UA
RU

Три історії про модельний бізнес, телебачення та славу

Редагувати переклад
«Коли подяка багатьох одного відкидає всякий сором, виникає слава», - так писав Фрідріх Ніцше, виділяючи для слави основний показник – подяку. Про те, що таке слава у сучасному світі, про тонкощі роботи моделлю та про кохання з телебаченням ми поговорили з трьома актрисами, моделями та ведучими – Іванною Онуфрійчук, Ганною Гресь та Амандою Іроанья.

 

 

Історія перша. І ванна

 

 

Три історії про модельний бізнес, телебачення та славу.

Іванна Онуфрійчук, модель, актриса, яка веде шоу «Без галстуха» на НЛО TV

 

 

Модельне життя у мене почалося ще коли я була студенткою третього курсу АМСУ (Університет митної справи та фінансів у Дніпрі). Я чула багато негативу від оточуючих про цю сферу, і спочатку побоювалася погоджуватися на пропозиції скаутів, які на кожному кутку запрошували мене піти до них в агентство. Але потім я таки вирішила сама почитати про модельну сферу і зрозуміла, що тут, як і в будь-якій іншій професії, є як світлі, так і темні сторони, і кожен сам для себе вирішує, яким шляхом йому йти.

 

 

Під час роботи моделлю у мене кардинально змінилася думка про цю сферу. Хоча, повторюся, дуже багато хто говорив, це «брудно, це як проституція та ескорт». Не приховую, мені не раз пропонували всякі «цікаві варіанти», знайомства, але я відразу зрозуміла, що на «темний бік» ніколи не перейду. Для мене набагато важливіша мої репутація, гідність, моє ім'я та моє майбутнє, яке залежить від цього.

 

 

Модельний бізнес досить кардинально змінив моє життя. Змінився її темп, оточення змінилося, з'явилися нові знайомства. Я зрозуміла, що я можу бути не тільки розумною, але й користуватися своєю красою і бути успішною як модель і, в майбутньому, як актриса, і що я хочу розвиватися у цій сфері.

 

 

Три історії про модельний бізнес, телебачення та славу.

 

 

Напевно, найважливіше, що я ще сильніше переконалася: те, де я навчалася (в академії митної служби України) і те, до чого я начебто йшла – це не моє. Я вкотре зрозуміла, що я людина творча, яка любить зйомки, медіа, фотосесії та все, що з цим пов'язано. Тому коли почалися мої перші покази, мої перші зйомки в рекламі, на телебаченні, перші обкладинки – я все це пішла з головою. Почала займатися цим на професійному рівні ще під час навчання в академії, і вже тоді розуміла, що на держслужбі я затримуватися не буду.

 

 

Ще під час роботи моделлю я займалася акторською майстерністю, ходила на курси постановки промови. Але у модельній кар'єрі великого майбутнього не бачила. Я дізналася, що модельну кар'єру потрібно починати ще в дитинстві, років о 12-13. Плюс, я побачила, що як такий модельний бізнес в Україні ще дуже нерозвинений. Тож чудово розуміла, що у свої 20-ть років велику модельну кар'єру я не побудую – по-перше, тому що вже «пізно», і тому що в Україні все ще на початковій стадії у цій сфері.

 

 

Телебачення трапилося у мене в той момент, коли я таки пішла з держслужби, пропрацювавши два роки після закінчення академії. Просто настав момент, коли я зрозуміла, що я не маю часу на держслужбу, яка мені не подобалася, абсолютно не надихала і не приносила грошей. І я, не розповівши батькам – бо вони вірили у мене як у держслужбовця, мама думала, що я буду «генеральшою» – пішла звідти.

 

 

Три історії про модельний бізнес, телебачення та славу.

 

 

І з усією силою поринула у розвиток себе як медіа-особи. У мене вже були зйомки в рекламах, епізодичні ролі в серіалах, я підшукала школу телеведучих, займалася там понад півроку, закінчила її. Вже на навчанні я зрозуміла, що не хочу бути звичайною ведучою новин, а хочу бути ведучою власного проекту – ще не знала якого, але вже почала думати над цим. Зрозуміла, що для початку потрібно набратися досвіду в роботі, і до власного шоу потрібно попрацювати ведучою якогось розважального проекту – почала ходити кастингами, шукати підходящі. Один мій знайомий сказав, що директор телеканалу RU Music (наразі це EU Music) шукає ведучу. Я одразу пішла на прослуховування, прийшла до студії, мені включили суфлер, я успішно впоралася із завданням…

 

 

Єдине, мені сказали, що трішки доведеться попрацювати, бо я закінчувала телешколу як ведуча інформаційних програм – новини, а розважальний формат – це трохи інше. Місяця півтора довелося переучуватися жестикулювати, навчитися емоціонувати, навчитися іншої інтонації. Так я почала працювати ведучою музичного каналу. Пропрацювала більше року і стало не цікаво, а паралельно я продовжувала думати про власний проект. І коли в мене вже назріла ідея шоу «Без галстука», я почала пропонувати його різним каналам, з НЛО-ТВ ми зійшлися.

 

 

 

 

 

Що мені подобається у цій професії? Її культура, у сенсі слова. Телеведучий – це особа певного телеканалу, яка створює бренд, імідж цього каналу. У ведучого завжди має бути ідеальна зовнішність, культура спілкування, культура подання інформації та взаємодії з іншими. Для мене телеведучі – це люди високого рангу, яких завжди поважають, цінують, до них прислухаються і вони впізнавані. Виникає своя аудиторія, шанувальники, довіра та симпатія глядача – це важливі заслуги ведучого. І, звичайно, завдяки цій професії відбувається спілкування з великою кількістю людей, у тому числі з визначними діячами, соціально значущими особистостями. Це політики, бізнесмени, артисти, медики – такі знайомства відбуваються і у мене в шоу. Ну, і ведучим непогано платять, я завжди знала, що професіонали дуже затребувані та високооплачувані.

 

 

Слава для мене – це можливість бути лідером думок, бути почутим, визнаним за таланти, вміння, ідеї та користь для суспільства. Це коли тебе цінують, на тебе чекають, слухають і прислухаються, дивляться і бачать.

 

 

Історія друга. Ганна

 

 

Три історії про модельний бізнес, телебачення та славу.

Анна Гресь, модель, актриса шоу «Мамахохотала» на НЛО TV

 

 

Ще з 11 років моя тітка говорила, що я маю бути моделлю, вже тоді я була висока і худа. А я бачила гарних моделей у журналах, і була зовсім не проти теж стати такою гарною «тіткою з обкладинки». Ми сходили з мамою до модельної агенції, але на це потрібні були гроші, яких у нас не було. Залишалося тільки мріяти.

 

 

Вже у 17 років у переході метро мені дали флаєр модельної школи. Я сходила, мама навіть взяла кредит на навчання, то я потрапила в модельний бізнес. Потім, щоправда, виявилося, що агенція була погана.

 

 

До моделінгу я була пацанкою: носила безформні речі, у мене не було суконь, я не вміла фарбуватися та посміхатися на камеру. Вже в модельінгу я поступово здобула жіночність і впевненість у собі, у мене з'явилися гарні фотографії, а також завдяки роботі я відвідала Китай і записала блог про кожний з 60 днів перебування там.

 

 

Три історії про модельний бізнес, телебачення та славу.

 

 

Ще у модельній школі мене пофарбували у блондинку, це було у квітні 2008 року. А у серпні цього ж року я вступила до КПІ. Закохалася у свого тепер уже чоловіка Рома Грищука (екс-ведучий шоу «Мамахохотала», депутат), який тоді був капітаном факультетської команди КВК. Він же, у свою чергу, дивлячись на мене, подумав: «О, прикольна блондинка, треба взяти її в команду, вона смішна». Так що, гадаю, новий колір волосся також вплинув на моє майбутнє. Поки я займалася модельнгом, встигла взяти участь у різних конкурсах, а також стала «Королевою КПІ 2012», фіналісткою «Міс Україна Всесвіт 2011» та представляла Україну на міжнародному конкурсі моделей «Baltic Beauty Contest 2011».

 

 

Завдяки Ромі, який мене помітив і запросив у факультетську команду КВК, я почала потихеньку грати на сцені та відкривати у собі акторські здібності. Потім ми вже стали університетською збірною, за кілька років потрапили до Вищої української ліги КВК до Маслякова. Трохи згодом ми з хлопцями вирішили зробити своє шоу, яке назвали «Мамахохотала». Нас помітили та запропонували ефір на телеканалі НЛО TV! Тож дякую тому модельному агентству, яке відправило мене на участь у перукарському шоу без оплати, просто «за досвід». Вони таким чином змінили мою долю, я знайшла коханого чоловіка і роботу, про яку раніше й не могла подумати.

 

 

Три історії про модельний бізнес, телебачення та славу.

 

 

У професії актриси мені подобається все: можливість проживати та приміряти різні образи, знімальний процес, споглядання результату, класні та талановиті люди навколо. Я дуже хотіла б зіграти головну роль у прокатному комедійному повнометражному фільмі. А також хотіла б спробувати себе у драмі. Нещодавно проходила чергові акторські курси, на яких у мені відкрили задатки драматичної актриси. Мені дуже сподобалася.

 

 

Слава для мене це ім'я. Нічого не означає. Але слава тисне. Ти не можеш бути собою, треба грати когось і завжди «тримати обличчя». Це трохи напружує.

 

 

Історія третя. Аманда

 

 

Три історії про модельний бізнес, телебачення та славу.

Аманда Іроанья, модель, що веде шоу «Оттак художник» на НЛО TV

 

 

Моїй мамі постійно говорили віддати мене в модельну школу через зовнішні дані і, власне, зростання. Вона, в цілому, була «за» і часто мені пропонувала, але я була дуже кмітлива і в дитинстві чомусь вважала, що моделі недалекі, і я ніколи не буду моделлю.

 

 

У 14 років я все-таки вирішила спробувати і закінчила школу при агентстві, що було абсолютною тратою часу та грошей, але стало поштовхом для початку. Мені подобалася можливість завжди бути різною, на кілька годин ставати і виглядати зовсім іншою людиною. Моя головна підтримка та поціновувач – це моя мама, ми з нею подруги. Насамперед, я показую всі фото- та відеороботи, інтерв'ю їй, і це єдина людина, чиє несхвалення (на щастя, це поодинокі випадки) може змусити мене змінити рішення.

 

 

Три історії про модельний бізнес, телебачення та славу.

 

 

Завдяки модельному, я швидше подорослішала та стала самостійною. Будь-яка робота, тим більше у ранньому віці, дисциплінує, розвиває багатозадачність, до того ж я активно працювала і паралельно навчалася на денній зміні у коледжі, доводилося поєднувати. Через жорстку конкуренцію завжди потрібно бути у формі і постійно працювати над собою, розвивати в собі нові навички, адже модельна робота не обмежується показами та зйомками. Думаю, ні для кого не секрет, що в моделінг є тонка грань, яку легко переступити і досить необдуманого вчинку, наївності і так далі. Тому варто чітко розуміти, заради чого дівчата туди йдуть: за «красивим» життям чи справді за кар'єрою.

 

 

І, звичайно, модельна кар'єра вплинула на почуття стилю та на все, що пов'язано з підбором одягу, аксесуарів, базової техніки макіяжу. Як мінімум, я одна з перших бачу та демонструю, що стане трендом у найближчому сезоні, а як максимум – невеликі привілеї у покупці. Найголовніше: саме завдяки моделінгу я потрапила на телебачення, про яке мріяла з дитинства!

 

 

Три історії про модельний бізнес, телебачення та славу.

 

 

Тож «тиві» – це було питання часу, до цього я прагнула. Те, як ми сприймаємо будь-яку інформацію, які вона викликає емоції та формування нашого відношення, безпосередньо залежить від ведучого. Це мене і вабило, тому що я знала, що хочу нести в маси здорову інформацію, легкість та гарний настрій. Потрапила до цієї сфери саме завдяки модельнгу. Менеджери, з якими я працюю, знали, що хочу бути телеведучою. І щойно з'явився кастинг, мене одразу запросили. Як бачите, я його успішно пройшла і стала свідомою на вже рідному телеканалі НЛО TV (Посміхається). Я цілеспрямована та амбітна, тому плани відповідні: більше працювати, більше проектів!

 

 

Слава для мене це відповідальність. Публічна людина автоматично стає прикладом для наслідування, та її обов'язок – нести правильні вчинки та культивувати в інших добро. Публічність і слава – це більше, ніж строкатий ім'я в заголовках, це про поліпшення та використання власного імені на благо, а не заради його.

Статті на тему