Як мода рятує світ
Редагувати перекладМода завжди вважалася непрактичною, гіпертрофованою і надто демонстративною. Не будемо лукавити, частично це так і є. Багато брендів створює свої колекції більше для епатажу та уваги, ніж для реальних людей. Але чи так це погано?
Насправді, ні.
Творчим, гротескним шляхом бренді підіймають складні питання сучасності. Одним з останніх яскравих прикладів є показ весна 2020 модного будинку Balenciaga. У цьому показі моделі були з накладними театральними вилицями та губами. Таким чином Демна Гвасалія хотів показати культ пластичної хірургії та фільтрів у соціальних мережах.
До цього багато інших дизайнерів та брендів також брали на собі цю соціальну місію.
Бренд Dolce & Gabbana створивши рекламну кампанію з жінками старшого віку. Таким чином йому вдалося привернути увагу до положення людей третього віку і переконати, що звичайні жінки у віку також можуть бути обличчям рекламних кампаній відомих брендів.
Ми можемо згадати також Ашиша Гупту, який під час свого модного показу у 2016 році вийшов з написом «Імігрант», під час масових утисків імігрантів у США.
Під час карантину, Джорджо Армані поділився своїми роздумами з приводу швидка мода та закликавши переходити до осмисленої, «повільної» моди. Армані казати:
«…всі стали забувати, що справжня розкіш вимагає години, аби бути гідно оціненою. Абсолютно безглуздо шити речі, які прослужатимуть менше місяця. Мода повинна жити більше, ніж три тижні». У цьому листі, він підіймає питання перетворення кутюру (і не тільки) у рутину. Власники брендів настільки захоплюються цифрами, що ставляться дизайнерів у певні рамки, де вони повинні орієнтуватися на кількість створених колекцій на рік, а не на їх якість. Це все веде не лише до знецінення праці творців, а й до загрязнення навколишнього середовища»
Модні видання також не стояти осторонь громадських питань. Вони вже давно розширили свої інтереси та публікують не лише ті статті, які стосуються моди, але й які віддзеркалюють світові події.
Першопрохідцем у цьому була Франка Соццані, яка однією з перших наважилася говорити про війну в Іраку на мові моди, посвятивши цій темі вересневий номер Vogue Italia 2007 року.
Карін Ройтфельд першою висвітлила тему ЛГБТ-спільнот та поставила на обкладинку модель-трангендера Валентину Сампайо, заявивши, що кожна людина має право комфортно відчуватись у власному тілі.
Marie Claire Mexico вразив своєю обкладинкою під час локдауну. Номер THE REAL INFLUENCERS був присвячений лікарям, які відважно рятували життя хворих.
Marie Claire Korea першими спробували порушити тему унісексу в модних виданнях. Навіщо ділити світ на Інь та Ян, якщо ми все ближче до гендерної рівності?
Тепер модою захоплюються не лише за зовнішнє. Раніше ми вульгаризували її, а тепер розуміємо, що мода – це культура, яка уособлює дух поколінь та громадські зміни. Вона несе глибокий сенс через зрозумілі речі – епічні шоу чи нові предмети гардеробу.
Отже, із приходом жіночих штанів та першого le sкуріння світ жінок змінився – вони перестають бути просто додатком до чоловіка. Вони набули самостійності та перестали боятися виражати собі.
Колись французька письменниця Маргеріт Дюрас говорила про Ів Сен Лорана:
«Він рік у рік пропонує жінкам те, чого вони очікують, не усвідомлюючи цього»
Цією цитатою можна охарактеризувати всю модну індустрію, яка сміливо змінює наш з вами світ.
Автор: Олена Юрковська