Своїми руками: мода відроджує інтерес до вишивального промислу

Однак цього разу візерунки складні не лише в галузі техніки, а й у смисловому ключі.

Міланська штаб-квартира Gucci вражає своєю макарунною яскравістю - з приходом в Будинок Алессандро Мікеле вже три сезони поспіль ти ніби опиняєшся всередині величезної коробки з солодощами. Зосередитись на чомусь одному в такій обстановці не завжди просто, але коли я прийшла знайомитися з весняно-літньою колекцією, з усього цього квітучого розмаїття мій погляд миттєво зачепився на одному чорному шкіряному об'єкті. Мікеле взяв звичайну байкерську косуху та розвів на ній справжній сад. Цей жакет, покритий різномасним квітами, вишитими гладдю, за лічені години став хітом серед баєрів. Історія про те, що на створення такого екземпляра йде 18 годин ручної праці змушує мої очі спалахувати ще сильніше, і з кожним новим розділом історії про диво-куртку я все ясніше починаю відчувати аромат жовтців, які її прикрашають.

Так це сьогодні і працює: Будинкам вже складно зачаровувати клієнтів традиційними промислами. На жаль, вишивка, яка, безумовно, є одним з найкропітніших ремесел, вже настільки давно йде пліч-о-пліч з модою, що ті ж Valentino навіть не згадують, скільки майстрів працює над однією їхньою сукнею – цим більше нікого не здивуєш. Інша річ, якщо забезпечити свій «гербарій» якісним сторітлінгом. Ось у Gucci, наприклад, мова про змішування епох – розповідь про зустріч на куртці орнаментів XVII століття та силуетів 1980-х – видає образ не простої заможної споживачки, а натури тонкої та розуміючої.

Заграє зі своєю клієнткою-інтелектуалом та Dries Van Noten. Дизайнер вирішив надати модної ваги своїм вбранням «не для всіх» і, впроваджуючи в жакети та сорочки трендову вишивку, пояснив: «Я продовжую говорити про колоритну жінку, але не дивну особу з 25 котами. Вона знає, що таке мода і вміє грамотно міксувати».

Erdem у своєму бажанні видати вишивку зовсім не за те, що шито білими нитками, пішли далі. Британець Ердем Мораліоглу, перш ніж запустити руки в тонкі матерії, взявся за вивчення Гомстед-акту 1862 року – закону США, згідно з яким жінки отримували право на землю лише в тому випадку, якщо вони жили на самоті понад п'ять років. Дизайнер не лише перетворив звичні для бренду сукні на актуальне професійне висловлювання, а й обґрунтував, чому вишиті на них вручну портрети контрастують із базовим котоном. Це не просто про дорогий одяг, а ще й про долю жінок в історії.

Захоплення моди вишивкою в такому ускладненому контексті, звісно, ​​можна скептично оцінювати. Але, з іншого боку, на цій хвилі кожна з нас може написати і свою власну історію – наприклад, освоїти це ремесло та прикрасити старий бомбер свіжими волошки. Тоді це буде вже точне потрапляння в тренд, адже жінка, що надихає, станете ви самі.