Сильніші разом: як 5 українських дизайнерок об’єднались для підкорення Парижу

Український Жіночий Альянс Індустрії Моди (UWFIA), заснований у Києві п’ятьма українськими дизайнерками брендів Nadya Dzyak, Chereshnivska, Grie, Sayya та Tamar Keburia, організував захід в рамках Паризького тижня моди за підтримки Програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України”. Нам вдалося поспілкуватися в паризькому шоу-румі VETEMAZE, де дизайнерки UWFIA презентували свої колекції SS`24.

За яким принципом було обрано бренди, які залучені до UWFIA?

Ірина Кохана (Chereshnivska): Ми підібрали різні бренди, але всі вони мають виробництва в Україні, та їх єдинає спільна мета – популяризувати українську моду за кордоном.

Тамріко Кебурія (Tamar Keburia): До того ж ми зламали стереотип, що модна індустрія токсична, й бренди не готові допомагати та підтримувати один одного. У нас все навпаки.

Як і стереотип, що українська мода нікому нецікава?

Аліса Грішаєва (Grie): Байєри, які приходили до нас, були здивовані тим, що в Україні щось відбувається.

Люба Макаренко (Sayya): Вони були здивовані тричі. По-перше, що в Україні є мода. По-друге, що в Україні всі працюють під час війни. По-третє, що речі, створені під час війни, життєрадісні! (Усміхається.)

Надя Дзяк (Nadya Dzyak): Дехто вважає, що ми повинні робити все в чорних кольорах… А ми навпаки створюємо яскраві та якісні речі, приділяємо багато уваги дизайну. Саме тому обирають нас, а не через жалощі та благочинність. Не треба нас купувати, тільки тому що ми з України.

Надя Дзяк, бренд Nadya Dzyak

Ірина Кохана, бренд Chereshnivska

Будучі в середині процесу, як ви оцінюєте: моделі, які ви створювали три роки назад відрізняються від того, що ви робите зараз?

Надя Дзяк: Колекція, над якою я працювала напередодні війни й мала її представити в лютому 22-го року в Парижі була вся чорна. Пам’ятаю, що я обклала себе чорними фактурами, це відбувалося на рівні підсвідомості. Я не вкладала в це якийсь особливий сенс. Тоді як моя нова колекція дуже оптимістична. В ній присутні радість та оптимізм, віра в добро та світло. Натхненням для колекції стали роботи мисткині Поліни Райко, чий дім-музей було зруйновано після підриву російськими окупантами Каховської ГЕС.

Люба Макаренко: ДНК бренду SAYYA – це яскраві кольори та принти. Колекція, яку ми предствили на поп-апі в Парижі була натхнена кольоровими роботами художника-шістдесятника Девіда Гокні. Його потужна робота, в якій він переосмислив відому картину «Танець» Анрі Матісcа – наштовхнула мене обрати для колекції м’які летючі тканини, які розвиваються немов кружляють в танку. Принт для нас створила українська ілюстраторка Марія Суслова. Також в колекції присутньо багато ручної роботи. Наприклад, в’язані речі. На створення однієї в’язаної сукні витрачається понад три тижні.

Ірина Кохана: Понад 50% речей бренду Chereshnivska – це апсайкл вироби. Ми фокусуємося на денімі та інших матеріалах. В рамках поп-апу ми також представили нашу лімітовану серію помаранчевих сорочок виготовлених з військових парашутів радянської доби. А якщо говорити про речі створені вже під час війни – то це яскрава серія, присвячена традиції святкувати Маланку. Наша дизайнерка розробила спеціальний принт, в якому об’єднала маски, які використовують під час святкування. Багато хто порівнює цей принт з автентичними роботами Баскії.

Тамріко Кебурія: Бренд Tamar Keburia – про архітектурні форми. Порівняно з дівчатами, в мене «найтемніша» фешн історія. (Усміхається.) Мені подобається працювати з чорним кольором. Певно, ця любов у мене в крові – за національністю я грузинка, в Грузії люблять та шанують цей колір. В Україну ми з родиною переїхали після Абхазької війни, так сталося, що я вже двічі біженка.

Аліса Грішаєва: Я продовжую в Grie справу своєї мами. На разі ми вже створили чотириколекції. Сумочки для нової колекції я створила після важкої емоційно виснажливої зими з блекаутами, обстрілами та невтішними новинами. Пам’ятаю момент, коли я зрозуміла, що жодна з мої сумочок не підходить, щоб з нею ходити у сховище. Тому я створила містку модель без прикрас з вільними ручками. В неї можна і термос покласти, і песика посадити.

Люба Макаренко, бренд Sayya

Тамріко Кебурія, бренд Tamar Keburia

Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну багато людей виїхало з країни. На вашому виробництві це позначилося?

Надя Дзяк: В нас тільки одна дівчинка з виробництва не повернулася.

Ірина Кохана: У нас у Львові виробництво. Ми ще не відновилися до масштабів, які були до початку війни, але ми працюємо над цим.

Люба Макаренко: У нас виробництво в Києві. Після початку війни половина команди роз’їхалися. Більшість вже повернулася. Я сама виїздила на півтора року з Києва. Ми працювали онлайн, в такому режимі навіть випустили декілька колекцій.

Аліса Грішаєва: Наше виробництво частково знаходиться в Києві, а частково під Києвом в Бортничах, фурнітуру замовляємо в Харкові. Під час потужних обстрілів на кілька місяців ми виїжджали до Тернополя, потім повернулися. І вже вийшли на довоєнний рівень виробництва.

Тамріко Кебурія: Наш експериментальний цех знаходиться в Києві. Маленькі партії відшиваємо там, але основне виробництво в Броварах. Коли почалася війна, перші півтора місяці ми перебували в якомусь коматозі, але це тривало недовго. На сьогодні наше виробництво в Броварах вже відновилося, всі робітники повернулися і зараз у нас навіть більше замовлень ніж було до війни.

Аліса Грішаєва, бренд Grie

Читайте також: OFFICE CHIC: НОВА КОЛЕКЦІЯ W8LESS