Коли наприкінці минулого року Мей Маск завітала до Києва, аби взяти участь у столичному форумі, вона обрала вбрання саме від бренду Vorozhbyt&Zemskova. З початком війни в Україні засновниці бренду Олена Ворожбит та Тетяна Земскова почалви активно допомагати українським військовим. Дизайнерки жіночних суконь та костюмів почали шити балаклави, плитоноски тощо. Про роботу бренду під час війни, а також мистецтво жити, незважаючи на негаразди вони розповіли фешн-журналістці Ксенії Ковальовій.
«Увесь час здається, що це дурний сон. Ми скоро прокинемось і все буде гаразд», – кажуть засновниці одноіменного бренду Олена Ворожбит та Тетяна Земскова, – «зараз ми працюємо у режимі воєнного часу. Але звісно мріємо про колекцію. Хочеться усілякого яскравого, веселого, світлого. І здається, що ніколи не буде вже ніякого камуфляжу та хакі, хоча, хто його знає…» І дійсно, ми не можемо знати наскільки довго будемо слідувати «трендам воєнного часу», але точно знаємо, що одного дня війна обов’язково закінчиться та ми зможемо знову працювати не так як колись, а навіть краще. Звісно ж, світ після війни не «повернеться» назад, він буде новим: сили набудуть військові структури, що будуть головними ще довгий час, ми побачимо тяжкі соціально-економічні наслідки війни, але при цьому будемо раді та зможемо відбудувати нову країну, яка буде залишатися світовим брендом та символом боротьби за свободу.
Олена та Тетяна про життя після війни розмірковують теж досить оптимістично: «Думаємо, що у майбутньому, після війни, буде більше яскравого, запального та милого одягу, зробленого з невагомого шовку та м’яких тканин. Світ української моди теж буде вражаючим, сонячним, яскравим, позитивним та активним». Коли я питаю як саме робота бренду зараз відрізняється від «роботи довоєнного часу», дизайнерки відповідають, що: “Після перших трьох днів одразу зрозуміли, що треба працювати і допомагати своїм людям, своїй країні. Досвід після пандемії коронавірусу дуже допоміг нам швидко зорієнтуватися. У нашій колекції були гарні та вишукані жіночі балаклави, які переробили та адаптували під чоловічі воєнні. Добре, що у нас був запас трикотажу, що закупався для колекції. Зібрали усіх колег, що залишились у Києві – і так розпочали працювати. Перші балаклави роздавали на блокпостах. Потім пішли разгрузки, плитоноски і тому подібне».
Зараз мабуть кожен українець як ніколи відчуває бажання та якийсь обов’язок допомагати тим, хто боронить нашу державу, тому кожен робить все, що у його силах задля наближення перемоги та миру якомога скоріше. Але незважаючи на те, що ми продовжуємо волонтерити та жити під обстрілами, навесні особливо хочеться мріяти про те, що чекатиме на нас після нашої перемоги: «Ми плануємо найближчим часом розробляти нову колекцію, наповнену яскравими кольорами та легкими тканинами. Ми думаємо про нові форми, кольорову гамму. Наші клієнти також мріють одягнути гарний одяг, вони не хочуть ховати свої наряди, тому і просять нас вже зробити для них щось новеньке. А також ми просто живемо. Вважаємо, що треба жити сьогоднішнім днем, насолоджуватись кожним моментом, не відкладати цілі на завтра, подорожувати, насолоджуватись яскравим сонцем, нічним небом, морем».
Автор: Ксенія Ковальова
Читайте також: УКРАЇНСЬКІ ДИЗАЙНЕРИ В ВІЙНУ: KATERINA KVIT