ЩИРІ 2019: 15 зірок знялися у благодійному календарі на тему українських свят

Маша Єфросиніна, Леся Нікітюк, Ната Філатова (ONUKA) та ще 12 українських зірок взяли участь у створенні благодійного календаря "Щирі", присвяченого традиційному вбранню та українським святам.

Історія «Щирих» розпочалася у 2014 році - 15 зірок взяли участь у зйомці в українських національних костюмах. Проект набув такої популярності, що став традицією. У 2016 відбулося продовження - «Щирі. Спадщина». Тематика календаря 2019 «Щирі. Свята».

Цей проект розпочинався як соціальна ініціатива, — зауважила організатор проекту, керуючий директор ТЦ “Домосфера” Наталія Кравець. — Ми хотіли показати яким гарним може бути український костюм та зібрати кошти на благодійність. Нині “Щірі” – це вже традиція. Через одяг, прикраси, символи ми розповідаємо історію свят, говоримо про сімейні цінності та обряди. Окрім цього, «Щирі» зроблять свій внесок у збереження української національної спадщини. Цього року ми реалізуємо проект у партнерстві із Національним центром народної культури «Музей Івана Гончара». Саме на його підтримку буде передано весь прибуток від продажу благодійного календаря.

Загалом за 17 годин зйомки українські зірки приміряли 20 строїв, які відобразили 100-річну історію українського одягу з різних регіонів країни: Західне Поділля, Покуття, Середнє Подніпров'я, Гуцульщина, Галичина. Щомісяця у календарі присвячено традиційному українському святу, на що вказують атрибути та елементи одягу.

Я відкриваю календар, я – місяць січень, – розповідає телеведуча Леся Нікітюк. - Різдво, коляда - саме пік, скажемо так! Мороз, сніг! Усі дівчата вбираються та йдуть колядувати. У дитинстві я завжди колядувала. Для нас із братом та всіх близьких це було велике свято. Після коляди ми збиралися за одним столом, рахували гроші, ділилися цукерками. Було казково!

Певні місяці календаря присвячені найбільш очікуваній у кожній сім'ї події - весілля. Раніше дівчину одягали у щедро прикрашений вінок, як символ невинності та краси. Під час зйомки проекту “Щирі”, заплітаючи волосся для образу нареченої, вся команда співала, адже за давньою традицією саме обряд одягання молодої до шлюбу оспівувався найбільше.

Команда Музею Івана Гончара та стиліст зйомки - дизайнерка Наталія Каменська, створили автентичні образи. Серед елементів одягу сорочка з унікальним кучерявим гуцульським швом - коли на одному рукаві було понад тисячу маленьких спіралок. Щоб вишити таку сорочку, необхідно витратити більше чотирьох місяців. Сорочку дівчині до Великодня часто шила вся сім'я, оскільки сама могла не впоратися.

Є також спідниця, яку називають серпанок з набійкою. Для того, щоб створити на ній свого роду "принт" із коричневих цяток, брали дерев'яні штампики і били по тканині. Крім того, вона рясно заплісована. Прати спідниці було небажано, адже заплісувати її знову надзвичайно складно.

Для зйомок використали оригінальні коралові намисто, які сьогодні вже неможливо зробити. Через забруднення навколишнього середовища корали, з яких у XVIII-XIX столітті робили прикраси, вже назавжди втратили свій характерний червоно-морквяний колір.

Український одяг дуже різноманітний. Цих речей зараз все менше і музеї начебто нашого не мають можливості поповнювати колекції швидко. Але від часу відкриття нашого музею минуло 25 років і колекція, з якої розпочався музей Івана Макаровича Гончара, завдяки зусиллям родини Гончарів фактично подвоєно, — розповідає заступник директора з нематеріальної культурної спадщини Мирослава Вертюк. — Проект «Щирі» – це можливість сильно, якісно та красиво відповісти на сучасний запит інтересу суспільства до пізнання українських традицій. Календар традиційних свят є духовною та естетичною структурою, за якою жив український народ. Зараз саме час для відновлення матриці наших свят та можливості впорядкувати традиції. Якщо ми зможемо відновити цей фундамент за допомогою календаря та поєднати суспільство навколо перевірених віками ідей та цінностей – це буде вагомий результат.

Виставка проекту «Щирі» розпочнеться 14 листопада у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара».

[mc_gallery id=132072]