ми шукали для себе років пять. Я побачила бельгійську екранізацію роману “Дуелі” Барбари Абель від режисера Олів'є Массе-Депасса на фестивалі в Торонто. І закохалася у стрічку, а після того, як прочитала першоджерело, вже не могла забути цю історію. Я одразу подумала, що це буде неймовірний фільм, якщо цю історію трохи переробити. Дії роману відбуваються в Європі 60-х, ми ж перенесли його в Америку.

Що саме вас вразило в сюжеті “Материнського інстинкту”?

Ця історія про дружбу та материнство в основі, але вона досліджує як кожен по-різному ставиться до трагедії.

У нашому фільмі багато уваги приділено гендерній політиці тх часів, та ролі жінки у того часному суспільстві.

Це правда, що саме ви підключили Енн Гетевей до проєкту, але вона не хотіла грати цю роль?

Як я вже казала=їх, ми давно шукали чудовий сценарій для того, щоб зіграти разом. Але, ця історія дуже важка. Особливо важка для матерів, та й для будь-якої людини, будемо відвертими. У Енн надскладна та емоційна роль. Від неї вимагалося у прямому сенсі зазернути в очі своїм найстрашнішим думкам. Як би вона почувалася, якби втратила дитину? Щоб робила? Чи пережила б це?

Не можу не запитати, з трейлеру складається враження, що ваш фільм - це оммаж трилерам Альфреда Гічкока?

Ми зробили історію, яка переходить від приміської драми до реального трилера Гічкока. Селін (Енн Гетевей) — персонаж, який щойно загубився в трагедії, і це також був персонаж, з яким ви ніколи не здогадаєтеся, що це станеться. Найцікавіше у фільмі полягає в тому, що ти не знаєш, що відбувається в головах Еліс чи Селін.

Протягом фільму напруга зростає. На початку фільму все про емоції та горе, але потім ця параноя розвивається разом з героїнями. Ви до кінця не будете знати, що відбувається насправді: де вигадка, а де реальність. І звісно, вас просто шокує кінцівка. Я ще не бачила людини, яка б не здивувалося тому, шо відбувалося насправді. (Усміхається.)

Костюми та інтер'єри у фільмі просто вражають! Розкажіть про роботу над ними.

О, дякую! Це завдяки нашій команді. Ви не повірите, але ми знімали натуру. Це не декорації і навіть не комбіновані зйомки. Ми знімали у будинках в Нью-Джерсі і так вийшло, що в них мало, що змінилося. Зніматись в справжніх інтер'єрах було чудово і це допомогало в роботі, особливо дітям. Нам довелося окремо оздоблювати два розкішніх сади, які важливою частиною фільму і без яких було неможливе життя багатих людей у предмісті у той час. Коли ми побачили, що вдалося зробити за такий короткий час, то не повірили очам.

З художницею по костюмам Мітчелл Треверс ми вже працювали раніше у фільмах «Джордж і Теммі» та «Очі Теммі Фей», і з Енн вона працювала у «Вісімці Оушена» - так що ми були спокійні та впевнені з нею. Вона дуже добре володіє психологією персонажів та виражає їх риси і стани у гардеробі.

Для створення костюмів використовувалися справжні вінтажні каталоги. Образи, що ви бачите, - справжні. Ми прагнули відійти від карикатурності та не занадто закохувалися у моду того часу.

Наприкінці розмови ми не можемо не згадати про вашу підтримку нашій країні. Що ви хочете передати глядачам?

Підтримувати Україну та українців - це честь. Я щиро рада, що ви стали сильнішими та маєте змогу дивитися фільми у кіно. Для нас митців, це - радість, що наші фільми хочуть дивитися та дивляться попри все. До нових зустрічей. Обов'язково зустрінемося знов у Києві.

Переклад та адаптація інтерв'ю: Дмитро Онищенко