З кожним новим сезоном ставки в моді зростають, так само як і темп: дизайнерам і провідним Будинкам моди доводиться випускати десятки колекцій на рік і оголошувати несподівані колаборації, тільки щоб привернути увагу і продати свій товар, що швидко псується, швидко втрачає актуальність.
ЭЕксперти вже назвали це явище «модною каруселлю»: при такому безперервному виробництві наївно було б вважати, що стовідсотковим попаданням у топові тенденції бренди зобов’язані виключно інтуїції дизайнерів. Вплив кулхантерів, аналітичних бюро, вуличної моди та знаменитостей тепер просто не можна недооцінювати, адже багато в чому саме від них залежить, що ми побачимо на подіумах Нью-Йорка, Мілана, Парижа чи Лондона.
Ажіотаж навколо Ріанни, Кім Кардашьян та інших відомих дівчат, які першими з’являються у сміливих вбраннях на публіці, свідчить про те, що селебріті для модних брендів є важливим індикатором, що визначає ефект від майбутніх колекцій.
Читайте також: Як носити пуховик цієї зими і виглядати стильно
За зірками по п’ятах слідують яскраві представники street style fashion, які демонструють лояльність до брендів під прицілом фотокамер на тижнях моди. Звичайно, левова частка уваги дістається модникам, які працюють з дизайнерами у зв’язці – редакторам журналів, стилістам, байєрам, проте street style гарний тим, що в ньому висловити свою індивідуальність може будь-хто. Адже інтерес до цього явища виникла з абсолютно природної реакції суспільства, якому стало нецікаво спостерігати за рафінованими жертвами моди на зразок Дафни Гіннес. Перша хвиля модних блогерів, таких як Сьюзі Лау, Скотт Шуман, Таві Гевінсон та Алекс Бенкорт, показала, наскільки сильний вплив звичайних людей на модний бізнес.
«Я ніби стріляю поглядом дизайнера, але не зі зброї, а з фотокамери», – казав автор The Sartorialist Скотт Шуман. Його книги з колекціями street style-фотографій з усього світу видаються великими тиражами та стають настільними для багатьох дизайнерів. Реальні люди в реальному житті можуть виглядати дуже модно, вони першими надягають снікерси з формальним одягом, а дизайнерам залишається лише швидко реагувати на неймовірну популярність цих образів. Звичайно, багато дивакуватих і строкатих вбрань так і залишиться на вулиці, але справжні хіти швидко з’являються на подіумах, а потім і в магазинах мас-маркету.
ЗАДОЛГО ДО ПОЯВИ ВУЛИЧНОЇ МОДИ, У 1960-Х, СТИЛІСТИ ТА ЕКСПЕРТИ ПОЧУЛИ ЗАДУМЮВАТИСЯ ПРО ТЕМ, ЯК МОЖНА ПРЕДБИГТИ ПОПРОТИ СЕРЕД КЛІЄНТОВ МОДНИХ АТЕЛЬЄ НА ТОЙ І.
Читайте також: СТИЛЬНО І ТЕПЛО: ЗИМНІ ОБРАЗИ ВІД INSTAGRAM-БЛОГЕРІВ
Саме в цей період з’явилися перші бюро, які займалися прогнозуванням тенденцій. Мем Арнодан та Деніз Файоль відкрили агентство Mafi a, а Франсуаза Венсан запустила проект Promostyl з розробки актуальних кольорів для текстильних фабрик. «Для нас ці книги були просто способом проілюструвати свою точку зору, я й не думала, що вони стануть чимось на зразок Біблії», – зізналася згодом Франсуаза. Дуже швидко у цих компаній з’явилися найсильніші конкуренти. Неллі Роді в рамках власного бюро почала випускати докладні «підказки» для модельєрів, заявляючи в інтерв’ю, що саме тренди, як двигун індустрії, стимулюють дизайнерів на нові ідеї, а не навпаки.
ПРО ТЕ, ЩО МОДНІ ПРОГНОЗИ МАЮТЬ ВЕЛИЧЕЗНИЙ ВПЛИВ НА БІЗНЕС, СТАЛО ЯСНО, КОЛИ ЖУРНАЛ TIME ВКЛЮЧИВ У СПИСОК НАЙБІЛЬШ ВПЛИВНИХ ЛЮДЕЙ ТВОРНИЦЮ АГЕНТЛЬ.
Вона безпомилково вказувала на речі та колекції, які клієнти захочуть купити за кілька сезонів. Преса назвала Лі «трендсеттером №1», а прогноз тенденцій став серйозною професією.
Як не дивно, жодне бюро не приховує методів роботи над пошуком майбутнього тренду. Команда кулхантерів збирає інформацію всіма можливими способами: розпитує перехожих, робить знімки на вулиці, ходить на виставки в музеї, спілкується з реперами із Бронкса чи японськими модниками з Харадзюку. Наприклад, легендарний коледж Central Saint Martins у Лондоні навчає майбутніх акул кулхантінгу шукати та прогнозувати авангардні тенденції. Їхня мета – відшукати щось незвичайне, після чого створити своєрідні зошити із записами своїх знахідок. Після чого кулхантери збираються на «мозковий штурм» із численною командою аналітиків, які стежать за показами та трейд-шоу. Наприклад, компанія WGSN, головний офіс якої знаходиться в Лондоні, налічує понад 150 штатних співробітників та має представництва у всіх модних столицях світу. “Ми зустрічаємося і звіряємо наші нотатки, щоб переконатися в тому, що знаходимося на правильному шляху”, – розповідає Джейн Біббі, відповідальний редактор аналітики WGSN.
В УКРАЇНІ Дякуючи появі молодих дизайнерів і розвитку бізнесу «Мисливці за трендами» також стали необхідністю.
Команда агентства Fashion Advisors зі штаб-квартирою у Києві вже почала випускати трендбуки на наступні сезони. «Модна індустрія стала надто комерційною, щоб залишатися мистецтвом. Такі майстри, як Аззедін Алайя, які не слухають нічиїх порад, наразі випадки поодинокі, решта активно користуються послугами агенцій, щоб потрапити до яблучка», – розповідають аналітики цієї агенції. Саме в офісах таких компаній задовго до подіумних прем’єр народжуються яскраві тренди.